Лісівники закопали у пісок 2 мільярди гривень — екологи

Лісівники закопали у пісок 2 мільярди гривень — екологи

Починаючи з 2010 року, понад 2 млрд бюджетних коштів були витрачені в рамках державної програми «Ліси України 2010-2015» на створення нових лісонасаджень на землях, де раніше лісу не було. Саме цей напрямок лісового господарства найбільше критикувався громадськими природоохоронними органзаціями та науковцями-біологами. Адже основні обсяги лісорозведення були заплановані за рахунок природних степових ділянок.

ДОВІДКА 1: В Україні в природному стані збережено за різними оцінками від 1 % до 3 % степових екосистем. По цій причині більшість степових видів рослин і тварин стали зникаючими. Кожен третій вид, занесений до Червоної книги України, – степовий. По цій причині залісення буь-якої степової ділянки є небажаним і загрожує збереженню біорізноманіття. При цьому, лісорозведення заплановане виключно за рахунок степів, оскільки лише нерозорані ділянки степів у балках і на схилах – останні нерозорані ділянки в степовій зоні, які не задіяні в сільському господарстві, і в принципі можуть бути передані лісівникам із зміною цільового призначення.

«Лісівники сприймають лісорозведення як зручний канал отримання бюджетних коштів. У степовій зоні в теперішніх кліматичних умовах майже неможливо посадити новий ліс. Тому дуже зручно щороку освоювати нові кошти, наново саджаючи ліс, який «не хоче» рости. При цьому, лісорозведення здійснюється із частими порушення водночас природоохоронного, і бюджетного законодавства», – розказує еколог ЕПЛ Олексій Василюк.

ДОВІДКА 2: У 2013 році Державна фінансова інспекція викрила в 9 областях лісові господарства, що саджали ліс на території степу без необхідних для цього документів. Загальна сума завданих збитків становить понад 6,5 млн грн. Нові лісові насадження неодноразово створювали на цінних степових ділянках, навіть не оформивши їх як власність лісових господарств. Лісники такі свої дії пояснюють потребами збільшення лісистості, але насправді це є нецільове використання бюджетних коштів, що є ознакою корупції. Коли порушення такого ж типу були виявлені і під час попереднього аудиту, на зауваження Держфінінспекції Держлісагенство повідомило 13.06.2011, що всім лісгоспам, якими не мають земель для лісорозведення, будуть виділені кошти на їхнє оформлення. Як бачимо, за наступні чотири роки цього так і не відбулось.

Програма «Ліси України» завершена у кінці 2015 року і тепер є можливим проаналізуати успішність її виконання. На превеликий жаль, у відповідях на інформаційні запити, Держлсагенство не повідомляє про обсяги лісорозведення у 2015 році (немає цієї інформації і на сайті агентства), натомість наявна інформація за підсумками попередніх років виконання Програми.

При цьому, фінансування Програми відбувалось з розрахунку на планові обсяги лісорозведення:

image
«Аналізуючи надану Держлісагенством статистику, бачимо разючу різницю між запланованими та фактичними обсягами лісорозведення, які планувалось нарощувати з кожним роком, які щораз меншали, – коментує Олексій Василюк. – Ми вбачаємо в цьому відкритті ознаки нецільового і неефективного використання значного обсягу бюджетних коштів. Враховуючи це, а також той факт, що степове лісорозведення є вкрай шкідливми з природоохоронної точки зору, ЕПЛ звернулася до Кабінету Мінстрів України з проханням не затверджувати на наступні періоди нові державні програми, направлені на степове лісорозведення.



загрузка...

Читайте також

Коментарі