Чому німці виходять на вулиці? Що сталось у новорічну ніч у місті Кельн? «Мігрантська криза» – це реальна проблема чи конструкт, розкручений російськими медіа? На ці та інші питання активістів Соціального руху відповів свідок подій Дмитро Янський – мігрант, що проживає останні 12 років у Німеччині та належить до активістської групи Sozialistische Alternative SAV Köln.

Про новорічний інцидент

Я знаходився безпосередньо на місці події близько 1,5 години. Дійсно, помітно було чимало хлопців, умовно кажучи походженням з району Середземномор’я, Північної Африки та Близького Сходу. Переважна більшість поводилася мирно і пасивно. Оскільки хлопці сконцентрувались біля вокзалу, можна зробити висновок, що вони прибули з невеликих містечок з-під Кельна (там розташовані центри для біженців).

Я один стояв у натовпі кількох сотень хлопців арабської зовнішності з дівчиною і не помічав жодної агресії. Хоча пізніше моя дівчина повідомила, що хлопці дивились на дівчат з підвищеною цікавістю, але не більше того.

Тим не менше, були помічені в натовпі групи до 20 людей – більш п’яних та агресивних. Під прикриттям великого натовпу діяли згуртовані банди. Така собі активна меншість. Вони переважно крали сумки і мобільні (ситуація цьому, в принципі, сприяла, оскільки поліції було мало).

Коли я через два дні побачив дві найбільші «жовті» газети із заголовком на кшталт «Тисячний п’яний сексуалізований натовп гвалтував жінок», то в мене просто щелепа відвалилась, бо я цього не бачив особисто. Я не бачив ані оголених жінок, ані стрільби по поліції з феєрверків, що драматично описувалось у пресі

Про поліцію

Поліції було украй мало. 15 чоловік на натовп у 1,5 тисячі осіб. Тим не менш, малочисельна поліція діяла цілком оперативно, бігаючи по натовпу. Ніхто їх не бив і не заважав затримувати кого завгодно. Описуваної у ЗМІ сцени масової протистояння мігрантів і поліції я не спостерігав.

Поліція заявила, що їх там було 150 чоловік, при чому йдеться про поліцію швидкого реагування. Якби їх дійсно стільки було – ніхто б і не ворухнувся.

Я вважаю, що керівник поліції Кельну здійснив вже другу велику помилку. Рік тому він дозволив проведення демонстрації крайньо-правих фанатів. Кілька тисяч нетверезих неонацистів і футбольних хуліганів перекидали поліцейські авто і поранили близько 20 правоохоронців.

Цього разу своє недопрацювання офіцери перекладають на мігрантів, яких «неможливо було зупинити». Наскільки мені відомо, поранених поліцейських не було. Днями відбулась ультраправа демонстрація – троє поліцейських були поранені. Це показово.

«Культура» відпочинку

У Кельні склалась дещо своєрідна традиція святкування Нового року: люди серйозно напиваються і стріляють з феєрверків у центрі міста. Тому ніч на 1 січня 2016 року мало чим відрізнялась.

Мова не йде про масові зґвалтування (наскільки мені відомо, подано одну заяву до поліції про зґвалтування і багато про крадіжки, чіпляння і усні образи). Одне зґвалтування, яке, швидше за все, мало місце, трапилось на відстані кілометра від вокзалу.

Можна сказати, що в Кельні зґвалтування під час карнавалів і, зокрема, новорічного, відбувається регулярно. Кельн лишається одним із «передових» міст за кримінальною статистикою. Приміром, під час «Октоберфесту» офіційно в рік трапляється 10 зґвалтувань. Неофіційна цифра – 200 (більшість жертв не подають заяв).

Доречно говорити не про поєднання таких факторів, як «розлючені мігранти та розслаблені німці», а таких, як «розпалений чоловічий натовп і алкоголь». Важливий фактор – псевдо-анонімність. Є підстави стверджувати, що німці не менше схильні до зґвалтувань, аніж мігранти.

Про ультраправих

У Німеччині є досить жорстке неонацистське середовище, яке можна порівняти з угрупуваннями, що діють у Східній Європі. Відомою є справа «Націонал-соціалістичного підпілля» (NSU), на совісті якого 11 убивств і організація терактів.

З чим нам донедавна «щастило», то це з тим, що в Німеччині була відсутня правопопулістська партія, здатна пробитись до парламенту. Проте нещодавно з’явились досить успішні структури: AFD («Альтернатива для Німеччини») і Pro NRW («За Північну Вестфалію»). Саме вони є організаторами мітингу ніби-то на знак солідарності з німецькими жінками. Вони спробували використати настрої, сформовані жовтою пресою, підхопивши гасла про агресивні натовпи арабів.

По-суті мала місце загальнонімецька права мобілізація. Їм вдалось зібрати близько 1,5 тисяч чоловік, з яких – 700-800 – це «буржуазні» праві (консерватори), позиція яких може бути охарактеризована, як «не проти мігрантів, але щоб вони працювали і мовчали». Інша половина – класичні неонацисти.

Це відносний успіх для правих. На щорічних акціях у Дрездені вони збирали і по 8-9 тисяч.

Права демонстрація пройшла лише 200 метрів, після чого почалась стрілянина по поліції із феєрверків. Саме праві, а не араби, поранили поліцейських і журналістів. В принципі, наслідки були зрозумілі ще до початку демонстрації: у мітингувальників були скляні пляшки і феєрверки. Вважаю, що поліція потурала порушникам, дозволивши їм зібратись і не відібравши небезпечні предмети. Після акту агресії демонстрацію зупинили і розігнали водометами. Затриманих вивезли на автобусах і поїздах з міста, щоб антифашисти не дали їм прочухана.

Контрдемонстрація 9-го січня

Як виглядала контракція лівих? По-перше, зазначу, що їм не пощастило з місцем. Це було, мабуть, найбільш прохолодне місце. Тим не менш, зібралось близько 3 тисяч людей – майже виключно з Кельну. Можна було побачити чимало самоорганізованих ініціатив: групи старшокласниць, які зібрались по Фейсбуку, і прийшли на демонстрацію.

Наше завдання було підкреслити, що ми проти расистського цькування мігрантів, але в той же час ми не можемо не бачити проблеми сексизму, яка існує, на жаль, і в німецьких, і в мігрантських колах.  Напади на жінок в новорічну ніч дійсно були. Отже, наші гасла були проти расизму і проти сексизму. Разом з нами, лівими, на демонстрації були дуже різні прогресивні феміністичні ініціативи.

Тема складна. Суспільна думка, сформована медіа, працювала радше проти нас. Однак, незважаючи на дуже стислі терміни, на захід прийшло багато людей, передусім, молоді.

Ситуація з мігрантами

Російські медіа нагнітають істерію з приводу «мігрантської кризи» у Німеччині. Після перегляду випуску новин стає страшно з приводу того, у якій країні я живу. Хоча в реальності я нічого такого не бачу. Великого переселення народів немає. Це міф російської та, на жаль, деякою мірою і української пропаганди.

Звісно, приїхало досить багато людей. Мабуть, не більше мільйону. Але проста статистика свідчить, що це близько 1% населення. Отже, навіть якби вони всі одночасно вийшли на вулицю – Німеччина візуально би не змінилася.

Гадаю, що поява притулку на 2 тисячі біженців для якогось невеличкого містечка, де проживає, скажімо, 5 тисяч, може сильно змінити повсякденне життя місцевого населення. Однак не у величезних мегаполісах, у таких агломераціях, як Кельн-Дюссельдорф-Бонн, де сукупно проживає 3,5 мільйонів людей, або Берлін, де мешкає 5 мільйонів.

Не треба забувати, що Німеччина – країна з від’ємним демографічним сальдо, якій необхідно постійно ввозити мігрантів. Ще рік тому майже всі німецькі соціологічні публікації били на сполох стосовно катастрофічної нестачі людей та потреби у мігрантах.

У 1990-2000-х дійсно в’їхало досить багато людей, але потім тривалий час прибувало помітно менше. Навіть баланс турків – класичних німецьких гастарбайтерів – був негативним. Тобто, за рік виїжджало десь на 1-2% турків менше, аніж в’їжджало.

Населення Німеччини – 80 млн людей, з яких близько 16 – іммігрантського походження. Отже, без мігрантів Німеччина була би на п’яту частину менше. Німеччина – це мігрантська країна. Не треба забувати, що після завершення Другої світової Німеччина відкрила двері для 50 млн гастарбайтерів, які тут залишилися, або повернулися згодом до Іспанії, Італії, Туреччини.

Звісно, мільйон людей справляє певне навантаження на економіку і соціальну сферу. Однак навіть цей мільйон – ще не рекорд. У 90-их роках до Німеччини в’їхало більше, коли масово прибували казахстанські німці, темношкірі мігранти, мешканці екс-Югославії.

Інша справа, що з цими людьми робити? І до цього, звісно, можна ставитися дуже по-різному. Приміром, Німецька спілка підприємців заявила, що німецька мінімальна зарплата «вже не відповідає реальності». Мовляв, працевлаштування мігрантів потребує скасування «мінімалки». Вони знають, що вони хочуть. У капіталістів свій підхід до справи.

Роботодавці потребують міграції. Але бачили цей процес дещо інакше. Вони розраховували «знімати вершки»: наймати дешевих болгарських програмістів, угорських лікарів, польських електриків. А тут одразу мільйон людей приїхав. Однак вони здужають, не хвилюйтеся. Це гігантська економіка. Буржуазія сподівалася на масовий в’їзд іспанців та греків, але вони не приїхали.

Безробіття в Німеччині скорочується вже декілька років поспіль. Робоча сила потрібна. Ще рік тому вся преса волала про нестачу індустріальних робітників та медсестер. Комусь же доведеться і працювати в будинках для людей похилого віку.

Джерело: Соціальний рух

Читайте також: Німеччина може спростити правила депортації мігрантів через напади на жінок



загрузка...

Читайте також

Коментарі