Закон Семерака залишить українських читачів без величезного масиву літератури - активіст

Заборона на ввезення книжок, виданих у Росії, яку пропонує запровадити у своєму проекті закону депутат Остап Семерак, відріже українських читачів від доступу до величезного масиву літератури. Про це на своїй сторінці у Facebook пише активіст Соціального руху Денис Пілаш.

Це абзац - депутат (фракція "Народного фронту") Остап Семерак звернувся до Кабміну з вимогою заборонити ввіз до України усіх книг усіх російських видавництв. Тут же щасливо заголосили його посіпаки - деякі з комерційних мотивів (які легко запідозрити, наприклад, у власника "Фоліо" Олександра Красовицького, у котрого на руках ще фарба від друку книг Табачника не обсохла, але який уже поривається "перемагати в гібридній війні"), деякі просто з ура-патріотичного ідіотизму (як письменник Юрій Винничук, чиє феєричне питання "Нагадаю, що ми перебуваємо у стані війни. Як ви гадаєте: швейцарські книгарні під час війни були забиті німецькою літературою так само щедро, як наші путінською?" показує, наскільки нагально йому самому потрібні хоч якісь книги - бо Німеччина і Швейцарія ніколи не перебували у стані війни, наприклад). Враховуючи, що раніше цю ідею вже озвучував міністр культури та боротьби із африканською чумою свиней Кириленко, є велика небезпека, що вона таки буде реалізована.

А це буде означати, що величезний масив літератури тупо зникне з доступу українських читачів. У тому числі перекладної

Що мені особливо боляче, науково-популярної та наукової літератури лишиться просто мінімум. Наприклад, Карла Саґана, Річарда Фейнмана, Девіда Аттенборо, Мартіна Гарднера, Роджера Пенроуза чи Кіпа Торна в Україні, наскільки мені відомо, ніколи не видавали й не збираються (добре хоч по одній книзі Стівена Хокінґа і Джареда Даймонда українською переклали, причому якісно). Так, є у нас справді подвижницькі видавництва (типу "Ніки-центр" чи "Темпори"), які непогано перекладають цікавий наукпоп, книги з соціальних наук і/чи публіцистику, але це крапля в морі.

Просто подивимось на кількість найменувань книг, виданих за рік: * Росія - 120 512 (2013) * Білорусь - 11 613 (2014) * Україна - 13 653 (2013) В Україні видається лише трохи більше різних книг, ніж у сусідній країні з населенням у 5 разів менше. А загальний наклад книг у нас такий, що заледве видають по 1 книзі на 1 мешканця.

Апологети заборони стверджують, мовляв, "спершу книг стане менше, зате потім наші з'являться". Так от, книговидавництво не розвивається шляхом заборон

Воно розвиваються, якщо створені умови для них, якщо є державне стимулювання та програми популяризації літератури й, що особливо важливо, науки (я тримаю в руках книгу астрофізика Шкловського "Вселенная, жизнь, разум", яку видавали в СРСР щонайменше 6 разів кількасоттисячними тиражами; зате зараз навколо обскурантизм і "битва екстрасенсів" по тєліку). Але чи доводиться чекати чогось від "шароварного" міністра культури? Або від уряду, який вважає, що наукові дослідження не потрібні, бо не приносять негайного прибутку, і прагне максимально урізати витрати на науку й освіту?

Читайте також: У Криму почали палити турецькі книжки

Рекомендуємо прочитати

Женщины-депутаты устроили разборки с дракой

Инцидент случился вчера после сессии городского совета областного центра....

Це може бути цікавим

Немецкий журналист развенчал главные мифы российской пропаганды об Украине

История Крыма и современные события в Украине – таковы основные темы среди самых популярных мифов Кремля, – считает известный журналист Борис Райтшустер....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Астрономы открыли Землю-«снежок»

Обнаружена экзопланета земного размера и на том же расстоянии от звезды, что и мы от Солнца....