Бюджетні ігри. Як врятувати українську економіку

Бюджетні ігри. Як врятувати українську економіку

Влада не думає про інтереси народу, відволікаючи суспільство від реальних проблем метушнею навколо бюджету та імітацією боротьби з корупцією. Таку думку у своєму блозі на NV.ua висловив Академік НАН України Богдан Данилишин:

Спостерігаючи за затвердженням держбюджету в парламенті, я згадав слова відомого французького політичного мислителя Жорж Сореля: «Досвід показує, що у всіх країнах, де демократія може вільно розвиватися за своєю природою, панує підкуп у найбезсовіснішому вигляді, причому ніхто не вважає за потрібне приховувати своїх шахрайських витівок. Демократи та ділки володіють абсолютно винятковим вмінням домагатися схвалення для своїх плутней зі сторони засуджуючих їх дії зборів: при парламентському режимі так само процвітає шахрайство, як і на зборах акціонерів». Де ж шукати захисту своїх інтересів людям праці?

Ось вже більше 25 років при владі в Україні перебуває компрадорська буржуазія, метою якої, крім особистого збагачення, є обслуговування інтересів міжнародного капіталу на шкоду справжньому розвитку країни та інтересам громадян.

Читайте також: Законопроект про бюджет зупиняє дію 46 соціальних законів

Результатом цього є те, що наша країна знаходиться на 134 місці в світі за пооосібним ВВП — між Узбекистаном та Соломоновими островами — з $2109 на душу населення, і на передостанньому місці в світі за кумулятивним приростом ВВП за 1991-2015 роки (на останньому місці — Північна Корея). Практично зруйновано національну освіту, охорону здоров’я, зношена вся інфраструктура. Немає проектів з реформування країни та модернізації її економіки, по радикальному поліпшенню життя звичайних українців, на підставі тих принципів, за якими інші країни домоглися видатних успіхів. Завдання розвитку підміняються завданнями простого виживання.

Чим закінчилися подібні процеси на початку XX століття, ми чудово знаємо. Більшовики, скориставшись моральним розкладанням буржуазії, влаштували такий терор, від якого здригнувся весь світ. Складається враження, що, як старанні учні, ми знову готуємо собі соціальну катастрофу, відмовляючись від вирішення стратегічних завдань національного розвитку і займаючись виключно локальними і тактичними економічними задачами (без успіху).

І вина знову буде лежати на наших псевдоелітах, які настільки примітивні у своїх цілях, що навіть подив цьому відступає. Літак Dassault Falcon 900, океанська яхта та елітний будинок в південно-західному Лондоні в Кенсінгтоні — ось і все, чим вичерпуються їхні амбіції. І це відбувається в той час, як український народ ледве зводить кінці з кінцями. Але що їм народ? Вони нескінченно далекі від нього.

Той же Жорж Сорель писав, що «соціалістична ідея виникає у пролетаріату не як результат усвідомлення власних життєвих прагнень і потреб, а як наслідок морального розкладання буржуазії». Ось так, пані та панове з вітчизняної політичної та економічної еліти! Влаштований в країні антикорупційний маразм (при якому рівень корупції не знижується, а зростає), пояснення всіх проблем підступами Путіна – це відволікання уваги від власних прорахунків і від небажання хоч трохи подумати про майбутнє України, про простих громадян країни.

Прихильникам західноєвропейської соціалістичної ідеї час готуватися до наступу важких передреволюційних часів, коли компрадори знову створять передумови для приходу до влади страшних лівих популістів, які остаточно доб’ють країну.

Час терміново задуматися щодо програми помірно правого соціалістичного руху. Написання цієї програми має стати справою всієї прогресивної частини українського суспільства. Метою цього руху буде формування в Україні розвиненого суспільства, побудованого на новій індустрії XXI століття, новій інфраструктурі, новій освіті і новій охороні здоров’я.

Читайте також: «М’яка» економія: які права уріже доопрацьований Закон про «удосконалення» соцполітики

Новий уряд має бути меритократичним клубом професіоналів, які піддаються плановій ротації. Ніяких олігархів і закритих каст. «Нагорі» не повинно бути жодного великого промисловця чи олігарха. Економічний розвиток повинен здійснюватися на основі п’ятирічних планів розвитку, в обговоренні яких буде брати участь все суспільство, і тільки після цього, вони повинні будуть прийняті. Ніякої келійності та кумівства.

