Традиційно напередодні Нового року ми підбиваємо рейтинги. 2015 рік видався вдалим для громадськості. Активістам і молодим політикам вдавалося впливати на призначення та звільнення найбільш одіозних чиновників.

Під тиском громадянської спільноти було звільнено Василя Паскала – колишнього заступника Віталія Захарченка. Відставкою закінчилася кар’єра Ігоря Шевченка – міністра екології, який був помічений у перельоті чартерним літаком олігарха Онищенка. Цей перелік можна продовжити.

Однак є і ті посадовці, які втримали свої портфелі та продовжують обурювати громадськість.

Ми проаналізували тих чиновників, чиєї відставки вимагала громадськість і які так і залишилися на власних посадах.

1

Віктор Шокін, Генеральний прокурор України

Призначення Віктора Шокіна стало одним з найбільш скандальних.  Голосування за нього відбулося 10 лютого 2015 року. Громадськість була обурена тим, що Шокіну на момент було 62 роки, а також досвід роботи у прокуратурі за часів президентства Леоніда Кучми. Фракція «Самопоміч» і «Радикальна партія Ляшка» утрималися від голосування. Народні депутати Борислав Береза та Ігор Луценко заявили про порушення процедури голосування: факти неперсонального голосування за призначення Шокіна.

15 липня парламентський комітет з питань боротьби з корупцією (голова – Єгор Соболєв) рекомендував Верховній Раді висловити недовіру генеральному прокурору України Віктору Шокіну. У парламенті почався збір підписів за відставку Шокіна.

Генпрокурора звинуватили у непрофесійності та вибірковому правосудді. Таким чином, було порушено справи проти Ігоря Мосійчука (РПЛ) і Генадія Корбана (УКРОП), однак не відбулося гучних переслідувань представників команди Януковича та Петра Порошенка (зокрема, Миколи Мартиненка).

11 грудня Єгор Соболєв заявив, що з його столу у Верховній Раді вкрали аркуші з підписами за відставку генпрокурора Віктора Шокіна. Наразі збір підписів розпочато знову.

2Роман Насіров, Глава Державної фіскальної служби

Роман Насіров був призначеним головою ДФС 5 травня 2015 року. До цього він був народним депутатом від Блоку Петра Порошенка.

Громадське обурення цією постаттю з’явилося після інформації про те, що Роман Насиров володіє квартирою в Лондоні, проте в його декларацію про доходи вона не була вказана.  Виписку з реєстру про наявність квартири оприлюднив звільнений з посади заступника голови Костянтин Лікарчук.

«Зважаючи на інформацію про те, що Насіров має незадекларовану власність – безперечно, згідно чинного законодавства України, яке необхідно виконувати, Роман Насіров має бути звільнений та покараний за подання недостовірної інформації. Взагалі, ця стаття передбачає кримінальний термін до 2-х років ув’язнення. Тому, принаймні, він має бути звільнений та має отримати заборону на роботу в держструктурах», — коментував ЗМІ ситуацію експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський.

3Василь Шевченко, заступник Міністра соціальної політики України

Василь Шевченко, заступник Міністра соціальної політики України, був призначений на посаду 17 грудня 2014 року. Держслужбовець є куратором роботи з інвалідами, ветеранами АТО та переселенцями.

Перший скандал за участі замміністра Шевченка трапився наприкінці липня 2015 року. Тоді громадські та волонтерські організації України виступили з офіційним зверненням до Президента, Прем’єр-міністра України, Міністра соціальної політики, Голови РНБО, Уповноваженого ВР з прав людини з вимогами звільнити чиновника за використання «мови ворожнечі» стосовно переселенців і тимчасово переміщених осіб. Причиною обурення активістів стало те, що у відповідь на критику роботи Міністерства, 9 липня Василь Шевченко в ефірі «Радіо «Свобода», виправдовуючи бездіяльність своєї установи, заявив: «Відомствам дісталася фінансова система після режиму, який, до речі, був обраний переважно сходом цієї країни».

