Українців очікує розчарування після лібералізації візового режиму з ЄС, оскільки за відсутності податкових змін у громадян закінчаться гроші на поїздки до Європи. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці заявила політтехнолог Катерина Одарченко.

Парламент цього тижня має розглянути 34 урядових законопроекти, які вже включені до порядку денного. Серед документів – проекти, що стосуються бюджету на 2016 рік і змін до Податкового кодексу, повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр культури В’ячеслав Кириленко.

У той же час спікер Верховної Ради Володимир Гройсман подякував депутатам за рішення, які сприяли наближенню України до безвізового режиму з ЄС. Раніше президентПетро Порошенко заявив, що Україна йшла до цього моменту сім років.

Про зміну уряду в Україні зможуть заговорити приблизно в березні-квітні наступного року. Таку думку висловив лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко.

Важливі події в політичному житті країни в ефірі радіостанції Голос Столиці рокоментувала політтехнолог Катерина Одарченко.

Стало відомо, що бюджет і Податковий кодекс можуть прийняти вже цього тижня. Такий поспіх потрібен самим українцям або тим, хто обіцяв дати Україні грошей?

– Дуже слушне запитання. Ми кармічно, циклічно перед Новим роком говоримо про бюджет, і говоримо про його недосконалість. Регіони вже почали готувати плани по бюджетах міст і сіл. Вони орієнтуються на ті тези по бюджету, які були озвучені. Але це нездоровий процес, парадокс в тому, що без зрозумілої податкової бази ми не можемо говорити про державний бюджет в принципі. Новий бюджет написаний за показниками, орієнтованим на податковий проект Наталії Яресько, тому що він вважається менш ризикованим. А проект Ніни Южаніної передбачає гіпотетичний дефіцит в 240 млрд гривень. У проекті Мінфіну основні податки виростають, і це простий шлях, класичний для України. Якщо говорити про проект колективу депутатів, то там дійсно є ризик виникнення дефіциту. Але ми повинні пам’ятати, що профіцити багатьох міст диктуються саме інфляційним податком. Знову ж таки, ми маємо говорити про те, що якщо йти шляхом реформ, то вони повинні мати ліберальну складову.

Кому вигідний поспіх у питанні прийняття бюджету?

– Формально, бажано, щоб бюджет був прийнятий до Нового року. Але були грубі порушення регламенту, депутати не могли проаналізувати проект бюджету за один день. Це неможливо, і це, в принципі, прецедент, коли настільки жорстко порушується процедура подачі бюджетної резолюції. Таке просто неможливо в новій країні, яку ми, виходячи з меседжів, будуємо.

Гройсман, по суті, заявив, що парламент прийняв всю необхідну законодавчу базу для запровадження безвізового режиму з ЄС, і що від ВР більше нічого не залежить. Чи так це?

– За зміну регуляторної бази, дійсно, проголосували, але є ще й технічний регламент, який стосується паспортів, митниці. І, наскільки я знаю, пункти за технічними регламентами на даний момент не виконані. Але варто віддати належне: заяв про те, що лібералізація буде вже завтра, немає. У політиці глобального популізму і відповідного нігілізму з боку суспільства можна було б теоретично говорити, що і завтра. Наші партнери з європейської сторони прогнозують, що візова лібералізація можлива через півроку.

Українцям все ще потрібна ця візова лібералізація?

– Власне, візова лібералізація не є самоціллю. Це позитивний, безумовно, шлях, регламенти потрібні Україні. Але візова лібералізація – віртуальне поняття на даний момент, яке відіграє в плюс урядової команди. Громадяни, яким не все одно, можуть і заплатити за візу, у них є довгострокові візи. Людей більше турбує питання податкової реформи, так як гроші на поїздки можуть закінчитися. Поїхати не буде за що. Ось у чому квінтесенція проблеми. Ми потихеньку рухаємося до європейської системи відкритих кордонів. Але коли ця візова лібералізація буде прийнята, виникне велике розчарування, як, в принципі, було і після обрання нового президента, нового парламенту. У нас постійно завищені очікування. Але це ж базовий комунікаційний принцип: якщо ти хочеш отримати довгострокову підтримку, не можна завищувати очікування. Коли ми говоримо про велике українське економічне диво, а в результаті отримуємо політику затягування поясів, то у людей виникає розчарування. При цьому з кожним роком все більше збільшується рівень недовіри до гілок влади. Відповідно, ми бачимо все нижче явку на вибори, ми бачимо все більше прагматичного виборця, але все менш компетентних політиків.

Юрій Луценко заявив, що зміна уряду в Україні може відбутися приблизно в березні-квітні наступного року. Українців готують до відставки уряду?

– Багато в чому думка суспільства на даний момент, на жаль, модельована. Питання, яким чином це робиться. Якщо зараз зміниться уряд, то нікому електорально краще не стане. Якщо уряд зміниться перед можливими парламентськими виборами, то це буде коректно, оскільки покаже політичну волю нинішньої Верховної Ради.

Зміна уряду має відбутися на старті передвиборної гонки?

– Більшість політичних структур готуються до цих виборів, це помітно, це помітно і на великих антикорупційних форумах, і по поглибленню антиобразів. Якщо хтось вкладає у формування певних соціальних стереотипів, то це неминуче комусь потрібно. Зрозуміло, що рахуватися з квотами «Народного фронту» при їхньому рейтингу в 1-2% вкрай складно. І якщо копнути глибше, то ми побачимо появу нових лідерів, нових проектів. Але за один день нічого не станеться. Вони повинні бути яскравою альтернативою, у нас люди звикли до полярностей, і тому активна критика зараз виглядає досить конструктивною. Але в той же час ніхто не створює реально конструктивних речей.

Відповідно до соцопитування, на думку українців, суди та митна служба є найбільш корумпованими структурами. У той же час найменш корумпованими, на думку опитаних, є заклади середньої дошкільної освіти та поліція. Це правдиві дані?

– І нинішні дослідження, і дослідження піврічної давності показують одні й ті ж показники. Про що це говорить? Технічні регламенти, пов’язані з митною службою, не виконуються, інакше різниця по митниці була б помітна. Також не секрет, що в багатьох сферах керують люди, які пов’язані з прем’єром. Наприклад, за фуру горіхів в Європу при Януковичі брали 15 тис. доларів, а зараз ціни демократичніші – 12 тис. Ось вам і лібералізація. І таких прикладів дуже багато. Якщо говорити про довіру, то цікаво подивитися на довіру до муніципальних органів влади. Зараз піариться процес децентралізації, і з цією темою ототожнюється певна політична сила. Це правильно з погляду комунікацій. Але, якщо говорити про документи, які планують прийняти, то це ніяк не бюджетна децентралізація. Основа децентралізації – це принцип субсидіарності: на всі функції, які може забезпечити собі громада, залишаються бюджетні кошти. Зараз бюджет передбачає самостійне фінансування місцевими громадами багатьох інфраструктурних об’єктів. Але податок на заробітну плату знижується, і місцеві громади недоотримують кошти. Також ми бачимо такий тонкий хід: всі пільги перекладаються на місцеві бюджети. І в той же час громади повинні об’єднуватися. Але ніякої інфраструктури і так немає. Спершу, за логікою речей, потрібно будувати, а потім пропонувати об’єднуватися. І зараз єдиний механізм у громад – це збирати підписи, доводити, що вони є самодостатніми, щоб хоча б отримувати кошти для існування.



загрузка...

Читайте також

Коментарі