Уряд придумав, як реглювати роботу фрілансерів

Уряд придумав, як реглювати роботу фрілансерів

Кабмін вирішив врегулювати статус домашніх працівників та ініціював перед народними депутатами України прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання та легалізації зайнятості домашніх працівників».

Він передбачає доповнення Кодексу законів про працю України статтею 7, якою визначає, що домашня праця, спрямована на обслуговування домашнього господарства (сім’ї), – робота, що виконується особою віком від 16 років на підставі трудового договору більше, ніж 80 годин на місяць.

Письмова форма трудового договору є обов’язковою та може містити для домашнього працівника віком від 18 років вимогу про випробувальний строк тривалістю до місяця. Договір може бути розірваним у будь-який час за домовленістю сторін за умови попередження про це не менше, як за два тижні.

При цьому гарантії щодо зайнятості, часу відпочинку, оплати праці, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

«З одного боку, нормативне врегулювання будь-якої сфери суспільних відносин, які пов’язуються з правами людини, у цьому випадку трудових та соціальних прав працівника, – позитивна тенденція. З другого, безглуздість цього документа випливає принаймні з того, що на розгляді в профільному комітеті парламенту перебуває повністю новий проект трудового кодексу України, який мали ухвалити ще восени, а відповідно, інакше, ніж недоцільним паперотворенням, цю ініціативу назвати не можна», – стверджує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Він додає, що стосовно самого регулювання, то в тих економічних умовах, в яких сьогодні перебуває Україна, говорити про дотримання визначених проектом правил на практиці може виключно утопіст.

«Зрозумілим наслідком офіційних трудових відносин для працівника та роботодавця стануть додаткові витрати, пов’язані зі сплатою обов’язкових відрахувань. Чи підуть на це роботодавці? Ні. Працівники? Ні», – вважає спеціаліст.

За оцінками Держстату, загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім’ях, становить близько 162 тис. осіб. Незважаючи на законодавчу урегульованість, поширення загальнообов’язкового соціального страхування на цю категорію працівників, роботодавці не реєструють та не сплачують за них внески. Відповідно, практично всі вони є неформально зайнятими, тобто соціально незахищеними.

За попередніми даними Державної фіскальної служби, на сьогодні близько 7,5 тис. осіб сплачують за себе соціальні та пенсійні внески.

Враховуючи незацікавленість роботодавця у сплаті соціальних внесків та податків за такого працівника єдиним дієвим механізмом легалізації зайнятості цієї категорії працівників є їхня добровільна участь у загальнообов’язковому соціальному та пенсійному страхуванні. Тому пропонуються до внесення зміни і до статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме внесення домашніх працівників до переліку платників єдиного внеску, який може вносити його самостійно.

«Причому і ця норма не допоможе у вирішенні проблеми соціального захисту працівників цієї категорії, оскільки передбачаються зміни, які зобов’язують домашніх працівників подавати разом із заявою копію укладеного трудового договору, що ставить питання сплати ЄВ у залежність від волі роботодавців, які в переважній більшості на це не погодяться», – прогнозує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі