Чи можливе впровадження базового доходу в Україні?

Чи можливе впровадження базового доходу в Україні?

У країнах ЄС триває активна дискусія щодо запровадження безумовного базового доходу — певної грошової суми, яку видаватимуть кожному мешканцю країни, незалежно від наявності роботи, заощаджень і т.д.

Так, у Німеччині з 2014 року триває експеримент Mein Grundeinkommen («Мій базовий дохід»). Гроші на нього збирають краудфандингом, переможці серед кандидатів визначаються лотереєю. Вже 26 осіб виграли місячний дохід в 1100 євро, якими вони мають право розпоряджатися як завгодно.  У Фінляндії вирішили протестувати цю ідею вже в 2017 році, видаючи всім по $ 900 «базового доходу» (ці гроші замінять всі інші соцвиплати). У Швейцарії планують провести референдум з цього питання в лютому.

На думку активіста Соціального руху Андрія Іщенка, запровадження базового доходу позитивно позначиться на економці країн. І Україна не була б у такому випадку  виключенням.

«Можна тільки вітати такі кроки уряду Швейцарії, який розуміючи кризовий стан економіки, намагається під тиском громадськості розширювати купівельну спроможність своїх громадян та сподіватись на ще більш якісніше життя простих швейцарців. В Україні все навпаки: уряд Яценюка-Порошенка своїми безвідповідальними діями намагається максимально звузити внутрішній ринок та обрізати купівельну спроможність українців», — вважає активіст.

В той же час соціолог, активіст Соціального руху Тарас Саламанюк зазначає, що популярність базового безумовного доходу багатьох західноєвропейських країнах (наприклад, як показують опитування більшість населення Франції, Каталонії, Фінлядії поділяють цю ідею) зовсім не дивина.

«Втім диявол, як водиться, в деталях, і за такою простою концепцією насправді приховуються цілком різні моделі. З одного боку є гуманістична модель ББД, яку власне й пропонують ініціатори референдуму в Швейцарії. Йдеться про встановлення такого рівня оплати, що забезпечував би гідний рівень життя (у випадку Швейцарії йдеться про суму, що приблизно в два рази перевищує тамтешній прожитковий мінімум), і при цьому в жодному разі не скасовувалися інші вже наявні соціальні блага — безкоштовна медицина, освіта тощо. З іншого боку, протилежною неоліберальною моделлю ББД також цікавляться чимало правих партій. Зокрема, чинний фінський уряд, що в 2017 році хоче запустити пілотний проект по ньому. Причина їхнього інтересу зрозуміла — ББД в достатньо невеликому обсязі (на рівні або нижче прожиткового мінімуму) може замінити всю складну і дорогу систему наявного соціального забезпечення і цим неабияк скоротити соціальні бюджетні витрати, змусивши лінивих людей або працювати, або скніти безумовно гарантованій в бідноті«, — вважає експерт.

В той же час, за його словами, головна ж проблема ініціаторів референдуму в Швейцарії полягає в тому, що хоча вони самі виступають за гуманістичну модель, їхня правка, яку вони через референдум пропонують в конституцію, вкрай розмита та коротка «і може бути спокійно витлумачена і в протилежному, неоліберальному напрямі, особливо зважаючи на те, що швейцарська мейнстрімна політика не виявляє особливої підтримки ідеї впровадження ББД».

Крім того. як наголошує соціолог, навіть в своєму гуманістичному вигляді ББД не буде виходити за межі Швейцарії — країни, що входить в десятку найбагатших і не в останню чергу через свою позицію світового фінансового центру, обслуговуючи капітали, що стікаються із визискування решти світу.

«Одним словом, гуманістичний ББД у Швейцарії — це така собі вежа зі слонової кості: прекрасна, але цілком недосяжна для України та іншого «третього світу», на визиску яких вона і тримається.

Тому щоб говорити про справжнє подолання сучасних наростаючих нерівностей по світу через ББД треба говорити про нього у глобальному масштабі — право на базовий безумовний дохід для кожного жителя планети задеклароване ООН. Однак активістські мережі за ББД переважно надто зайняті метушнею у своїх національних кордонах, аби взятися за цю заворожливу перспективу«, — підкреслює він.



загрузка...

Читайте також

Коментарі