Коментар: Про що мовчить Петро Порошенко

Коментар: Про що мовчить Петро Порошенко

Перша в цьому році прес-конференція президента України залишила більше питань, аніж відповідей, вважає Сергій Руденко. Коментар українського журналіста спеціально для DW.

Президент Петро Порошенко покладає великі надії на 2016 рік. Він хоче залучити до країни мільярдні інвестиції, повернути Донбас Україні і розпочати процес деокупації Криму. Ці заяви, озвучені на прес-конференції глави української держави, викликають певне здивування, адже передумов для успішної реалізації таких планів немає. Війна на Донбасі триває, кримський парламент вимагає від ООН визнати енергоблокаду з боку України геноцидом, а інвесторам заважає корупція. Слова Порошенка — це радше декларація про наміри, аніж чіткий план дій.

Інвесторів відлякує корупція

Провал боротьби з корупцією — один із найбільш невтішних проміжних підсумків роботи Порошенка. Згідно з опитуванням, проведеним компанією «Рейтинг» на замовлення IRI, 47 відсотків українців вважають корупцію однією з найнагальніших проблем. Чи розуміє це президент? Без сумніву. Однак відповідати за це він, судячи з його слів, не хоче.

За півтора року Генеральна прокуратура та Служба безпеки України, керівників яких парламент призначає за поданням президента, так і не змогли досягти відчутних результатів. При цьому Петро Порошенко не має жодних претензій ні догенпрокурора Віктора Шокіна, ні до глави СБУ Василя Грицака. У президента тепер інший аргумент: корупцію знищать новостворені Національне антикорупційне бюро, Антикорупційна прокуратура і Державне бюро розслідувань.

Порошенко, звичайно, лукавить. У правоохоронців і дотепер було достатньо ресурсів та законодавчої бази для боротьби з корупцією. Чого не було, так це політичної волі передусім самого глави держави. Про що, до речі, йому неодноразово говорили і США, і ЄС. Порошенко може марити про мільярдні інвестиції в Україну, але на шляху до цього — армія чиновників, яка сидить на «відкатах» і «віджимає» все, що може. Нерішучість президента у боротьбі з корупцією перетворює цю армію на головну внутрішню загрозу не лише для інвесторів, але і для України в цілому.

«Мінськ» помер. Хай живе «Мінськ»?

Пролонгація на 2016 рік мінських домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі, про що заявила «нормандська четвірка», не дає головної відповіді на питання: а що робити з цими домовленостями, якщо вони не виконуються? Мовчить про це і Петро Порошенко. Він лише пафосно заявив, що у 2016 році Україна повернеться на Донбас і відновить суверенітет на окупованих територіях. На яких умовах і чим готова поступитися Україна? Чи існує детальний план повернення на Донбас? Відповіді на ці питання Порошенко не озвучив.

Можна припустити, що впевненості українському президентові додала його зустріч з головним переговірником Росії в Мінську Борисом Гризловим, яка відбулася 11 січня в Києві. Порошенко підтвердив, що зустрічався з ним не тет-а-тет, а у складі контактної групи. Навіть розповів, про що саме говорили на перемовинах. І це виглядає, щонайменше, дивно, зважаючи на те, що війна на Донбасі досі триває.

Єдине, про що впевнено говорить Порошенко: Мінська-3 не буде. Тобто переговірники мають повернутися до домовленостей, досягнутих у білоруській столиці в лютому 2015 року. Нагадаю, вони передбачають припинення вогню, надання особливого статусу окремим районам Донбасу, проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях, виведення іноземних військ за межі України, амністію сепаратистів, відновлення контролю за українсько-російським кордоном та багато іншого. Поки що жоден пункт цих домовленостей не був виконаний. Мінськ-2 повністю провалений. Яким чином Порошенко збирається змусити Росію виконувати домовленості річної давності — не зрозуміло.

Що дає формат «Женева +»

У 2016 році Петро Порошенко хоче розпочати ще один процес — деокупацію Криму. Він запропонував створити формат «Женева +» (ЄС, США, Росія та Україна), який займатиметься виключно проблемою півострова. Таким чином до «нормандського», «мінського» й «женевського» форматів президент України хоче додати ще один.

Мета в усіх них одна: відновлення територіальної цілісності України. Проте створення ще одного формату тут не допоможе. Замість цього Києву потрібно домагатися дотриманняБудапештського меморандуму, в рамках якого Росія, Великобританія і США гарантували Україні суверенітет і безпеку.

Енергетична блокада Криму, яку парламент півострова вже оголосив геноцидом, теж навряд чи прискорить повернення півострова до складу України. За таких умов процес деокупації, про який заявив Порошенко, може зайняти не один рік. Набагато чесніше з боку президента було би сказати відверто: повернення Криму буде тривалим і непростим. Як, до речі, і Донбасу.

Автор Сергій Руденко, джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі