Переговори щодо Донбасу: дипломатія проти тліючого протистояння

Переговори щодо Донбасу: дипломатія проти тліючого протистояння

ЄС сподівається на вирішення конфлікту на Донбасі. Але переговори щодо жодного з основних пунктів мінських угод не принесли результатів. Більше того, зона безпеки на Донбасі ризикує перетворитись на зону нових боїв.

У ніч на 19 січня український президент Петро Порошенко повідомив, що прийняв делегацію з Берліна та Парижа. Радник німецької канцлерки з питань безпеки Крістоф Гойзґен разом зі своїм французьким колегою Жаком Одібером прибули до Києва, аби переговори щодо мінських угод могли якомога швидше зрушити з мертвої точки. Вже невдовзі Київ повинен внести зміни до Конституції щодо «особливостей місцевого самоврядування» для «окремих районів Донецької і Луганської областей».

Незадовго до цього заступниця держсекретаря США з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд неподалік від російського Калінінграда провела зустріч із помічником президента РосіїВладиславом Сурковим, яка стосувалася України. Усе заради однієї мети: підписані ще рік томумінські домовленості мають нарешті бути втіленими. Однак від цієї мети учасники переговорів на сьогодні віддалені більше, ніж будь-коли. Насправді вибори в окремих регіонах Донбасу мали бути проведені ще до 31 грудня 2015 року. Київ мав відновити контроль над кордоном з Росією, а підконтрольні бойовикам регіони Донеччини та Луганщини — отримати особливий статус. Ніщо з цього не реалізоване. Зараз час знову підганяє: 2 лютого закінчується поточна сесія українського парламенту, протягом якої зміни до Конституції мають бути схвалені в останньому читанні.

Час для змін до Конституції спливає

Якщо цей часовий проміжок буде втрачено, доведеться починати всю процедуру спочатку. Проблема в тому, що президентові Порошенку, судячи з усього, досі бракує необхідних двох третин голосів у парламенті, щоб змінити Конституцію. Із потрібних 300 голосів, вважають київські оглядачі, щонайбільше 290 народних обранців мають намір підтримати пропозицію західних союзників.

Навіть багато хто із дружніх до Європи парламентарів відкидає надання особливого статусу окупованим районам Сходу України, бо вважають, що таким чином підтримувані Росією сепаратисти будуть винагороджені за війну, яка триває вже два роки. Украй погані передумови і для наступних перемовин тристоронньої контактної групи в Мінську між представниками України, Росії, ОБСЄ та за участі сепаратистів.

На початку лютого Мінську-2 виповниться рік. Однак спостерігачі ОБСЄ досі застерігають , що небезпека нового масштабного протистояння між проросійськими бойовиками та українськими збройними силами до сьогодні не усунута.

ОБСЄ застерігає від нових боїв

Якщо обидві сторони так близько розташовуюся одна проти одної уздовж лінії фронту, як це має місце на північ від Донецька, тоді немає «жодної безпечної зони, а навпаки — протилежність до того, про що було домовлено в Мінську», заявляє у розмові з DW заступник голови СММ ОБСЄ Александер Гуґ. «Те, що зараз, через рік після мінських домовленостей, війська деколи наближають одне до одного навіть ближче, ніж раніше, — незбагненно», — наголошує він.

Заступник голови місії ОБСЄ Александер Гуґ (в центрі)

Одна лише близькість розташування військ і надалі щодня спричиняє нові напруження і «сприяє тому, що не виникає ніякої зони безпеки, а натомість — зона нових загроз». Насправді домовленості про режим припинення вогню постійно порушуються. Обома сторонами, заявляють в ОБСЄ. Проросійськими сепаратистами, відповідають у Києві.

Лише на минулих вихідних українські війська були атаковані понад 50 разів, заявляють в українському МЗС. При цьому під приціл потрапили також спостерігачі ОБСЄ. На вихідних один із автомобілів місії був обстріляний, вочевидь, снайпером сепаратистів у Мар’їнці, що розташована в зоні розмежування на захід від Донецька.

Ситуація на Сході надзвичайно хитка навіть через рік після мінських домовленостей, заявляють в українському МЗС. При цьому найважливіші вимоги Києва не були виконані: перед можливими виборами має настати справжнє перемир’я, а російські солдати, на перебування яких на Донбасі вказує Київ, виведені з регіону. Наприкінці минулого року міжнародні посередники ще сподівалися на проведення виборів на Донбасі у квітні 2016 року. Однак це вже давно нереально, каже європейський дипломат, ознайомлений із ходом переговорів у Мінську. За його словами, одні лише спостерігачі за виборами від ОБСЄ «потребують 90 днів на підготовку».

Автор Франк Гофманн, Наталія Мехед, джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі