В Україні «назріває» рішення щодо Конституції та Донбасу — журналіст

В Україні «назріває» рішення щодо Конституції та Донбасу — журналіст

Питання про остаточне голосування за поправки до Конституції в частині децентралізації з нормою про особливе самоврядуванні частини Донбасу залишається відкритим. Чи вдасться команді Петра Порошенка зібрати конституційну більшість — 300 голосів депутатів, необхідних для прийняття документа в цілому, поки неясно. Але складається враження, що Адміністрація президента (АП) хоче сполохнути Раду зненацька і протягнути все-таки пакет потрібних законопроектів, пише журналіст видання «Апостроф» .

Сам президент Петро Порошенко на цей рахунок не говорить нічого конкретного. Після зустрічі з віце-президентом США Джозефом Байденом, глава держави коротко повідомив: обговорювалася «дорожня карта» конституційних змін в Україні. З деталей тільки — активізація підготовки «модальностей виборів на окупованій території відповідно до українського законодавства з широкою участю міжнародних спостерігачів». На мій погляд, це цілком може означати, що розглядається можливість цілої серії голосувань у Раді — і за децентралізацію, і за закон про виборчу кампанію на Донбасі. І, до речі, за поправки до Основного закону в частині правосуддя.

Заступник голови АП Олексій Філатов вже заявив, що Рада цілком зможе прийняти відповідний законопроект у першому читанні ще на поточній сесії, яка повинна закритися 2 лютого. До цього документа у народних обранців значно менше запитань, ніж до проекту децентралізації. Явний поспіх, з яким Конституційний суд розглядав проект судової реформи, може свідчити, що його спробують використовувати як локомотив для інших документів. Втім, його власна цінність для Порошенка також висока.

Мовчання президента, керівництва його фракції в Раді, на мій погляд, красномовне. Воно аж ніяк не означає, що команда Порошенка приречено чекає дня голосування і його провалу на радість політичним суперникам. Навпаки, є ознаки того, що активно йдуть торги за депутатські голоси (а заодно і за портфелі міністрів).

Швидше за все, до самого дня голосування ми не дізнаємося, чи вийшло у АП зібрати необхідні 300 «багнетів» за конституційні зміни. Те, що проект про децентралізацію не фігурує в планах парламенту, ще нічого не означає. По-перше, погоджувальна рада лідерів фракцій і голів комітетів Ради, яка затверджує її порядок денний, збереться в понеділок, 25 січня, і цілком включити пакет законопроектів, пов’язаних з Конституцією. А, по-друге, депутатам дозволено прямо в сесійній залі прийняти рішення про невідкладний розгляд важливих для країни документів.

Раз в АП мовчать, значить, процес іде. Після чергових переговорів з американцями зникли з промов Порошенка вимоги передати під контроль Києва кордон з Росією, а то не буде ніякого закону про вибори. Ряд ЗМІ невтомно переконують, що 300 голосів не зібрали, і це насторожує: чи немає тут спроби приховати справжній стан речей, змусити розслабитися політичних конкурентів, яких незліченна кількість? А потім в один момент все внести в зал, і, не давши нікому схаменутися, прийняти? Отаким кавалерійським наскоком взяти Раду.

Та політична кризу, якою загрожують у разі прийняття пакетів поправок, все ж є меншою проблемою, ніж криза, яка вибухне при провалі, враховуючи його геополітичні наслідки. Що скаже Порошенко, якщо в Європі почнуть знімати санкції з Росії? Якщо немає такої загрози, тоді навіщо взагалі все це? Давайте оновлювати уряд, приймати потрібні закони, проводити реформи. Але президент чомусь зустрічається з високопоставленими людьми з Вашингтона, звідки в Україну ще приїжджають спеціальні представники з проблеми Донбасу. Активізувалися також Берлін і Париж. Рішення «зріє».

Читайте також: Що дозволило Путіну скотитися у диктатуру — російська політолог



загрузка...

Читайте також

Коментарі