Жінки-дипломатки потерпають від недружньої до їхніх родин практики, що поширена в Україні

Найдієвішим способом заохочення жінок до більш активного кар’єрного просування на дипломатичних посадах, є запровадження політик, дружніх до родини, що повністю відсутнє в українській практиці.

Про це йдеться у дослідженні Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) «Гендерні особливості дипломатичної служби в Україні та у світі». Експерти центру проаналізували як ведеться жінкам на дипломатичній службі і чому їх так мало серед українських послів за кордоном?

Цікавим висновком, до якого дійшли автори проекту є те, що для більш молодшого покоління чоловіків вважається соціально прийнятним робити перерву у кар’єрі для того, щоб їхні дружини або партнерки могли просуватися по своїй кар’єрній драбині.

Серед проблем, які виділяються авторами дослідження, є те, що співжиття із чоловіком чи партнером, який перебуває у фрустрації через неможливість побудови кар’єри, було дуже стресовим досвідом для жінок, які реалізуються у дипломатичній сфері. А для пар, у яких обоє обіймали певні дипломатичні посади, балансування між кар’єрою та сімейними обов’язками без домашньої підтримки було великим викликом.

Аналізуючи спроможність жінки зробити дипломатичну кар’єру в Україні, експерти показують, що серед керівництва міністерства закордонних справ України посаду першого заступника Міністра обіймає жінка. Посади керівників середньої ланки обіймає 21 жінка (20 % від загальної кількості працівників), посади керівників вищої ланки – 7 жінок (25 %). У зарубіжних дипломатичних установах України керівні посади обіймають 5 жінок: Надзвичайний і Повноважний Посол, Генеральний консул і 3 керівники консульських установ.

З часу незалежності в Україні восьмеро жінок було призначено на Посади послів та представників України при міжнародних організаціях: Ніна Ковальська, Сюзанна Станік, Наталя Зарудна, Оксана Слюсаренко, Тетяна Іжевська, Тетяна Саєнко, Наталя Галібаренко, Інна Огнівець. При цьому шестеро з них були кар’єрними дипломатками, а двоє – призначеними за політичним принципом

З 1991 року семеро жінок обіймали посади генеральних консулів України: Ольга Бенч, Ганна Кармадонова, Наталя Прокопович, Алла Польова, Лариса Герасько, Леся Лозинська, Оксана Тарасюк. При чому четверо з них були призначені за політичним принципом, а троє – за кар’єрно-професійним.

Станом на листопад 2015 року четверо жінок виконують обов’язки керівників дипломатичних установ України за кордоном, зокрема: Непоп Любов, Дарибогова Ольга, Давидович Людмила, Іванова Діана.

Автори дослідження підкреслюють, що окрім загальних викликів та упереджень щодо перебування жінок на дипломатичній службі, традиційно притаманних усім країнам, в українських реаліях додатково накладається проблема нереформованості дипломатичної служби, успадкованої з радянських часів, яка, якщо і передбачала залучення жінок, то виключно з пропагандистською або декоративною метою.

Україні, як і в цілому у світі, головним викликом для кар’єрного просування дипломаток є проблема узгодження професійного зростання із сімейним життям. Водночас в Україні ця проблема значно ускладнюється відсутністю належної уваги до питання гендерної рівності у системі дипломатичної служби як у суспільстві, так і серед керівників зовнішньополітичного відомства, а також фінансово-економічним фактором та повною відсутністю дружніх політик до родин дипломатів.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Рекомендуємо прочитати

Украинский Vogue провел вторую Fashion & Business конференцию

В этому году конференция значительно расширила свою географию, в программе – девять спикеров из шести стран....

Це може бути цікавим

Сучасне кріпацтво. На Полтавщині агрофірма цинічно порушує права вагітних працівниць

Жінкам пропонують або робити аборт, або звільнятись за власним бажанням....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть