Сім визначальних чинників, що впливатимуть на світову політику у 2016 році

Сім визначальних чинників, що впливатимуть на світову політику у 2016 році

1. Фактор [не]стабільності «нафтових» держав

01nafta_201206

У прийдешньому році поряд із продовженням знижувального тренду з високим ступенем імовірності з’явиться підвищувальний тренд, зумовлений політичною нестабільністю цілої низки нафтовидобувних держав.

З’являються нові чинники, що сприяють зниженню нафтових цін: очікування відносної стабілізації в Лівії й Іракському Курдистані, закінчення санкцій проти Ірану і скасування в США ембарго на експорт нафти. Тож немає нічого дивного в тому, що прогнози цін на нафту наступного року коливаються в екстремально широкому діапазоні від $15 (Royal Bank of Scotland) до $100 за барель (Saxo Bank у рамках «шокових сценаріїв»). Власне, це і є ознакою високої ймовірності «раптових подій» 2016 року.

При цьому немає майже жодних сумнівів у тому, що 2016 року [не]стабільність «нафтових» держав Близького і Середнього Сходу багато в чому залежатиме від долі «Ісламської держави».

2. Фактор військової поразки «Ісламської держави»

d21d28a6caa5c073f938fc3034f50b431412533040

Як із військового, так і з політичного погляду становище «Ісламської держави» – з огляду на суму різних коаліцій і окремих сил, які протистоять їй, – на початок 2016 року виглядає безнадійним. Особливо у світлі передноворічних успіхів сирійських курдів та іракської армії за підтримки з повітря західною коаліцією на чолі з США, а також військ Асада (регулярна сирійська армія, лояльні Дамаску ополчення національних меншин, іранські добровольці, бойовики ліванської «Хезболли») за підтримки російської авіації.

З огляду на стратегічну безнадійність становища «Ісламської держави» на іраксько-сирійському театрі військових дій було б логічно очікувати на активізацію військових вилазок ІД у всіх регіонах Близького та Середнього Сходу з переважанням сунітського населення – від Лівії до Афганістану, зокрема держав Затоки і Середньої Азії, а також в Африці. Що ж до загрози масштабних терактів, вони цілком вірогідні в Західній Європі, США та РФ.

2016 року країною, здатною відіграти вирішальну роль у долі «Ісламської держави», є США.

3. Фактор передвиборчої Америки

Washington DC Presidential Inauguration

Листопад 2016 року має дати світові нового президента США, а нинішній голова Білого дому, як, утім, і державний секретар, тепер у статусі «кульгавих качок». Рамку дій нинішньої американської адміністрації 2016 року можна умовно описати так: «піти на позитиві, не завадити кампанії Гілларі Клінтон і максимально забезпечити їй свободу прийняття рішень у разі перемоги на виборах».

Це означає, що адміністрація Барака Обами докладе всіх зусиль для завершення розгрому «Ісламської держави» в Іраку та Сирії, а також для початку хоча б формального процесу політичного врегулювання в Сирії.

В описану рамку дій Вашингтона – з урахуванням імовірної стратегії на Близькому і Середньому Сході – цілком очікувано вбудовується курс на «раціоналізацію» відносин із Москвою та Пекіном. Одночасно США 2016 року і далі заганятимуть Європу у фарватер своєї геополітики. Як бонус Старий Світ може розраховувати на зменшення впливу США на деякі внутрішньоєвропейські проблеми, наприклад на ситуацію навколо України.

З погляду американської стратегії 2016 року фактор лояльності Європи буде відіграватиме для Вашингтона дуже значну роль. Проте лояльність ЄС щодо США є багато в чому похідною від єдності країн-членів ЄС. При цьому під «єдністю» часто розуміють підтримку позиції Німеччини та Старої Європи.

4. Фактор Європи, що шукає нової формули єдності

725242725

У 2016 перед ЄС залишається низка випробувань, що вплинуть на йог єдність.
Серед них суперечки, які спочатку існували між наднаціональною бюрократією ЄС (яка спирається на широкі делеговані повноваження) та національними органами влади (які є носіями «залишкового» національного суверенітету), криза з біженцями, в якій ціла низка країн відмовилася дотримуватися рішень Брюсселя, продовження санкцій щодо Росії, терористична загроза, питання перебування Британії в ЄС, різке зростання популярності західноєвропейських ультраправих.

