Реакційні поправки. Як зробити Трудовий кодекс ще жахливішим?

Реакційні поправки. Як зробити Трудовий кодекс ще жахливішим?

Депутати продовжують роботу над скандальним Трудовим кодексом. До другого читання у ньому можуть з’явитись нові антиробітничі норми (орієнтовний графік доопрацювання – 29 січня 2016 року). Було оприлюднено таблицю поправок до ТК на 643 сторінках. У тому, що саме поправки на користь капіталу будуть ухвалені сумніватись не доводиться. Адже до робочої групи при профільному комітеті увійшли роботодавці та представники лояльних до них профспілок (нагадаємо, що Федерація профспілок нещодавно виступила „молодшим партнером” Федерації роботодавців у реалізації „Плану модернізації”, запропонованого Дмитром Фірташем).

Якщо одні пропозиції стосуються редакційних поправок («поставити коми»), то деякі ідеї вимагають більшої уваги. Загалом відчувається, що більшість депутатів хочуть підготувати нову редакцію трудового законодавства, яка буде зручним інструментом у період кризи. З такими правами навряд чи роботодавці перейматимуться тим, як уберегти виробництво. Навіщо, якщо усіх можна звільнити за раз? Також схоже, що депутати не усвідомлюють, які ризики суспільству несуть нестійка зайнятість (строкові відносини). Або ж знають, але вигода власника для них є значно важливішою.

Так, передусім зазначимо, що левову частку пропозицій надіслали депутати, що відстоюють інтереси олігарха Дмитра Фірташа: П. Ванат, О. Романовський, В. Гусак, М. Лаврик, О. Медуниця, О. Сугоняко, В. Курило, Л. Козаченко, А. Гіршфельд. Їх поправки загалом ідентичні до озвучених Федерацією роботодавців України. Серед ідей, зокрема, передбачити право роботодавця на локаут і звільнення без згоди профспілки, збільшити випробування до 6 місяців, дозволити скорочувати за 1 місяць (зокрема, за порушення обов’язків, визначених актом роботодавця), а також прибрати навіть суто декларативні норми – про право працівників на участь в управлінні підприємством і про презумпцію правомірності працівника.

Так, депутатам О.Герезі й А.Шиньковичу, як і багатьом іншим, видається, що прав роботодавця, визначені законом, не є невичерпними (поправка 231). Відомо, що саме працедавець є сильною стороною договору, тому логічніше було б обмежити його права. Таку ж ідею підтримує депутатка Вікторія Пташник. Окрім цього, пані Пташник внесла пропозицію продовжити строк випробування робітників з одного до трьох місяців (поправка 333). А депутат С.Мартиняк пропонує використовувати тестування і конкурс при доборі працівників не лише у випадках, визначених законом (поправка 222). Уявляєте конкурс на двірника? Юрій Воропаєв у свою чергу вимагає виключити норму про заборону необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу (поправка 260).

Депутатам від „Самопомочі” видається актуальною ідея вилучити норму про те, що на працюючих за цивільно-правовими угодами поширюються норми Трудового кодексу хоча б у частині охорони праці (поправка 77). Таким чином, наймаючи будівельників на підробіток, роботодавці можуть не турбуватись про мінімізацію ризиків травматизму. І взагалі депутати від цієї політсили пропонують взагалі укладати трудові договори без погодження в ньому умови про охорону праці (поправка 293). Як бачимо, абстрактні традиційні цінності вони цінують більше, аніж здоров’я конкретних працівників. Допустимим вони також вважають поширити випробування на неповнолітніх (ппоправка 323). Серед оригінальніших ідей – дозволити включати до трудових договорів про неконкуренцію (поправка 294). Це зробить неможливою роботу на конкурента вашого роботодавця навіть після припинення відносин з ним.

Сьогодні відверто незаконні чи дискримінаційні умови трудового договору апріорі визнаються недійсними. Але з цим не погоджується депутат А.Мартовицький, пропонуючи, щоб визнання їх недійсними здійснювалось у судовому порядку (поправка 370).

Відзначились й інші відомі лобісти бізнесу. Так, Оксана Продан вимагає: скасувати норму про те, що медогляд проводиться за кошт роботодавця (поправка 257); зробити небажання працівника збирати інформацію про нього автоматичним приводом для неприйняття на роботу (поправка 396); надавати інформацію профспілці про майбутні масові звільнення за два, а не три місяці, до їх здійснення (поправка 593).

Мабуть, багатьом депутатами сподобається ідея С.Мартиняка не оплачувати час, коли працівники законно страйкували (поправка 508). Таке враження, що страйки, а не олігархізація, являють собою головну причину занепаду економіки.

Вже чимало говорилось про наближення до європейських стандартів протидії дискримінації. Тим не менш, депутати від „Самопомочі” на чолі з Олегом Березюком далі грають на гомофобному популізмі. Вони пропонують фактично узаконити дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації і дозволити висловлювати свої погляди гомофобам (у попраці 54 йдеться про те, що забороняється дискримінація за ознакою „ставлення до статевості чи статевих відносин”). Аналогічну ідею поділяє і відомий консерватор Павло Унгурян, а також екс-регіонали Юрій Мірошниченко і Сергій Ларін. Боротьбу з дискримінацією специфічно сприймають О.Вілкул, А.Шипко і М.Величкович: вони вважають, що люди, які зазнали утисків, „зобов’язані навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце” (стаття 52). Тягар доказування лягає таким чином на переслідуваних, а не на роботодавця. Як можна зрозуміти Олега Дмитренка, він пропонує узаконити сексуальні домагання. Адже ним озвучено ідею виключити абзац другий з тексту ч. 1 ст. 3 проекту, яка конкретизує, що дискримінацію за ознакою статті включає і сексуальні домагання (поправка 54).

Опоненти „Самопомічі” теж відзначились. Депутати від ВО „Свобода” погоджуються з ідеєю переводити працівника у разі простою до іншого роботодавця. Сьогодні це можливо лише строком на місяць і в тій же місцевості (ст.34 КЗпП). Вони пропонують встановити максимальний строк у 6 місяців (поправка 491). Також „свободівці” пропонують дозволити роботодавцеві тиснути на працівника, якщо він заподозрить останнього у „сепаратизмі”. Частину 2 статті 3 проекту пропонується викласти у редакції, згідно якої „не вважаються дискримінацією” будь-які заходи, спрямовані проти особи, „відносно якої є обгрунтовані підозри чи доведено, що вона займається діяльністю, яка підриває безпеку держави” (поправка 55). Всі пам’ятають фразу Яценюка про те, що вимагати підвищення зарплат можуть тільки агенти Кремля? Нічого не нагадує

Звичайно, усі ці поправки не скасовують того факту, що і в першому читанні проект ТК був жахливим. Яким чином на законотворчий процесс може впливати громадянин, який не має депутатського мандату? Варіантів у нас не багато: протести, а також ця петиція.

Віталій Дудін, оргкомітет партії «Соціальний рух», для Соцпорталу



загрузка...

Читайте також

Коментарі