Правозахисники назвали низку проблем, що заважають державним органам проводити ефективне розслідування загибелі та зникнення безвісти військовослужбовців. Та запропонували способи виходу з цієї ситуації. 

Неузгодженість даних щодо точної кількості загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців

—  під час слухання в парламентському комітеті  з питань охорони здоров’я у грудні 2014 р. наголошувалося на тому, що в зоні АТО загинуло 1275 осіб з особового складу Збройних Сил України; 1667 осіб вважались зниклими безвісти;

—   спікер Генштабу, Владислав Селезньов,  у своєму виступі на телеканалі «112» 14 червня 2015 р. заявив про те, що зниклими без вісти вважаються 289 військовослужбовців;

— начальник управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, Олексій Ноздрачов, у своїй заяві від 28 липня 2015 р. заявив про те, що загиблими вважались більше 2300 військових ЗСУ, а зниклими безвісти — 273 військових;

—  радник Голови СБУ, Юрій Тандіт, у своєму інтерв’ю від 14 серпня 2015 р. повідомив, що за час проведення АТО на Сході України зникли безвісти 846 людей;

—  радник Міністра внутрішніх справ України, Іван Варченко, у своєму виступі 17 листопада 2015 р. під час круглого столу «Загублені жертви збройного конфлікту: створення загальнонаціональної системи пошуку та ідентифікації зниклих безвісти військових та цивільних в зоні АТО» повідомив, що МВСУ зареєструвало 3900 зниклих безвісти громадян, доля 2900 із них встановлена. Нічого не відомо про 1518 зниклих осіб, з яких 967 – ті, які зникли безвісти, а 542 – були викрадені.

Відповідальність за проведення розслідувань

Наразі в Україні існують три органи, які відповідають за розслідування справ вбивства та зникнення безвісти українських військових в зоні АТО (СБУ, МВС, Військова прокуратура). Кожен з них має свої повноваження, але єдину мету: розкриття скоєного злочину та притягнення до відповідальності винних.  Проте, відсутність узгодженості в процесуальних кроках та ефективній співпраці між трьома відомствами не призводять до відчутних результатів. Найближчим часом очікується надання повноважень щодо розслідування управлінню з розслідування злочинів проти миру, безпеки і людства і міжнародних правопорушень при Головній військової прокуратурі Генеральної прокуратури України, в ефективності роботи якого також є підстави сумніватись.

Проблеми в розслідуванні смертей військовослужбовців

В рамках кримінальних проваджень відповідальні слідчі, як правило, не проводять опитування свідків, не відновлюють картину подій, не встановлюють контакт   з військовими частинами, що направляють бійців в АТО з метою інформаційного обміну.

Встановлення особи трупу використовується як підстава для закриття кримінального провадження (немає складу кримінального правопорушення), проте причини та обставини смерті залишаються не з&#146ясованими. Відтак особи, які скоїли злочин залишаються непокараними.

Проблеми в розслідуванні зниклих безвісти військовослужбовців

Розслідування здійснюється в рамках механізму, передбаченого для зникнень в мирний час; правоохоронними органами не запитується інформація з військових частин, які направляли військового для виконання завдання в зону АТО.

На даний час відсутня єдина система обліку зниклих безвісти. Внаслідок цього немає чітких статистичних даних з приводу зниклих безвісти та встановлених осіб. Кожен правоохоронний орган володіє розрізненою інформацію, що не дозволяє сформувати поіменний список зниклих осіб в зоні АТО.

До вашої уваги повний текст дослідження



загрузка...

Читайте також

Коментарі