Аналітики українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння. Валентин Бадрак та Дмитро Козлов проаналізували стосунки Росії із 12 країнами.

Про це пише Радіо Свобода.

До 12 «друзів» Путіна аналітики Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння зарахували такі країни, як Чехія, Угорщина, Греція, Кіпр, Сербія, Чорногорія, Фінляндія, Туреччина, Єгипет, Іран, Азербайджан, Вірменія. По кожній із країн аналітики продемонстрували звіти щодо взаємин цих держав із Росією (з урахуванням останніх подій та тенденцій).

Чехія

У Чехії значним впливом користуються комуністи, які мають 15% у парламенті і нещодавно блокували ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС. Антиукраїнські позиції аналітики пояснюють не лише російською пропагандою, лобізмом та впливом російського «Газпрому». Причиною антиукраїнських настроїв серед чехів є образ України як донора низькокваліфікованих емігрантів, мовиться в звіті. Але Росія для Чехії стає все менш привабливим бізнес-партнером через економічні проблеми. Тиск «Газпрому» буде падати разом із зниженням цін на енергоносії, вважають аналітики. Ставити під загрозу співпрацю із Європою ніхто в Чехії не хоче, більшість громадян підтримують європейський та євроатлантичний шлях, згідно з дослідженням.

Угорщина

Цю країну аналітики зараховують до основного форпосту впливу Росії. Правлячі євроскептики на чолі із прем’єром Угорщини Віктором Орбаном регулярно висловлюються на підтримку політики Путіна. Як зазначається в звіті, Орбан бачить перспективи у співпраці з Росією в галузі енергоносіїв, але аналітики вважають це «вдалими політичними іграми». На підтвердження цього наводяться приклади неодноразового голосування за введення чергового пакету санкцій проти Росії. Реальна підтримка Путіна можлива лише в разі серйозних економічних складнощів у ЄС через стабілізацію чи зростання у Російській Федерації, а зараз все відбувається навпаки, пояснюють експерти.

Греція

Грецію аналітики долучили до групи ризику стосовно України. Останні рішення, попри тиск США, про надання повітряних коридорів російській авіації, яка прямує до Сирії, свідчать про потужне російське лобі та проросійські симпатії правлячої еліти, доповідають експерти. Греція продовжує залишатись державою, яка страждає від економічних проблем, величезної корупції та бюрократії. Попри євроскептицизм об’єднуючим фактором для грецьких політиків стає неминучість співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та ЄС, продовження перетворень та безальтернативність євроатлантичного курсу країни, зазначають аналітики.

Кіпр

Дружня позиція цієї країни до Москви сприяла росту товарообігу – до 2008 року Кіпр був одним із найбільших інвесторів в російську економіку. У розпал  західної кампанії з ізоляції Росії через агресію проти України, на тлі санкційної політики ЄС, президент Кіпру демонстративно підтримує дружні стосунки із Путіним. Але у зв’язку з різким економічним спадом в Російській Федерації, взаємний товарообіг почав знижуватися, як і кількість російських туристів. Можливість лобіювання російських інтересів через олігархічний капітал зменшилася через політику деофшоризації у Росії. Із 2013 року Кіпр отримує фінансову допомогу від ЄС. В результаті складається така ситуація, що Кіпр публічно критикує санкції щодо Росії, але не створює перешкод для їхнього ухвалення та подовження, йдеться у звіті центру.

Сербія

Країна, яка позиціонує Росію як свого історичного союзника. Сербія – єдина країна за межами СНД, з якою у Росії діє угода про вільну торгівлю. В цій країні багато російської власності, в тому числі серед ключових енергетичних підприємств. Проте Москва нічого не може запропонувати Сербії в умовах відсталої сировинної економіки останньої, вважають аналітики. В 2012 році Сербія отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Для країни зі зруйнованою неефективною економікою життєво необхідна співпраця із Євросоюзом, пишуть дослідники. Сербія заграє із Москвою заради поступок з боку ЄС, із метою отримання вигоди від всіх геополітичних гравців, йдеться в аналітичному матеріалі.

Чорногорія

У жовтні 2015 року Росія звинуватила у спробі державного перевороту ще одну «братську» країну – Чорногорію, констатують аналітики. Через очікуваний вступ до НАТО в Подгориці піднялися хвилі протесту. Влада представила ці демонстрації як намагання Москви завадити вступу до Північноатлантичного альянсу. Проте підстави для протестів можуть бути – перш за все, це незадоволення владою, яка політично майже не змінюється протягом 70 років, по-друге, неоднозначне економічне становище, пишуть експерти. Але навіть прихід до влади опозиції з «антинатовською» риторикою не призведе до радикальних змін в чорногорській закордонній політиці, йдеться в аналізі. Причина в тому, вважають аналітики, що «не можна грати в геополітику з порожньою кишенею», тобто Росія не має економічної «диво-зброї».

