Керівник апарату ВР: «Ми перетворимо Верховну раду на європейський парламент»

Керівник апарату ВР: «Ми перетворимо Верховну раду на європейський парламент»

2016 рік — вирішальний у питанні реформування Апарату Верховної Ради України. Голова Українського парламенту Володимир Гройсман наголошує на тому, що Апарат парламенту має стати сучасною високоякісною сервісною службою. Яким чином ці непрості реформи втілюватимуться у життя? Що вже зроблено і яка робота попереду? Майже рік, як Ви познайомились із роботою Апарату парламенту зсередини. Що, на Ваш погляд, виявилося несподіваним, неефективним, а може корисним?

На мій погляд, в Апараті парламенту є багато ефективних і корисних речей, роками відпрацьованих процесів, зокрема, підготовка законопроектів. З іншого боку, серед працівників Апарату багато людей замкнутих, заангажованих. І це для мене виявилося несподіванкою. Хотілося б, щоб вони були більш відкритими.

Безумовно, для того, щоб підняти імідж парламенту, треба зробити його більш прозорим і відкритим. А для цього треба вжити ряд заходів.

Враховуючи нові вимоги часу, потрібно переходити на нові рейки роботи, запроваджувати нові електронні технології, чим ми зараз і займаємося. Вже підведена й певна база під впровадження електронних технологій і електронного документообігу, під можливості колективної роботи з документами. Але наступним кроком стане зміна кваліфікації працівників і штатного розкладу, оскільки цього вимагає впровадження сучасних інформаційних технологій.

На Ваш погляд, чи готові люди до змін? Дефініцію «реформи» кожен розуміє по-своєму. Але ми живемо в сучасному світі і, безумовно, існує таке кліше, як «сучасний парламент». Що таке «сучасний парламент», на Ваш погляд?

З моєї точки зору, Апарат готовий до реформ. Але хотів би звернути увагу на те, що сучасний парламент має залишатись і консервативним. Повинна зберігатись інституційна пам’ять, щоб не забувалися ті добрі традиції, які були напрацьовані роками.

Такі підходи існують у Сполучених Штатах, в Ізраїлі, інших країнах світу. По великому рахунку, підходи в національних парламентах до традицій у чомусь однакові — вони трошки консервативні.

Іноді під роботою парламенту «по-новому» ми розуміємо швидке прийняття рішень, швидку реакцію, але для законодавчого органу це небезпечно, бо призводить до неузгодженості з іншими законодавчими актами, Конституцією, і потім виникає багато проблем в їхній реалізації.

На мою думку, парламент повинен ухвалювати небагато законів. Нехай їх буде мало, але досить серйозних, ґрунтовних, детально продуманих, виписаних до кожної буквочки. Оце важливо.

А працівники Апарату повинні, у першу чергу, забезпечити, можна так сказати, інституційну пам’ять, щоб, незалежно від зміни депутатського корпусу, попередні напрацювання могли враховуватися і майбутніми скликаннями.

Одна з основних ознак демократії – це відкритість органів влади. Яким Ви бачите висвітлення діяльності Верховної Ради України?

У цьому напрямку я бачу не лише висвітлення діяльності депутатського корпусу, а й усіх структур парламенту – це, зокрема, і робота комітетів, і робота Апарату. Зверніть увагу, що зараз на сайті Верховної Ради є інформація не лише про кожного народного депутата, а й про будь-якого керівника Апарату парламенту, представлені декларації про доходи.

Висвітлюються всі засідання комітетів, ведеться електронний протокол, фактично в режимі реального часу можна спостерігати за всіма подіями, що відбуваються у парламенті. Додам також, що ми докладемо максимальних зусиль, щоб нашим виборцям були відомі всі сторони діяльності парламенту, зокрема, куди і як витрачаються державні кошти. І зараз ми готуємо до підписання Меморандум про відкриті дані, де в режимі реального часу з′являтимуться відомості щодо діяльності Верховної Ради України.

Ви контролюєте роботу Апарату і водночас знаєте проблеми депутатського корпусу. Чи є якісь проблеми у взаємодії народних депутатів з Апаратом?

Є певні складнощі, які пов’язані з існуючим законодавством. Його потрібно реформувати. І у цьому нам допомагає місія Пета Кокса (місія Європарламенту «Місія з оцінки потреб», яку очолює Пет Кокс – ред.), яка вже у наступному місяці має запропонувати цілу стратегію змін як українському парламенту, так і Апарату Верховної Ради. Це стосується як формування комітетів, роботи секретаріатів, так і висвітлення діяльності Верховної Ради.

Буде запропоновано цілий комплекс заходів, оскільки не можна одним кроком розв′язати всі проблеми, які існують у нашому парламенті. Думаю, що пропозиції, які надійдуть від Європарламенту, дадуть новий поштовх, друге дихання Верховній Раді. А ми зробимо усе максимально можливе для того, аби робота парламенту відповідала всім європейським стандартам.

Але подібні реформи вимагають фінансової підтримки.

Ми розраховуємо на підтримку європейських структур, на отримання грантів. Верховна Рада також виділятиме кошти для того, щоб реформу було проведено ефективно.

Зараз ми відпрацьовуємо впровадження електронних технологій – це нова система документообігу, проходження законопроектів. Будуть задіяні модулі щодо покращення системи звітності, інформативності. Це дасть можливість громадянам бачити, як відбувається законотворчий процес, чим займається той чи інший депутат, чим займаються комітети.

Також ми працюємо над тим, щоб засідання комітетів відбувалися в режимі он-лайн — тобто все робиться для максимальної відкритості і гласності. На цьому буде зосереджена велика увага.

Крім того, ми будемо надавати можливість громадянам брати участь в обговоренні законопроектів, які вже є, щоб вони могли їх коментувати та вносити свої пропозиції.

На сайті також, як відомо, вже є розділ електронних петицій. Зараз він працює в тестовому режимі, але ми вже можемо сказати, що він працює досить ефективно. Ми будемо робити все, аби люди активніше брали участь у процесі законотворення. На це, зокрема, і будуть спрямовані кошти, що виділяються, як нашими зарубіжними партнерами, так і з бюджету парламенту.

Щодо оптимізації законотворення — Ви ж, напевно, бачите запити громадян? Що турбує суспільство?

Зараз, на жаль, суспільство турбує соціального захисту. Це досить проблемне питання. Необхідно, щоб Верховна Рада займалася роз’ясненням законів, які вона ухвалила: у чому вони спрямовані на покращення життя наших громадян і як їх застосовувати.

Хочу зазначити, що якщо робити аналіз по прийнятому законодавству, нинішній Парламент – дуже ефективний. Але проблема полягає в тому, що від ухвалення до імплементації законів проходить достатньо тривалий час. І зараз ті закони, які прийняті цим Парламентом, ще не почали реалізовуватись у повній мірі. Через те люди не бачать реформ, вони не бачать змін, і це найбільша проблема.

Але що мене здивувало, так це те, що у Парламенті немає аналітичних структур, які могли би проаналізувати ті чи інші події, немає структури, яка би займалась підготовкою законодавства на сучасному рівні, яка би могла проаналізувати застосування законодавства – це все те, що нам треба створювати. Бо без цього ми не можемо рухатися вперед.

Закони, безперечно, мають бути зрозумілими для людей, зокрема й щодо децентралізації.

Що стосується децентралізації, то закони з цього питання почали ухвалюватися вже трохи більше року тому, тому відчутно, що на місцях вона вже дала ефект, оскільки територіальні громади почали отримувати більше доходів на своїй території, а отже, змогли більше реалізувати наказів виборців. Це була бюджетна децентралізація.

Але ж мова йде про те, що громади повинні бути наділені більш широкими повноваженнями у прийнятті рішень. Тому що, як би ми не хотіли, сидячи в Києві, неможливо знати всі проблеми, які є на місцях. На жаль, у нас не всі правовідносини врегульовані законом, тому поставили питання про внесення змін до Конституції, які стосуються децентралізації і введення такого терміну як «субсидіарна відповідальність».

Виходячи з цього, напевно, суспільство також має брати відповідальність за розвиток держави?

Безумовно. І тут найбільшу роль повинні відігравати саме громадські організації, які мають працювати спільно з Парламентом як на етапі прийняття законодавства, так і потім, на етапі його втілення в життя – роз’яснення, навчання. Це обов’язково має бути. З моєї точки зору, така робота просто необхідна.

Необхідно також тісніше будувати співпрацю між депутатським корпусом і громадськими організаціями. Як показує досвід, наприклад, тільки за участі в законотворчому процесі Реанімаційного Пакету Реформ минулого року було ухвалено 55 законопроектів. Безумовно, у нас зараз дуже багато проблем стосовно якості законопроектів, які подаються на розгляд Верховної Ради. Але коли громадськість буде більш активно брати участь в експертному обговоренні законопроектів, вони будуть якіснішими. Тому, думаю, цю роботу необхідно посилювати.

Якою би Ви хотіли бачити Верховну Раду вже наприкінці 2016 року?

Я б дуже хотів щоб імідж нашого Парламенту був на високому рівні. Справа в тому, що чим кращий імідж Верховної Ради, тим більшою буде довіра до Парламенту. Відповідно, ті рішення, які будуть ухвалені, сприйматимуться суспільством нормально.  І, як наслідок, буде стабільність у нашій державі.



загрузка...

Читайте також

Коментарі