“Букет Барни” для прем’єра Яценюка та “грузинсько-вірменський” конфлікт в українській політиці дещо відволікли увагу громадськості від аналізу реальних досягнень та провалів соціально-економічної політики уряду в 2015 році.

Ми спробували заповнити цю прогалину і з’ясували цікаві факти про деяких міліонерів-співтворців урядового “успіху”.

Проколи Мінсоцполітики

7 грудня міністр соціальної політики Павло Розенко прозвітував щодо результатів роботи його відомства за цей період. Загалом, за оцінкою міністра, ефективність роботи міністерства склала 80%.

Зокрема, він зазначив, що із 50 завдань, які стояли перед міністерством згідно коаліційної угоди та програми уряду, було повністю виконано 39. Ще 11 знаходяться на етапі виконання.

Оцінка виконаних завдань та ухвалених за ініціативи Мінсоцполітики законопроектів – це окреме питання та стосується світоглядових принципів, якими керується сучасна політична еліта.

Так, вважати достатнім підняття соціальних виплат на 13%, в той час як реальне зростання цін у 2015 році становить більше 40% ми не можемо.

Але нас зацікавили ті 20% завдань, щодо яких сам міністр оцінив роботу відомства неефективною. Як виявилося, ключові провали Мінсоцполітики стосуються роботи з внутрішніми переселенцями та соціального захисту людей з інвалідністю та учасників АТО, якими опікується перший заступник міністра – Василь Шевченко.

Люди третього сорту

Першим гучним скандалом, пов’язаним з роботою Міністерства соціальної політики, стала липнева заява координаціного центру по роботі з біженцями “Фролівська 9/11”.

У офіційному зверненні до президента, прем’єра, міністра соцполітики, голови РНБО, та Уповноваженого ВР з прав людини, яке підтримали 25 громадських організацій, фондів та ініціатив,  ставилася вимога про негайне звільнення заступника міністра Василя Шевченка через його публічні дискримінаційні вислови стосовно переселенців та фактичний провал роботи у цій сфері.

Чи то через сезон літніх відпусток, чи через початок передвиборчої кампанії, але публічної реакції на це звернення від керівників держави до сьогодні не було. Як не бачимо і суттєвих зрушень у державній політиці щодо соціального захисту та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.

Інвалід та учасник АТО – допоможи собі сам!

Невтішними є й результати роботи із соціального захисту людей з інвалідністю та учасників АТО, яку згідно розподілу обов’язків між міністром соціальної політики та його заступниками координує Василь Шевченко.

Так, згідно листа Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю до міністра соцполітики П. Розенка, станом на 9 грудня 2015 року міністерство профінансувало менше 70% від річного обсягу видатків, наявних в бюджеті на ці цілі.

Всього міністерством було профінансовано:

  • санаторно-курортне лікування учасників АТО на 61,8%,
  • забезпеченням житлом учасників АТО на 14,9%,
  • протезування учасників АТО за технологіями, які відсутні в Україні на 23,6%,
  • соціальну та професійну адаптацію постраждалих учасників АТО на 10,8%,
  • психологічну реабілітацію учасників АТО на 0%.

Цілком зрозуміло, що до кінця цього року ефективно використати наявні кошти вже не можна. А враховуючи те, що на лютий 2016 року запланована демобілізація четвертої хвилі (близько 50 тисяч учасників АТО), спроможність Міністерства соціальної політики виконувати свої зобов’язання перед захисниками України і в наступному році залишається під питанням.

Хто такий Василь Шевченко?

Хто ж такий Василь Шевченко і чому й досі не прийнято рішення щодо його звільнення із займаної посади?

Як дізнаємося з офіційної біографії В. Шевченка, більшу частину свого життя він пропрацював на державній службі або ж у керівництві державних підприємств.

Єдиною комерційною позицією за останні 20 років є робота “незалежним експертом” у структурі під назвою International logistics consulting в період 2010-2014 років. Відповіді на питання що це за організація нам знайти не вдалося, а у відкритому доступі зустрічаються згадки лише про колумбійську International logistics consulting SAS засновану у 2012 році.

Очевидно, власне позиціонування в якості “експерта по транспорту та логістиці” пов’язано з останньою із займаних державних посад – першого заступника мінстра транспорту України часів Йосипа Вінського.

До речі, цей період його державної служби жодними особливими успіхами не позначився, окрім конфлікту Мінтрансу із одним із найбільших агрохолдингів “Нібулон”, а також спробою перевести під власне управління понад 200 державних підприємств та установ.

Чому цього “ефективного менеджера” призначили курувати настільки чутливу сферу як соціальна підтримка переселенців, інвалідів та учасників АТО після Революції гідності – невідомо. Але проблеми на державній службі, а також фактично відсутній досвід роботи у комерційні сфері не завадили Василю Шевченку набути чималі статки.

Так, згідно декларацій про доходи Василя Шевченка за 2013 та 2014 роки, які знаходимо на сайті “Стоп корупція” (ресурс координується Transparency International), у 2013 Василь Шевченко придбав найновішу версію автомобіля Toyota Land Cruiser Prado (2013 року випуску).

11

На той час такий автомобіль коштував від 50 тисяч доларів (від 400 тисяч гривень за курсом 8 грн/дол), і це при загальному доході Василя Шевченка за 2013 рік у 163 тисячі 265 гривень.

12

Також, станом на 2013 та 2014 роки Василь Шевченко володів земельною ділянкою розміром понад 2 гектари та 2/3 квартири на 80,6 квадратних метрів.

 13

При цьому члени його сім’ї мали у власності земельну ділянку 1500 квадратних метрів, а також житловий будинок на 546,8 кв. метрів та садовий будинок на 118,5 кв.метрів.

 14

Мільйон за рік війни

Не менш цікавою та загадковою є і поява на банківських рахунках Василя Шевченка понад 1,5 млн гривень у 2014 році (рік початку роботи у Міністерстві соціальної політики).

Декларація Василя Шевченка за 2013 рік:

15

Декларація Василя Шевченка за 2014 рік:

 16

При цьому, його офіційна зарплата за вказаний період склала лише 40 тисяч 88 гривень. Ні він, ні члени його сім’ї транспортні засоби та нерухомість не відчужували.

17

Сподіваємося, новостворене Національне антикорупційне бюро запитає у Василя Шевченка про джерело походження цих коштів.

Квотна броня замміністра

Очевидно міністр соціальної політики Павло Розенко (в минулому – депутат від БПП) не ініціює звільнення свого одіозного заступника, оскільки останній був призначений за квотою Народного Фронту (Шевченка асоціюють з групою міністра культури В’ячеслава Кириленка, в минулому –  народного депутата від НФ).

Сподіваємося, що при найближчому переформатуванні уряду, буде враховано не лише партійні інтереси та квоти, але й професійні та антикорупційні вимоги до професіоналів, а також позицію громадськості та безпосередніх споживачів соцільних послуг – внутрішньо переміщених осіб, інвалідів та учасників АТО.



загрузка...

Читайте також

Коментарі