Ось майже і минув ще один рік — ще один рік втрачених можливостей для реформування енергетичної галузі. На початку року було багато сподівань, що наш парламент зможе «осилити» хоча б більшу частину законотворчої діяльності, яка б сприяла розвитку енергетики та нафто- і газовидобування. Адже, більшою мірою, законодавче підґрунтя регламентує поведінку основних гравців на ринку, його привабливість для інвесторів та захищає від монополізму.

Результатом опитування експертів, фахівців галузі та народних депутатів стало формування ТОП-5 основних документів у законодавчий сфері, над якими працював парламент у 2015 році.

ТОП-5 реформ енергетика

Як бачимо, безперечним лідером виявився Закон про ринок природного газу. Його відзначила більшість опитаних. Така увага до цього закону обумовлена не тільки його важливістю, але й тим, що він був майже єдиним прийнятим (за виключенням Закону про прозорість видобувних галузей). Прийняття цього Закону виявилося найбільш значною позитивною подією року на фоні, м’яко кажучи, «творчих невдач» наших парламентарів.

Олександр Нарбут Олександр Нарбут, Президент Київського інституту енергетичних досліджень:

«Спроба реформування вітчизняного законодавства відповідно до вимог Третього енергетичного пакета Європейського Союзу. Як вдалий приклад, привів би Закон про ринок природного газу, який набув чинності з 1 жовтня».

Ерік Найман Ерік Найман, Керуючий партнер інвестиційної компанії Сapital Times:

«Добре, що прийнято закон про ринок газу. Погано, що нічого не зроблено для стимулювання інвестицій в енергосектор для збільшення власного видобутку газу, нафти і вугілля. Нічого не робиться для розвитку альтернативних джерел енергії. Для цього немає коштів. У всьому світі виробництво електроенергії з нетрадиційних джерел субсидується, у нас – ні».

На жаль, позитив від «газового закону» не зміг перекрити негативні враження від неприйняття законів про НКРЕКП та ринку електроенергії.

Світлана Голікова Світлана Голікова, Директор Трансенергоконсалтинг:

«Прийняття закону про ринок газу і трансформація газового сектору. Що стосується електроенергетичного сектору, то важливою подією стало те, що відбулася високопрофесійна дискусія щодо закону про ринок електричної енергії. І в принципі фахівці, експерти, частина депутатів, представники міністерства, регуляторної комісії працювали над проектом закону про регуляторну комісію. Те, що ми не завершили цю роботу, не є позитивним. Але сам факт такої роботи можна назвати позитивом».

Найбільшим провалом року можна вважати неприйняття Закону про НКРЕКП – це і не дивно, бо комісія до цього часу не має законного статусу, та й ще пов’язується з політичним протекціонізмом. Новий закон про регулятора готувався у надрах профільного міністерства, яке теж, як і регулятор, не позбавлено політичних і бізнесових впливів.

Олександр Нарбут Олександр Нарбут, Президент Київського інституту енергетичних досліджень:

«Незавершеність дискусії і відсутність закону, тобто юридичної бази для незалежного функціонування Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Це провал номер один в енергетиці. Безумовно, фокус-завдання, яке б я поставив на провідне місце — це терміновість ухвалення закону про НКРЕКП і формування дієздатної комісії, яка зможе ігнорувати і думки президента, і думки прем’єра, і думки інших функціонерів. Ми розуміємо, що формування незалежної комісії – це, насамперед, люди, які можуть бути незалежні, які і вчора, і сьогодні є незалежними».

Олександр Рогозін Олександр Рогозін, Віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України»:

«Треба прийняти закон про НКРЕКП, доопрацювати і прийняти закон про ринок електроенергії й негайно зайнятися вторинним законодавством. Провалом можна назвати роботу з розробки вторинного законодавства, і по газу, і по електроенергетиці. Дуже слабкі документи. Роботи Міненерговугілля з громадськістю, реальної, а не для піару, практично не видно. Складається відчуття, що міністерство живе саме по собі, а галузь — сама по собі. Міністерство не має йти на поводу у учасників ринку, але вони повинні один одного слухати і чути. Інакше як вирішувати проблеми, знаходити вихід із важких ситуацій?»

Про заполітизованість і просте невиконання законодавства у сфері енергетики говорять не тільки в експертному середовищі, але й в середовищі професійних енергетиків.

Олександр Харченко Олександр Харченко, Генеральний директор Центра досліджень енергетики:

«В кінці 2013 року прийняли закон про електроенергетику. Але він не виконується у повному обсязі. Йдуть тотальні порушення. Причому всі чомусь говорять, що треба інший прийняти, не пригадуючи, що відповідний Закон існує, він проголосований і легітимний. Що стосується Національної комісії — це взагалі дивина. Те, що зараз існує під назвою Національної коміссії, не відповідає жодному закону. Якийсь гібрид. Одночасно готується закон! А будь-які рішення діячого національного регулятора можуть бути скасовані через суд – просто тому, що регулятор не знаходиться в правовому полі. Це справжній “беспредєл”. На жаль, він спродукований тими лобістами, які мають доступ до Президента. Останнім часом про це багато пишуть, але це не змінює ситуацію ніяким чином».

Костянтин Ущаповський Костянтин Ущаповський, Екс-головний диспетчер НЕК «Укренерго»:

«Я як енергетик розумію наступне: на сьогодні діє закон «Про засади функціонування ринку електричної енергії». Його ніхто не відміняв, він діє. На жаль, він сьогодні не виконується. На заміну йому був написаний новий законопроект. Сьогодні насамперед потрібно донести думку про те, що перший закон, який повинен бути прийнятий — це закон про регулятора — НКРЕКП. Тому що закон про ринок електроенергії передає комісії дуже великі повноваження, і дуже багато завдань ставить перед комісією».

Більшість коментарів експертів та фахівців віддзеркалюють негативне враження від діяльності законотворців, й тих, кого вони саджають у міністерські крісла. Але якої думки притримуються самі законотворці про власну діяльність, перемоги та поразки? Ми опитали одних з найбільш публічних представників профільного комітету Верховної Ради.

Вікторія Войцицька Вікторія Войцицька, Народний депутат:

«Ми заклали ґрунтовний фундамент під реформу ринку газу через прийняття відповідного закону, який має на меті створення прозорих конкурентних умов для всіх гравців на цьому ринку. Це потрібно для того, щоб руйнувати монополії, які існують, створювати прозорі та конкурентні умови для бізнесу. Все це ми робимо в рамках третього енергопакету, його втілюючи.

Прийнято закон щодо прозорості в газовій галузі. Завдяки йому компанії-гравці мають розкривати інформацію щодо рентних платежів. Тобто та інформація, яка раніше приховувалась, зараз допомагає мати комплексне бачення: хто скільки видобуває, хто скільки сплачує податків. Це дає системний підхід і розуміння того, чи всі працюють в однакових умовах. Єдине, коли перший звіт був підготований Ernst and Yang, компанією з великої четвірки, не всі компанії надали їм інформацію. Це трапилося тому, що нема штрафних санкцій за ненадання інформації, якогось покарання. Примусити людей це робити з доброї волі інколи стає проблематично.

Ми запровадили такий фіскальний режим в нафтогазовій галузі, який призводить до того, що втрачаємо у власному видобутку газу. Власно мета стати енергетично незалежними, на жаль, не виконується. Ми бачимо спад інвестування і власного видобутку.

Досі не прийнято найважливіший документ — закон про регулятора. Це все одне, що намагатися побудувати будинок, а фундамент не закласти. Фундаментом, тобто арбітром, який має забезпечувати прозорість роботи, рівність усіх гравців, тим, хто має контролювати їх та захищати інтереси споживачів, — про нього законопроект ще не прийнятий. Чому він не прийнятий? Тому що занадто багато є бажання від центральних найвищих державницьких інституцій отримати контроль над призначенням людей в цю комісію. Тому досі йдуть баталії, як зробити цей орган незалежним. Ключове слово – він має бути незалежним від всіх гілок влади, всіх політичних сил, всіх гравців на ринку.

На вимогу третього енергопакету був розроблений законопроект про ринок електроенергії, але він до цього часу знаходиться у підвішеному стані».

Лев Підлісецький Лев Підлісецький, Народний депутат:

«В електроенергетичній галузі повністю блокується реформування, оскільки законопроект, який був давно розроблений, і два місяці тому мав бути внесений, чомусь затримується. Думаю, це не просто так. Закон про незалежного регулятора, який також повністю блокується і затримується. Позитиву немає.

Дуже погано, що не вирішено питання щодо ренти. Нажаль, тут доєдналась політика. І коли нормальний закон обізвали законом щодо зниження вартості газу для населення, відповідно, тою назвою вбили нормальний закон. Насправді було завдання опустити ставки ренти на видобуток газу, для інвесторів це мега-важливо, оскільки нереально платити надвеликі проценти. Тим більше зараз, коли ціни на газ впали. А коли у цьому питанні ще доєдналася політична дискусія, і це дуже негативно позначилося на голосуванні певних депутатів. Тому рішення не було проголосовано».

Оптимістичними оцінками законотворчої діяльності Верховної Ради не рясніють і оцінки профільних парламентарів. Хоча є певні надії щодо Закону про регулятора ще у цьому році.

Але як же бачать свою законодавчу та реформаторську роботу у 2016 народні обранці?

Наталія Кацер-Бучковська Наталія Кацер-Бучковська, Народний депутат:

«Важливо прийняти закон про незалежного регулятора, щоб зменшити на нього політичний вплив. Дуже важливо знизити рентні ставки у газовидобуванні, щоб вони стимулювали видобуток, тим самим зміцнюючи енергонезалежність. Позитивний тренд – прийняття низки законів по енергозбереженню.

Пріоритети у 2016-му:

1) Закон про регулятор і його впровадження. Це стимулює відкритий ринок енергетики, конкурентний, який зможе функціонувати і залучати інвестиції.

2) Зниження рентних ставок для приватних газодобувних компаній, щоб вони могли залучати інвестиції і розвивати власний видобуток природнього газу. Відповідно це означає збільшення енергонезалежності, ми не будемо закуповувати газ в Росії у тому числі.

3) Ми маємо прийняти закон про ринок електроенергії для того, щоб забезпечити сталу роботу відновлювальних джерел енергії».

Загальні оцінки законотворчої діяльності, а з нею і темпи реформ мають явно негативний характер, як з боку експертного середовища, так і у колах професійних енергетиків. Добре, що цей негатив розуміють і законодавці. На жаль, політичні амбіції, безглузді межфракційні чвари та прямий лобізм позбавили вітчизняну енергетику у цьому році шансу на реформування.



загрузка...

Читайте також

Коментарі