У грудні 2015 року увагу журналістів привернула поява мільйона гривень на банківських рахунках замміністра. Також, згідно декларацій про доходи Василя Шевченка за 2013 та 2014 роки, які знаходимо на сайті “Стоп корупція” (ресурс підтримується Transparency International), у 2013 Василь Шевченко придбав найновішу версію автомобіля Toyota Land Cruiser Prado (2013 року випуску).

Згодом виявилося, що під приводом реформування Василь Шевченко та його команда займаються підготовкою державних підприємств до приватизації. Зокрема, в ЗМІ з’явилася інформація про те, що завод «Імпульс»  замість реформування та оновлення (що було оголошеним пріоритетом замміністра) фактично доводиться до банкрутства з метою продажу активів і приватизації під забудову землі в центрі Києва.

4Володимир Демчишин, Міністр енергетики та вугільної промисловості України

Володимир Демчишин був призначений на посаду 2 грудня 2014 року. Уже через два місяці його діяльності була створена комісія з розслідування обставин підписання контрактів на імпорт електроенергії з Росії в Україну та постачання її до окупованого Криму. Матеріали розслідування було передано правоохоронним органам для перевірки та притягнення до відповідальності винних осіб у скоєних правопорушеннях. Лідер «Демократичного Альянсу» Василь Гацько у своєму блозі на «Українській правді» писав: «Комісія вбачає ознаки укладання контрактів з чисельними порушеннями вимог чинного законодавства України, на завідомо невигідних «Укрінтеренерго» умовах, невідоповідність контрактів вимогам чинного законодавства за формою, змістом та процедурою укладення».

У травні 2015 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості знову потрапило в зону уваги громадськості. Виявилося, що ПАТ «Центренерго», що входить до Міненерговугілля, купує вугілля у декількох підприємств. Серед них – Торезьке ДП «Шахта ім. Кисельова», що знаходиться на окупованій території, проте перереєстроване в Україні. Тобто, Міністерство купувало вугілля в самопроголошеної ДНР. ЗМІ називали також суму контракту – 100 мільйонів гривень.

Уже в жовтні 2015 року Демчишин став фігурантом нового скандалу. За його підписом на посаду керівника ДП «Луганськвугілля» було призначено «заступника» так званого «міністра палива та енергетики ЛНР» Вадима Сливу. Традиційно, Демчишин сказав, що не знав таких подробиць біографії Сливи.

5Вячеслав Кириленко, Міністр культури

Вячеслав Кириленко став об’єктом критики за свої патріотичні по формі, але не зовсім професійні ініціативи. Створення на базі музею «Пирогово» музей тоталітаризму (звести туди монументи Леніну), заборона радянського фільму «Іронія долі» — неповний перелік того, що викликало усмішку в громадськості.

У червні відомий український археолог, експерт у сфері охорони пам’яток культурної спадщини, кандидат історичних наук Тимур Бобровський відмовився від звання заслуженого працівника культури України на знак протесту проти «руйнівної діяльності нинішнього віце-прем’єр-міністра — Міністра культури України В’ячеслава Анатолійовича Кириленка». Бобровського було звільнено з місця роботи.

У липні було припинено фінансування програми «Зброя культури» — культурних заходів у зоні АТО.

Обурення громадськості росло і незабаром співробітники культури почали виходити на вулиці. 19 листопада було оголошено Всеукраїнський музейний страйк. Його спричинило  затвердження нової структури Національного музею історії України, якою передбачене зничщення Музею історичних коштовностей України. Як наслідок– ліквідується не тільки статус філіалу як музею, але і статус його колекції як колекції Музею історичних коштовностей України. 10 грудня під Верховною Радою активісти влаштували акцію #безмінкульту, де вимагали відставки «совкового міністра».

Фінальним скандалом можна сміливо назвати фальсифікацію відповіді Громадської ради на лист «Альянсу культури» про призначення некомпетентного міністра. Виявилося, що самі члени ради нічого не знали про текст, який вони нібито підписали.

Ми переконані, що 2016 рік стане роком Прозорості та громадського контролю, а активістська спільнота зможе посилити свій вплив на непрофесійні та квотні призначення на державні посади.



загрузка...

Читайте також

Коментарі