Діти, які покинули зону АТО без батьків, не зможуть отримати грошову допомогу

Діти, які покинули зону АТО без батьків, не зможуть отримати грошову допомогу

Нещодавно були прийняті зміни щодо взяття на облік дітей-переселенців, батьки яких залишилися в зоні АТО, та щодо надання адресної грошової допомоги таким дітям.

На цю тему Громадський Простір поспілкувався з юристом Ресурсного Центру для допомоги вимушеним переселенцям – Ольгою Куришко.

Громадський Простір: Розкажіть про прийняті нещодавно зміни та як буде проходити процедура надання адресної грошової допомоги дітям-переселенцям, батьки яких залишилися в зоні АТО.

Ольга Куришко: Питання стосовно дітей, які переміщуються без супроводу батьків, вже виникало давно. Ми їздимо у моніторингові візити, в рамках діяльності Ресурсного Центру, спілкуємося із представниками територіальних управлінь органів соціального захисту та питаємо про проблемні питання, які виникають у сфері захисту прав дітей, які переїжджають із зони конфлікту. Вони уже неодноразово скаржилися на те, що немає спеціальної процедури стосовно дітей. Наприклад, якщо батьки або опікуни, або усиновлювачі  залишилися на території, яка тимчасово непідконтрольна владі України, і діти (прим. – малолітні та неповнолітні) переїжджають до своїх дідусів, бабусь, то яким чином їм отримати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи і, зокрема, отримувати адресну допомогу?! Перші зміни, щодо врегулювання такого питання – це зміни до постанови Кабінету Міністрів України №509 стосовно того, що в інтересах цих осіб може звертатися, наприклад, служба у справах дітей, якщо батьки не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з їх перебуванням на тій території, або якщо дитина прибула за згодою батьків або інших законних представників у супроводі родичів. Окремо було встановлено порядок звернення законними представниками дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Ці зміни логічно повинні були бути внесені в постанову №505 щодо призначення адресної допомоги, оскільки адресна допомога виплачується особі, яка має довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Ось ці зміни внесено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня за №1014,  вони ще не набрали законної сили, але це питання часу. Відповідно, цими змінами встановлено, що в інтересах дітей може звертатися дід, баба, повнолітні сестри, брати, мачуха, вітчим або інші особи, яким батьки передали на виховання цю дитину. Цей варіант стосується дітей, які мають батьків, але батьки чи інші законні представники залишилися на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Служба у справах дітей може звернутися в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (наприклад, сусіди чи знайомі) або якщо дитина влаштована в професійно-технічне училище, або вищий навчальний заклад та проживає у гуртожитку.

Але складається таке враження, що перші зміни писав один авторський колектив, а наступні зміни писав інший. Я почала розбиратися далі, оскільки призначення адресної допомоги тягне за собою і початок якихось договірних відносин з банком, в якому відкривається поточний рахунок для перерахування та отримання цієї адресної допомоги. Взаємовідносини між цією особою і банком також регулюються.

Наприклад, стосовно малолітніх і неповнолітніх дітей є нюанси. Оскільки у банківській системі є свої правила, за якими вона діє, і які встановлюють певні права та обов’язки обох сторін, то малолітні особи (це діти, які не досягли 14 років) не можуть самостійно відкрити на себе рахунок, в їхніх інтересах звертаються законні представники. А відповідно до цих змін, передбачається, що заяву на отримання адресної допомоги може подати баба, дідо, повнолітні сестри, брати, мачуха і вітчим, але вони не являються законними представниками дитини, тому фактично особа далі не може з банком комунікувати, вона не може відкрити навіть на малолітню дитину цей рахунок, бо вона не є законним представником. Я думаю, що тут треба або вносити додаткові зміни, або передбачати якийсь додатковий порядок для відкриття такого виду рахунку саме для таких осіб.

Г.П.: То виходить, що діти не можуть отримати адресну грошову допомогу?

О.К.: Є три складові…це отримання довідки про взяття на облік, це заява про отримання грошової допомоги і взаємовідносини з банком. Окремо ці процедури діють, але в поєднанні вони не діють. Фактично, відповідно до постанови, особа може отримати  допомогу, але у подальшому, уже у взаємовідносинах з банком, вона не може, оскільки у малолітньої дитини немає законного представника тут, і немає особи, яка б виконувала ці обв’язки догляду за дитиною. Тому треба внести зміни, щоб врегулювати це питання.  Це не страшно, проте, я думаю, що такі зміни призведуть до деяких протиріч, коли люди почнуть звертатися.

Зокрема, тут є інший пункт, коли в інтересах цих дітей можуть звертатися інші особи, яким батьки передали дитину на виховання та надали нотаріально посвідчену заяву щодо отримання такої допомоги. Я ознайомилася з нормативно-правовими актами, які стосуються вчинення нотаріальних дій. Нотаріус дійсно може посвідчити справжність підпису, проте така заява батьків, навіть, якщо вона нотаріально посвідчена, вирішить лише питання подачі такої заяви.

Г.П.: Що робити в такому випадку? Чи потрібно уже чекати внесення змін?

О.К.: Потрібно чекати внесення змін. Питання законного представництва дітей є дуже невизначене. Є навіть документи – відповіді Міністерства соціальної політики на звернення родичів в інтересах своїх, наприклад, онуків щодо отримання такої грошової допомоги. Тобто дід і баба, з якими приїхали ці діти, можуть бути як ВПО, так і просто особами, які проживають на контрольованій території. Є випадки, коли дідусь або бабуся звертаються до органів місцевої влади про визнання їх тимчасово законними представниками, поки батьки проживають на території, яка тимчасово непідконтрольна. Проте для Міністерства соціальної політики це рішення немає ваги, вони все одно відмовляють в отриманні довідки і призначення адресної грошової допомоги цій дитині, оскільки такі особи не є законними представниками.

Г.П.: Яка сума адресної грошової допомоги для дітей-переселенців?

О.К.: Для таких дітей сума допомоги становить – 884 гривні.

Г.П.: Зараз немає статистики щодо того, скільки неповнолітніх переїхало з окупованих територій без батьків?

О.К.: Щодо тих дітей, які переміщуються без батьків і законних представників, то фактично, такої статистики немає. Проте територіальні органи соціального захисту знають, що є такі діти, оскільки родичі приходять та питають, що робити. Неофіційно вони знають, що вони (авт.- діти-переселенці, батьки яких залишилися в зоні АТО) є.

Г.П.: То виходить, що внесені зміни не вирішують цих проблем?

О.К.: Вони локально вирішують це питання, але саме в рамках подачі цієї заяви. Зараз частково врегульовано питання подачі заяви законними представниками та службою у справах дітей для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи – дитини, що переміщається без супроводу батьків. Наразі, окремо врегульовано питання звернення в інтересах таких дітей для призначення та отримання адресної допомоги Але також є нюанс. Наприклад, перелік документів, які подаються, і заява про взяття на облік і про отримання адресної грошової допомоги є уніфікованою, там зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові, ідентифікаційний код… проте, якщо в інтересах таких дітей звертається служба у справах дітей, то для неї немає окремого якогось порядку, або немає визначених особливостей. Якщо переїжджає повна сім’я, то там є  уповноважений представник, який отримує адресну грошову допомогу, у заяві він вказує про малолітніх, неповнолітніх дітей, які з ним перемістилися. Все це йде від нього, тобто він є і ВПО, і родина, яка разом з ним переселилася є внутрішньо переміщеними особами. А тут є особливості, оскільки це вже не окрема особа, служба у справах дітей. У такому випадку має бути окремий порядок, щоб ці служби мали змогу подати ці документи.

Г.П.: Уточніть, куди звертатися, що подати заяву на отримання довідки для неповнолітніх.

О.К.: Заяву про отримання довідки – в органи соціального захисту населення за місцем перебування особи.

Г.П.: Можливо Ви хочете ще щось додати? 

О.К.: Було важко розібратися. Написати це одне, і добре, що влада робить кроки для врегулювання таких питань, проте саме практичне застосування, як правило, дуже проблемне і виникає ще більше питань ніж до прийняття.

автор: Галина Жовтко, джерело: Громадський простір



загрузка...

Читайте також

Коментарі