Активістка розповіла про ситуацію в новоствореному русі Дмитра Яроша

Я назвала цей текст так, щоб привернути до нього увагу. Але далі пишу всерйоз.

У нас тут два дні були наради, на які мені вдалося вирватись до Києва. Рух Яроша формується, робота йде. Буде координаційний центр, будуть зустрічі ініціативних груп, поїздки по регіонах - все як треба. Провести з'їзд у лютому, судячи з усього, не встигаємо, але то таке, значить, проведемо в березні.

Але є дві речі, які мене серйозно непокоять. Я виконаю будь-яке рішення Провідника, але як особисту думку - скажу про них.

Перша проблема - це назва, від якої, як на мене, залежить дуже багато - навіть критично багато. Оскільки поки що її немає і всі варіанти назв лише робочі, деякі наші шановані побратими продовжують наполягати на "безіменному" русі, без прізвища Провідника у назві. І пропонують красиво-шаблонні найменування на кшталт "Відродження" чи "Солідарність" (приклади умовні). Вочевидь, цих друзів переконали аргументи критиків, що з "іменним" рухом ми будемо "як Порошенко" чи інші такі самі брр-брр.

Друзі, закликаю вас схаменутися і добре подумати. Усі ті партії, псевдо-подібність до яких вас бентежить - то ніякі не партії, а бізнес-проекти. Ми ж творимо і справжню партію, і ширше явище - рух. Згуртований ідеєю, яка живе в кожному з нас і яку ми, так само, як і програму руху, формулюємо самі - тут і зараз. Дмитро Ярош сказав, що сповідує і до кінця життя буде сповідувати лише одну ідеологію - український державницький націоналізм в інтерпретації Степана Бандери. Але він розуміє, що не кожен патріот України, причому патріот на ділі, а не лише на словах, вже сьогодні готовий всерйоз оголосити себе бандерівцем. Така ситуація може здатися дивною лише тому, хто не був на фронті. Бо на фронті таких - кожен другий. І от цих людей Провідник теж хоче залучати до нашого руху. Щоб поступово, неагресивними методами робити з них націоналістів.

ДРУЗІ, Я ПРЯМИМ ТЕКСТОМ ЗАКЛИКАЮ ВАС ПРИЙНЯТИ І ПОГОДИТИСЬ ІЗ ТИМ, ЩО МИ БУДУЄМО АВТОРИТАРНИЙ РУХ ВОЖДИСТСЬКОГО ТИПУ. Закликаю не боятися цих слів. Сьогодні вони звучать дикістю, можливо, викликатимуть сміх - це нормально. Через місяць усі звикнуть і поважатимуть.

Ви знаєте самі, для чого це потрібно. Для дисципліни, якої нам бракує аж до ризику втратити державу, і для відповідальності - Провідника і всіх нас.

Дмитро Ярош - не святий, не геній і не Месія. Але він порядна людина, наділена розумом, силою духу і харизмою. Так, він може не потягнути пекельний тягар, який зараз лягає на його плечі. Але у мене чи тебе, хто зараз це читає - шансів потягнути ще менше. А комусь же треба. Не задля Яроша, вас, мене чи поки що не створеної безіменної партії. Задля держави Україна. Державу рятувати треба. І ніякі стрілочники-балакуни її не врятують. У них, у собак, чверть століття на це було, і що вони, собаки, зробили? Здібні намутили собі фабрики й заводики (деякі - квінтесенція - навіть мають їх на території ворога під час війни), невдахи балакають і досі, і все у них якісь чергові марсіани в усьому винні. А держава в глибокій торбі.

Може, ми є ті, хто прийшли, щоб переламати цю карму?

Ми маємо право спробувати.

Не хочу пророкувати, але мені здається, що за помилку ми заплатимо головами.

Наш рух, партія і т.д. ПОВИННІ МАТИ У НАЗВІ ПРІЗВИЩЕ ДМИТРА ЯРОША. Не тільки тому, що це "бренд", необхідний нам для "розкрутки". Ім'я Яроша - наше обличчя, наша не-безіменність, наші зобов'язання, наша відповідальність, наша плата за помилку.

А якщо ми назвемося яким-небудь "Відродженням України" - вийде чергова маргінальна партійка, яка нічим не відрізнятиметься від інших, лише з набагато гіршими стартовими умовами, ніж в інших подібних утворень - через відсутність бабла. Це риги-олігархи можуть називатись "Відродженнями". Їм це пофігу, у них одна спільна назва: "Партія бабла", і одне спільне гасло: "Більше бабла саме нам!". У їхніх полум'яних опонентів, яким не пощастило пропхатися до корита, теж одне спільне гасло: "Усе забрать і поділить (між своїми)", тому їм теж пофіг, як називатися. Дуже хотілося б, щоб представники обох таборів нас не турбували.

І ще. Люди десятиліттями вигадували різні назви для своїх партій і рухів. Історія показала, що майже всі вони були помилковими, і назвала цих людей за іменами їхніх лідерів: бандерівці, мельниківці, петлюрівці (хто зараз пам'ятає, як називалася партія Петлюри?), махновці тощо. Народ в історичній перспективі не помиляється, бо його багато і часу в нього багато. Тож давайте, браття, не будемо вигадувати велосипед і одразу самі назвемося за ім'ям нашого лідера.

Підкреслю: це не позиція самого Д.Я. Він скромний, і на "іменний рух" його треба добряче переконувати. А деякі з вас зараз роблять зворотнє, і він може з вами погодитись, і в нас тоді нічого не вийде.

Давайте, браття, ризикнемо. Щоб не так, як всі. Щоб зі смаком і з викликом. Щоб не боятися сміху, осуду і взагалі нічого. "Спочатку тебе не помічають, потім з тебе сміються, потім з тобою борються, а потім ти перемагаєш" (с)

Друга проблема - про те, щоб долучитися до нашого руху, з нами ведуть переговори деякі відомі в українському суспільстві люди, в т.ч. політики. Звичайно, на цьому етапі я не можу називати їхні імена. Серед цих політиків я не знаю жодного явного негідника, типу колишніх ригів, до жодного в мене немає особистої антипатії. І якщо ми прагнемо до розширення нашої платформи, то їхнє залучення є доречним, тим більше, що деякі з них вже активно займаються різними цікавими напрямками, які ми ще не опанували. Але я боюся, що в перспективі ці люди можуть створити нам проблеми.

Жоден з них ще не прийшов і не сказав: "Діма, я з тобою і мені пофіг, хто ще буде з нами". Ні, усі вони чекають, "хто ще зголоситься", який пул збереться - щоб знати, чи варто робити ставку на нашу команду, наскільки вона серйозна. Ой, як хочеться за один цей підхід слати нафіг...

Але головна проблема з ними в тому, що я ніколи не повірю, що вони беззастережно визнають авторитет Яроша і будуть виконувати усі його розпорядження. Якщо так - жодних проблем. Але якщо ні... Вони можуть влізати у сумнівні політичні і особливо фінансові оборудки, робити неузгоджені заяви - а відповідатиме, як завжди, Провідник. Я за те, щоб він відповідав по повній, кому багато дають, з того й питають багато, але він не може відповідати за те, що не може контролювати! Безконтрольні елементи - це зло, і безконтрольний політик - ще більше зло, ніж безконтрольний віджиматель авто, бо перший постійно на виду. Ми будемо рухатись методом спроб і помилок, матимем, безперечно, свої "ляпи" і "зальоти", то нащо нам відповідати ще й за чужі?

Мабуть, якщо вже їх брати, то треба підписувати з ними меморандум про повну узгодженість дій і одразу ж виганяти за його порушення. Інакше репутаційні збитки від їхніх дій можуть втопити рух.

Звичайно, все це я казала і на нарадах. І чудово розумію, що роблю зараз не дуже правильно, виносячи ці речі на публіку. Але, по-перше, писати в мене виходить помітно краще, ніж говорити, по-друге, я вже у потязі - вертаюся на Донбас. Не можу розірватися, не можу переговорити з усіма...

І ще одне. Якщо хтось втомився, заплутався, засумнівався - порийтеся в Інтернеті, подивіться, скільки зусиль зараз кинуто на те, щоб нас з вами "мочити". Зверніть увагу, скільки професійно написаного, за кращими канонами інформвійн негативу за годину буде під цим текстом. Це означає одне: ми на вірному шляху. Це все, що нам зараз слід знати.

автор: Олена Білозерська

Рекомендуємо прочитати

Рейтинг одобрения Трампа в России почти в два раза превосходит уровень поддержки Путина в США

"Более половины россиян, опрошенных в ходе недавно опубликованного исследования общественного мнения, выразили одобрение руководством Дональда Трампа в США, где ....

Це може бути цікавим

НБУ попереджає про хакерську атаку на День Незалежності

Нацбанк розіслав телеграму, в якій повідомив банки про можливу вірусну загрозу на День незалежності через програму Word....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

На столичной Оболони женщина просила прохожих спасти ее от демонов

На Минском массиве женщина с балкона просила прохожих спасти ее от демонов....