Верховна Рада звільнила від сплати податків та зборів в Україні японські компанії, що є учасниками проекту з модернізації Бортницької станції очищення стічних вод.
Як пояснює заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський, цей документ загалом необхідно оцінювати позитивно, оскільки для інвестора створюються сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності, що може бути сигналом та, ймовірно, буде таким для участі в аналогічних проектах фінансових організацій інших країн.

Разом з тим, як зауважує спеціаліст, залучення японських коштів можна тільки умовно назвати інвестицією, оскільки вони є кредитом, який за десять років потрібно починати повертати. Так, за умовами угоди між Україною та Японією, нашій країні надається кредит на суму близько 108 мільярдів японських єн (приблизно $ 1 млрд) строком на 40 років, із них 10 років – пільговий період під 0,1 % річних для реалізації проекту модернізації станції очистки стічних вод.

«Перелік суб’єктів, на які поширюється звільнення від оподаткування, обмежується залученими до Проекту «японськими суб’єктами», тобто, швидше за все умовами надання кредиту було погоджено виконання робіт саме іноземними компаніями та громадянами», – зазначає він.

Тому, за його словами, врешті ми отримаємо результат, за якого Україна позичила в Японії кошти, сплатить ці кошти японським компаніям, які реалізовують проект в Україні, причому ці компанії та їх працівники отримають дохід та прибуток, але відрахування на користь бюджету України не здійснюватимуть. «Залишається сподіватися, що ці кошти будуть не в повному обсязі освоєні за рахунок товарів та послуг іноземного походження, а хоча б на рівні сировини та будівельно-монтажних матеріалів стимулюватимуть, розвиватимуть та надаватимуть обігові кошти внутрішнім товаровиробникам», – вказує фахівець.

«Водночас очікувати надання кредиту на інших умовах для теперішньої України, пронизаної корупційними метастазами на всіх ланках державного управління, – це ризик освоєння коштів наближеними до верхівки підприємствами та недоведення до кінця розпочатого проекту», – резюмує він.

Нагадаємо, термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» включає постачальників, підрядників або консультантів, які залучені до Проекту за рішенням українського суб’єкта з його реалізації та погоджені з Японським агентством міжнародного співробітництва, та їх постійні представництва на території України.

При цьому японським суб’єктом із реалізації Проекту може виступати особа, що відповідає принаймні одній з таких вимог (або постійне представництво такої особи на території України):

а) є громадянином Японії або юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Японії, або (виключно щодо консультантів) є юридичною особою, контрольованою громадянами Японії;

б) є учасником договору про спільну діяльність осіб, зазначених у підпункті «а», між собою або з одним або кількома постачальниками, підрядниками або консультантами, що є резидентами України, за умови, що загальна частка японських учасників у такій спільній діяльності становить більше ніж 50 відсотків;

в) є дочірньою компанією юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства Японії, що утворена в іншій країні або регіоні, крім Японії, включена до об’єму консолідації та врахована в сукупній бухгалтерській сумі консолідованої фінансової звітності юридичної особи, зареєстрованої і складеної відповідно до законодавства Японії.

​Українського суб’єкта з реалізації Проекту визначає Кабінет Міністрів України.



загрузка...

Читайте також

Коментарі