2016 рік дає один з останніх шансів зберегти єдність Євросоюзу на базі зменшення повноважень наднаціональних органів та пом’якшення вимог до держав-членів.

Найімовірніше, 2016-го ЄС зменшить свій вплив на «зовнішні» процеси, визнаючи лідерство США з одних питань і прагнучи до компромісів з Москвою і Пекіном – з інших.

Фактором, який багато в чому може вплинути на позицію ЄС 2016-го, є поведінка Москви.

5. Фактор Росії, що прагне компромісів

путін

Участь РФ у сирійському конфлікті підвищила ставки в геополітичній грі Кремля до рівня, на якому Москві найрозумніше було б почати домовлятися з основними геополітичними гравцями. Насамперед зважаючи на серйозні проблеми в економіці, які не сприяють подальшій ескалації ситуації з боку РФ.

І за низкою ознак можна очікувати, що 2016 рік російське керівництво планує провести в переговорах з США і Старою Європою, під час яких частково закріпити нові геополітичні реалії. Центр ваги переговорного процесу, найімовірніше, стосуватиметься врегулювання ситуації навколо Сирії.

Водночас очікуваний активний переговорний процес щодо Сирії передбачає «заморожування» з боку РФ ситуації на Донбасі: схоже, Берлін і Париж у цілому згодні з таким розвитком ситуації на Сході України.

Найбільшу небезпеку для Москви 2016 року становить можлива ескалація конфлікту з Туреччиною.

Що ж до протистояння з «Ісламською державою», для РФ «слабкими ланками» є Північний Кавказ і країни Середньої Азії, де йде активне вербування бойовиків ІД. З метою нейтралізації цієї загрози Москва готова на тактичні альянси навіть з рухом «Талібан».

6. Фактор агресивності Туреччини

15_erdogan

Анкарі не потрібен і невигідний конфлікт із Москвою насамперед з огляду на ризик ставки Кремля на турецьких курдів аж до історичних союзників Москви – забороненої в Туреччині «Робітничої партії Курдистану»

Цілком імовірною є ситуація, за якої курди Сирії отримають автономію з рук «режиму Асада» або його «прямих» наступників. А це ще більше посилить курдський автономізм/сепаратизм у самій Туреччині, а також активізує радикальні форми боротьби турецьких курдів за свої права.

Москва й Анкара залишаються і на сьогодні «об’єктивними» геополітичними суперниками. Отже, 2016 року обидві сторони у протистоянні обмежуватимуть себе лише неприпустимістю «гарячих» форм конфлікту. Проте логіка протистояння може завести їх за «червоні лінії», хоча це нині й виглядає малоймовірним.

З другого боку, імовірний варіант, за якого 2016 року Москва й Анкара зможуть домовитися хоча б про самі «червоні лінії» та механізми взаємодії, які дадуть змогу запобігати їхньому перетину.

7. Фактор китайської «другої дитини»

z_wld800

Передусім це означає різке збільшення найближчими роками соціальних витрат Китайської Народної Республіки, що, у свою чергу, потребує збільшення темпів економічного зростання. У ситуації, коли в розвитку КНР екстенсивна складова переважає над інтенсивною, Пекін дедалі активніше прагнутиме забезпечити доступ до зовнішніх ринків і «зовнішніх» природних ресурсів – в Азії, Африці, Латинській Америці. І дедалі менше обмежуватиме себе у способах забезпечення контролю над цими ринками та ресурсами.

Рано чи пізно – але неминуче! – Пекін випробує «дипломатію канонерок». Адже абсолютно не випадково на одній і тій же сесії Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (ПК ВЗНП) було ухвалено закон про другу дитину і закон, що дозволяє Китайській народній армії брати участь в антитерористичних операціях за кордоном.

Можна очікувати, що 2016 року Пекін дедалі активніше й демонстративніше виявлятиме свої геополітичні амбіції у статусі «світової держави», хоча поки що – не в ультимативній формі.

За матеріалами Forbes.

Читайте також: Аналитики прогнозируют дробление России, американскую интервенцию и внешнее управление



загрузка...

Читайте також

Коментарі