Білорусь хоче заробити на двосторонньому ембарго Росії та України

Білорусь хоче заробити на двосторонньому ембарго Росії та України

Від торгівельного конфлікту між Москвою та Києвом найбільше виграє Мінськ, вважають опитані DW експерти. На їхню думку, Білорусь спробує замінити на ринках України та Росії взаємно заборонені товари на свої.

З 10 січня по 5 серпня в Україні чинна заборона на поставки низки російських продовольчих товарів. Так Київ відреагував на запроваджене з 1 січня цього року Москвою ембарго на українську продукцію. На відміну від Росії, інший член Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) — Білорусь — не підтримав антиукраїнські санкції Кремля та не вийшов із зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Україною. Крім того, 28 грудня на засіданні білорусько-української робочої групи високого рівня в Мінську узгодили спільні дії зі скасування обмежувальних заходів у двосторонній торгівлі, зокрема, і в зв’язку з тим, що з січня 2016 року Україна перебуває у зоні вільної торгівлі з Євросоюзом.

Опитані DW експерти вважають, що Білорусь скористається новою фазою торгівельного конфлікту Росії та України, аби замінити своєю ту продукцію, яку заборонили в обох країнах. При цьому, на думку аналітиків, поставки з Білорусі на російський ринок будуть не лише легальними. Тут йдеться також і про реекспорт заборонених для ввезення в РФ товарів. Його обсяг помітно зріс після запровадження в серпні 2014 року російських санкцій щодо продуктів харчування з ЄС.

Як заробити на конфлікті сусідів

Про готовність замінити для росіян українську продовольчу продукцію на білоруську представник Мінсільгоспнагляду Білорусі Олексій Богданов заявив ще в листопаді 2015 року — одразу після того, як РФ ухвалила рішення запровадити торгівельне ембарго проти продуктів харчування з України з початку 2016 року. Під російську заборону потрапили українські овочі, фрукти, м’ясо, риба, молочні продукти та горіхи. Україна, своєю чергою, обмежила імпорт 43 видів російських товарів — хлібобулочних та кондитерських виробів, шоколадних цукерок, пива, горілки, м’яса, риби, кави, чаю, дитячого харчування та тютюнових виробів.

Експерт московського Національного дослідного університету «Вища школа економіки» (НДУ ВШЕ) Дмитро Болкунець вважає, що Білорусь не втратить шанс заробити на двосторонньому ембарго Росії та України. Аналітик гадає, що Мінськ має достатньо легальних способів отримати дохід, якщо «Білорусь не забариться та завоює колишню українську нішу на ринку РФ». На думку Болкунця, білоруси могли б продавати в Росії цукерки, кондитерські вироби, газетний папір, продукцію вагонного будівництва, замінивши відповідні українські товари.

«Це допомогло б розвантажити затоварені склади білоруських підприємств, адже Мінськ має рівні (з місцевими підприємствами. — Ред.) можливості на російському ринку, без обмежень та конфіскацій», — повідомив експерт ВШЕ в інтерв’ю DW. За його словами, можна було б також створити спільні підприємства з українцями з переробки плодоовочевої продукції, риби та інших продуктів харчування, щоби згодом реалізовуватиїх в РФ уже як білоруські.

Потенціал є

Директорка з наукової роботи Київського інституту економічних досліджень та політичних консультацій (IER) Вероніка Мовчан у розмові з DW заявила, що українська сторона вітає відмову Мінська приєднуватись до санкцій Москви та бажання зняти бар’єри в торгівлі з Україною.

За даними українського Держастату, товарообіг між Білоруссю та Україною за січень-листопад 2015 року порівняно з відповідним періодом 2014 року скоротився майже на 50 відсотків — до 2,8 мільярда доларів. Це рекордно низька цифра. Для порівняння — за ввесь 2012 рік він складав 8 мільярдів доларів, при тому, що Мінськ та Київ планували підняти цей показник до 15 мільярдів.

Тож експертка IER вважає, що потенціал для зростання взаємної торгівлі України та Білорусі є. За словами Мовчан, серед інших поставок білоруські виробники могли б збільшити продаж українцям свого молока, сирів та інших молочних товарів в обсягах, які раніше поставляла Росія.

З думкою колег-економістів згоден й оглядач інтернет-ресурсу «Білоруська ділова газета» (БДГ) Денис Лавникевич. «Мінську вигідне розширення списку країн, що потрапили під торгівельне ембарго Москви», — вказав він в інтерв’ю DW.

Можна було б заробляти на обох сусідніх ринках, співпрацюючи у різних сферах — від торгівлі до військово-промислового комплексу, як наголошує Лавникевич, «якби в Білорусі була б розвинута ринкова економіка, а не просто бажання збагатитися на російських санкціях».

Заборонений плід солодкий

Поки ж опитані аналітики одностайні у тому, що головним джерелом отримання доходу для Білорусі насамперед буде реекспорт забороненої продукції завдяки тимчасово створеним фірмам.

Так, як це робить нині білоруська сторона, направляючи в Росію європейські товари, що потрапили з 2014 року під російські санкції у відповідь. Россільгоспнагляд багаторазово повідомляв про виявлення подібних поставок. «Не випадково Білорусь стала головним постачальником персиків чи хурми на російський ринок», — іронізує оглядач БДГ.

Лавникевич нагадує, що імпорт молдавських овочів та фруктів в Білорусь зріс у 24 рази після того, як Москва ввела ембарго щодо Молдови, яка, як і Україна, підписала угоду про асоціацію з ЄС. За словами експерта, зараз повторюється та ж ситуація — білоруські фірми у листопаді 2015 року вже викупили 90 відсотків всього українського експорту овочів.

«Торішня статистика демонструє, що зростання продажів українських овочів білорусам зросте разом з заборонами, які РФ запровадила у 2014-2015 роках на українські товари», — підтверджує і Вероніка Мовчан. А Дмитро Болкунець додає, що наприкінці грудня представники білоруської влади у Москві на засіданні комісії ЄАЕС відмовились підписувати угоду про запровадження заходів захисту ринку ЄАЕС, яку запропонувала РФ на тлі вступу України до ЗВТ з Євросоюзом. «Тож територія Білорусі так і залишиться хабом, через який товари з України за сірими схемами потечуть на російських ринок», — переконаний експерт ВШЕ.

Автори: Галина Петровська, Валерій Сааков, джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі