Вчені пояснили, чому стрес викликає хвороби

Вчені пояснили, чому стрес викликає хвороби

Часто стається так, що після якогось стресового періоду – дедлайну на роботі, важливого іспиту або приїзду в гості купи родичів – ми не встигаємо полегшено зітхнути, як захворюємо.
І це ніякий не «закон підлості». Чому так відбувається, мають пояснення експерти.

Про це пише Українська правда. Життя з посиланням на The Huffington Post.

Як пояснює психолог Марк Шон із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, цей феномен часто називають «ефектом розслаблення». Людина захворює, або у неї відбувається загострення хронічної недуги не під час стресового періоду, а вже після його завершення.

Наука пов’язує розслаблення людини після стресу зі сплесками фізичного болю та іншими негараздами зі здоров’ям. Так було підраховано, що більшість панічних атак стаються з людьми у вихідні дні. А під час дослідження, проведеного в 2015-му році на Тайвані, вчені виявили, що під час вікендів до відділень невідкладної допомоги надходить більше пацієнтів із виразкою шлунку чи 12-персної кишки, ніж у будні.

У 2014-му році вчені з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку залучили до дослідження добровольців, які страждали на мігрені. Учасники мали протягом 3 місяців вести електронний щоденник, занотовуючи свої відчуття.

З’ясувалося, що рівень стресу піддослідних ніяк не впливав на частоту нападів мігрені. Зате послаблення рівня відчуття стресу було пов’язане з головним болем, що починався в наступні 6-18 годин.

Зі слів Шона, подібний «ефект розслаблення» можна побачити також у людей, хворих на астму, аутоімунні недуги, в тих, хто має хронічні проблеми з травленням або шкірою (псоріаз, екзему).

У період гострого стресу організм виробляє гормони, які поможуть йому протистояти небезпеці – глюкокортікоїди, катехоламіни та адреналін.

Як пояснює нейробіолог та психіатр із Медичного центру Університету Огайо, глюкокортикоїди, наприклад, можуть реактивувати латентні вірусні інфекції, такі як герпес 1-го типу та вірус Епштейна-Барр. Проте їхні симптоми – «простудні» вавки, відчуття втоми, гарячка, набряклість гланд та біль у горлі – проявляються за кілька днів, тобто коли стрес уже минув.

Крім цього, стресові гормони роблять людину менш чутливою до болю від хронічних хвороб, коли ж рівень кортизолу знижується, може відбуватися його загострення.

«Емоційний стрес та стрес фізичний викликають однакову реакцію-запалення, відкриваючи двері для хвороби або ефекту розслаблення», — каже Шон.

Існує багато рецептів того, як поводитися у стресових ситуаціях. Але експерти радять звернути увагу й на пост-стресовий період – зі слів психолога, «критичне вікно» – це три дні. Важливо, щоби організм, зокрема імунна система не виходила зі стану стресу надто різко.

Так само, як після інтенсивного тренування тіло мусить «охолонути», воно мусить поволі оговтатися й від стресу, говорить Шон. Психолог радить одночасно і фізичну, і психологічну стимуляцію – біг або кількахвилинне ходіння сходами по кілька разів на день, розв’язування математичних задач, кросвордів чи паззлів, гру в шахи з увімкненим таймером.

Читайте також:  Як розпізнати свій тип животика та швидко його позбутися — поради дієтолога



загрузка...

Читайте також

Коментарі