Розказана російським телебаченням і спростована поліцією історія про начебто зґвалтовану мігрантами в Берліні дівчинку — перший подібний випадок у Німеччині. DW розбиралася, що за цим стоїть.

Російське телебачення перейшло у Німеччині незриму «червону лінію», вважає адвокат Мартин Лютле. Як стало відомо у вівторок, 19 січня, він звернувся до прокуратури Берліна із клопотанням про перевірку законності сюжету Першого каналу, показаного минулої суботи, про начебто зґвалтовану мігрантами в столиці ФРН дівчинку. Лютле повідомив DW, що телесюжет знятий в дусі російської пропаганди і слугує розпалюванню міжнаціональної ворожнечі. Він зазначив, що в Німеччині проживають до шести мільйонів російськомовних громадян, багато з яких дивляться російське телебачення.

Дехто, схоже, довіряє російському телебаченню більше, ніж німецькому, або ж владі Німеччини. Таке враження виникло у кореспондента DW, який напередодні увечері відвідав спонтанний мітинг в районі Берліна Марцан. Більшість з близько двохсот присутніх продовжують вірити в озвучену російським ТБ версію про викрадення та зґвалтування чи то мігрантами, чи то біженцями 13-річної дівчинки з російськомовної родини. Поліція спростувала DW цю версію, заявивши, що не було ані викрадення, ані зґвалтування. Але тих, хто прийшов на мітинг, це не переконало. «Не вірю я цій поліції, — каже одна жінка, ледь стримуючи емоції. – Ніякої демократії тут немає! Це брехня!»

Акція протесту під вікнами Меркель

Багато з присутніх планують 23 січня вийти на демонстрацію «Проти насильства» до відомства федеральної канцлерки Анґели Меркель у середмісті Берліна. Про підтримку цієї акції заявив і «Міжнародний конвент російських німців», зареєстрована в Берліні маловідома організація, на яку послався Перший канал. Сайт цієї організації Genosse.su, який пише здебільшого про життя російських німців, схоже, першим повідомив про «зґвалтовану дівчинку».

При цьому досі до кінця не зрозуміло, що відбулося насправді. Поліція підтвердила, що дівчинка дійсно зникала, але знайшлася. Ані вона сама, ані її батьки інтерв’ю не дають. Родичі від спілкування з DW відмовилися.

«Апокаліпсис» в Європі очима російських ЗМІ

На тлі повідомлень про участь біженців в сексуальних злочинах проти жінок в новорічну ніч у Кельні новина з Берліна, схоже, потрапила на благодатний ґрунт. Росіяни, зокрема ті, які проживають в Німеччині, запекло обговорюють цю тему у соціальних мережах. Російські ЗМІ вже кілька місяців детально повідомляють про пов’язану з великим потоком мігрантів і біженців кризу в Європі і Німеччині, малюючи похмуру, апокаліптичну картину. Після подій у Кельні ця тенденція помітно посилилася.

«Чомусь вважається, що російського глядача набагато більше має хвилювати те, що відбувається в Європі, ніж зростання цін на продовольство, рубль, який падає, провал імпортозаміщення, — каже російський журналіст Олексій Ковальов, засновник інтернет-порталу «Лапшеснималочная», присвяченого дезінформації. «Якщо придивитися до будь-якого сюжету російського телебачення про події у Кельні, можна легко встановити, що глядачу подають зовсім не те, що відбувається насправді», — вважає оглядач.

Досліджень про те, як ставляться до мігрантів і біженців росіяни, які проживають у Німеччині, немає. Але багато з них пишуть у блогах про своє невдоволення міграційною політикою уряду, називаючи біженців не найприємнішими словами. «Я думаю, що тема біженців турбує усіх, — каже колишній москвич, а тепер відомий в Німеччині письменник Володимир Камінер, який мешкає в Берліні. — Я чув неодноразово, що черед росіян у Німеччині можна знайти більше расистів і ксенофобів, ніж серед німецького населення, але я так не вважаю.» Він зазначає, що у росіян в Німеччині, які дивляться російське телебачення, є альтернатива — «подивитися на вулицю або послухати німецькі ЗМІ».

Новини як ігрове кіно

Для фахівців сюжет Першого каналу не став одкровенням. «Ми багато разів бачили схожі страшилки, повні фальшивки або з часткою правди», — каже журналіст Ковальов. Він нагадав про гучну історію, коли Перший канал в липні 2014 року розповів про трирічного хлопчика в Слов’янську на Донеччині, якого українські військові начебто розіп’яли «як Ісуса». Лише за кілька місяців канал визнав, що інформація «очевидця» була неперевірена, але не вибачився. «Глядачем легко маніпулювати за допомогою якихось гучних, сенсаційних даних, — вважає Ковальов. — Усе, що пов’язане з дітьми і сексуальним насильством, викликає такі сильні емоції, що глядач навряд чи почне перевіряти, чи відбувалося насправді те, що йому показують».

Публіцист і фахівець з російських ЗМІ Пітер Померанцев, який мешкає у Великобританії, вважає, що Перший канал не робить новини у західному розумінні. «Я би не сказав, що Перший канал особливо цікавиться фактами, — каже експерт. — Якщо факти є — чудово, але це не новини в сенсі видобування й аналізу фактів. Те, що роблять росіяни, ближче за жанром до ігрового кіно». За словами Померанцева, один з головних сюжетів цього «кіно» — «кінець Європі»: «Це шалено важлива тема, тому що путінська влада тримається на ідеї безальтернативності, що у нас погано, але скрізь погано».

Померанцев вважає, що сюжети, подібні до берлінського, розраховані на публіку в Росії, а їхня мета — представити Європу у непривабливому світлі. Схожої точки зору дотримується і письменник Камінер, який проживає у Берліні: «Думаю, що ця новина російського телебачення була передусім для внутрішнього споживання. Для того, щоби показати весь «жах» життя в Європі», — каже Камінер. Та іронізує: «Найстрашніші німецькі новини ми завжди довідуємося з Росії».

Автор Роман Гончаренко, Оксана Євдокимова, джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі