Чи можуть позбавити житла через борги за комунальні послуги?

Чи можуть позбавити житла через борги за комунальні послуги?

Серед людей поширюється паніка через новину про притягнення до кримінальної відповідальності за несплату житлово-комунальних послуг. Але перше, на чому варто наголосити – відносини отримувача послуг, тобто громадянина, та надавача послуг, відповідної компанії, організації, комунального підприємства, регулюються ЦИВІЛЬНИМ законодавством. Про жодну кримінальну відповідальність тут не йдеться.

Про це у своєму блозі на Українській правді пише депутат Київради від «Солідарності» Олег Петровець.

За його словами, саме у його площині діють державні посередники, що вирішують проблему заборгованості. Про жодне притягнення до кримінальної відповідальності в цьому випадку не йдеться.

«Слід розглянути це питання більш детально. Надавач послуг має право на застосування таких заходів у разі несплати рахунків: нарахування пені, припинення постачання послуг та стягнення боргу. Нарахування пені законодавством нині не врегульовано. Така опція для постачальників була обмежена з 1996 до 2011 через заборгованість держави по заробітних платах. Законодавці намагалися врегулювати це питання минулого року, і заклали 0,1% пені у новому проекті закону про житлово-комунальні послуги. Однак, його не ухвалили», — зазначає депутат.

Разом із тим, за словами Петровця, у разі несплати послуг заборонено припиняти тепло-, водо-, енерго- і газопостачання у жилі приміщення, а також виселяти звідти людей. Таким чином, залишається варіант із стягненням боргу через судовий процес. Боржнику має надійти повідомлення із сумою боргу та пропозицією сплатити його у 7-денний термін. Будь-які сповіщення-залякування на дошках оголошень не мають жодної юридичної сили.

«Якщо боржник не реагує, починається судовий процес. Тільки у разі програшу справи в суді, борг треба сплачувати. Сума боргу покривається за рахунок наявних коштів (рахунків), зарплати, стипендії, пенсії. У разі нестачі чи відсутності необхідної суми, борг може бути погашений за рахунок рухомого, в крайньому випадку, нерухомого майна», — пише депутат.

Останній варіант, за словами Петровця, розглядають у випадку, якщо сума боргу перевищує 10 тисяч гривень.

«Оскільки кількість неплатників зростає, надавачі послуг вдаються до певного тиску. Але не треба піддаватися паніці. Є захист від стягнення боргу для малозабезпечених сімей, а судова практика демонструє більш гуманний підхід – зазвичай суд призначає стягування частини зарплати для погашення боргу», — підкреслив депутат.

Читайте також: Кияни майже перестали оформлювати субсидії



загрузка...

Читайте також

Коментарі