Фінляндія

У 2014 році Фінляндія підтримала санкції проти Росії і солідаризувалася з позицією ЄС щодо українсько-російського конфлікту. Однак при цьому влада заявляла, що важливо в будь-якому разі не допустити ізоляції Росії. Фінляндія ще зберігає певну залежність від Російської Федерації, хоча вона поступово знижується через економічний спад Росії і поступове позбавлення Гельсінкі енергетичної залежності, констатують аналітики. Фінляндія дуже серйозно залежить від імпорту енергоносіїв: дві третини постачається з Росії. Економіки двох країн тісно переплетені і в інших галузях (наприклад, постачання деревини). Після російської агресії в Україні уряд Фінляндії почав активно займатися обороноздатністю держави. Хоча фіни готові зберігати добрі стосунки із Москвою, Кремль своїми діями в Україні і Балтійському регіоні змушує Гельсінкі нервувати, підсумовують експерти.

Туреччина

Із 2011 року країни мали угоду про безвізовий режим, товарообіг постійно зростав, Росія стала другим за значенням партнером Турецької Республіки. Анексія Криму і агресія Путіна на сході України жодним чином не вплинули на відносини між Туреччиною та Росією. Неочікувана сварка виникла між країнами, які нещодавно називали один одного майже союзниками. Конфлікт після інциденту зі збитим російським бомбардувальником Су-24 продовжує набирати обертів, вважають експерти. «Путіну довелося побачити в дзеркалі себе самого», – пишуть аналітики про позицію Ердогана щодо російської участі в конфлікті в Сирії.

Єгипет

Поворот у бік Москви аналітики розглядають як «театральний жест». За їхніми дослідженнями, єгиптяни в цілому налаштовані проти Америки через багаторічну підтримку Вашингтоном Ізраїлю, а Росія традиційно сприймається як опонент США. Уже є наслідок активної роботи російської дипломатії – підтримка Єгиптом операції Росії в Сирії. Єгипет перебуває у борговій ямі, яка лише поглибилася в останні роки. Як вважають експерти, фінансові інструменти – це перевага Заходу, для Путіна взаємні контакти – це переважно питання іміджу.

Іран

Цілі та завдання Росії та Ірану збігаються у діях в Сирії. Збіг цих завдань забезпечує життєздатність російсько-іранського альянсу лише до моменту, коли в сирійському конфлікті буде поставлена крапка, вважають експерти. Неприємним фактом для Путіна стає гра Ірану на заниження світових цін на нафту. Іранці відносно спокійно переживуть низькі доходи від експорту, втішаючись ударом, який дешева нафта завдасть правлячій еліті Саудівської Аравії, йдеться в аналітичному звіті. Ситуативна співпраця із Кремлем не передбачає глобальної спільної стратегії, резюмують аналітики.

Азербайджан

Не зважаючи на невизнання анексії Криму і підтримку територіальної цілісності України (з урахуванням подібних проблем із вірменськими сепаратистами в Карабасі), Азербайджан останніми роками схиляється на бік, який ідеологічно близький Путіну, пишуть аналітики. Азербайджан заявив, що припиняє співпрацю з ЄС і не приєднується до антиросійських санкцій, але, на думку аналітиків, в подібному розвороті Азербайджану криється пастка, здатна «підірвати» Закавказзя. Азербайджан впевнено займається розвитком збройних сил і витрачає величезні кошти, ключовий постачальник озброєння – Росія. При цьому із Баку часто лунають погрози силового повернення втрачених територій, пишуть дослідники.

Вірменія

Усі сфери життя Вірменії перебувають під контролем Москви. Криза в Росії виявилася болісною для Вірменії, пишуть аналітики.  До того ж Москва, в рамках своєї «геополітичної гри» в регіоні, збільшила товарообіг із Азербайджаном, на тлі падіння обсягів торгівлі з Вірменією, констатують експерти. Вступ до Євразійського економічного союзу не приніс бажаних результатів, йдеться у звіті. Рятують, поки що, російські «бонуси» у вигляді дешевих енергоносіїв, а також фінансової і політичної допомоги для подовження терміну експлуатації Мецаморської АЕС – життєво необхідного об’єкту енергетики. Підвищення тарифів на електроенергію, яке призвело до протестів в Єревані, вдвічі перевищило середній рівень цін у країнах Євразійського економічного союзу і побило рекорди в країнах СНД.  Російські власники енергетичного сектору залишились непохитні і не мають наміру втрачати прибуток, навіть під загрозою повстання, зазначають експерти.

Дослідники зазначили, що обирали країни, які на їхню думку мали однозначні проросійські настрої, але після підбиття підсумків досліджень слово «друзі» взяли у лапки через неоднозначність міждержавних стосунків цих держав із Росією.

Читайте також: Чорногорія продовжує санкції стосовно Криму



загрузка...

Читайте також

Коментарі