Але, на відміну від радянських часів, п’ятирічні плани повинні працювати у переважно приватній економіці. Це не виключає створення «внизу» численних об’єднань громадян у невеликих економічних комунах і некомерційних організаціях. В США в середньому припадає одна така організація на 230 чоловік. Ось у чому полягає сила американців.

Ми повинні перевернути владну піраміду в Україні і віддати важелі влади вниз. Уряд у Києві має створювати тільки перспективні плани розвитку і методології їх втілення, а також прибирати перешкоди в розвитку місцевих громад, а не займатися ручним керуванням країною. Саме тому в уряді мають зібратися вчені і проактивні практики, для яких робота у виконавчій владі буде складатися в переслідуванні мети економічного та політичного розвитку країни, а не бути засобом особистого збагачення. Багато і багато ідеалістів в хорошому сенсі цього слова. І не потрібно говорити, що їх немає. Вони є і в достатній кількості — Майдан це показав.

Хто зараз може захистити пересічного лікаря, вчителя, робітника, власника малого бізнесу? Кому близькі їхні інтереси? Всі сучасні українські громадські організації прогнили і є або вже просто фантомами, або інструментами маніпулятивної політики, що проводиться олігархами. Їх потрібно створювати з нуля. Реформам вони вже не підлягають.

Це єдина можливість врятувати Україну в економічному та гуманітарному сенсах під час світової структурної кризи, коли виникаючий новий постмодерністський устрій нової індустрії та інформаційної економіки замінює стару індустрію XX століття.

Багато робочих місць будуть знищені автоматизацією та роботизацією, в тому числі і в Україні. Хто тоді подбає про мільйони, які втратили роботу? Вже точно не нинішній клас надбагатих, їм наплювати на народ. Народ буде наданий самому собі. Помірно права соціалістична партія зможе стати надією народу в цю лиху годину, яка не за горами (думаю, що настане вона в найближчі 10-15 років). Така партія зможе запропонувати м’яку адаптаційну політику, яка пом’якшить соціальні шоки з перекваліфікації працівників на нові професії і зайняти громадськими роботами інших. В іншому випадку мільйони українців чекають злидні. Та це не я вигадав, зараз у світі всі стурбовані: що робити, коли економіка в рамках наступаючої сучасної індустріальної революції втратить мільйони робочих місць.

Але замість того, щоб вирішувати ці реальні соціальні проблеми, влада відволікає увагу громадськості уявною проблематикою прийняття держбюджету, нібито боротьбою з корупцією і геополітичними євразійськими ігрищами. Але в результаті всього цього людина праці залишається надана сам собі. Вона вже давно списана та утилізована цими псевдоелітарними угрупованнями. Для них своя сорочка, особливо, коли вона ручної роботи від Ermenegildo Zegna, ближче до тіла.

Класичний капіталістичний розвиток, той, про який писали Адам Сміт і Давид Рікардо, на початку XXI століття «вперся в стіну». Це був всього лише історичний етап економічного розвитку суспільства. І він закінчується на наших очах. Вже в 1930-х роках обмеженість природного капіталізму зрозумів лорд Джон Мейнард Кейнс і запропонував інструменти його коригування.

Звичайно, капіталізм не зникне, але його вже зараз серйозно потіснять програми проектного розвитку «зверху» і саморозвитку громад, заснованих на новій колаборативній економіці, яку нам демонструють такі стартапи, як Über і AirBnB. І це тільки початок. Великі капітали будуть підпорядковані реалізації проектів розвитку всього суспільства, а не малої його частини. І це відбувається вже в країнах західного світу. Наприклад, коли колишній глава Citigroup Сенфорд Вейл віддає на благодійність весь свій особистий 1,4-мільярдний статок. І він далеко не єдиний серед західних мільярдерів, хто так робить.

Ми живемо в дивовижний час, напередодні закінчення «проектів» українських нуворишів, суть яких полягає виключно в розпальцьовці і демонстративному споживанні. Однак вітчизняні псевдо-елітарії поки що цього ще не знають. Але настав час сказати їм це. Зміна влади компрадорської буржуазії – необхідний крок для якісного розвитку України, розвитку в інтересах народу.

Автор: Богдан Данилишин, Академік НАН України

Джерело: NV.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі