Італія влаштувала проросійський бунт у Євросоюзі

Італія влаштувала проросійський бунт у Євросоюзі

Вчора делегати 28 країн-членів ЄС були змушені скасувати автоматичне продовження санкцій проти Російської федерації, тому що представник Італії зажадав, щоб лідери європейських держав влаштували дебати з цього питання.

Дія економічних санкцій Євросоюзу, які зачіпають енергетичний, банківський і оборонний сектори Росії, закінчується в січні. У середу делегати 28 країн ЄС мали за закритими дверима «без зайвого політичного шуму» продовжити термін дії цих санкцій ще на шість місяців.

Однак цього не сталося. «Тихе голосування» зірвав представник Італії, вимагаючи обговорити доцільність продовження обмежувальних заходів проти Росії на найвищому політичному рівні. У четвер представники 28 країн ЄС зустрілися знову, і делегат Італії вдруге заблокував голосування.

Оскільки представники Євросоюзу не змогли продовжити антиросійські санкції, це питання буде перенесено на розгляд міністрам закордонних справ 28 країн Євросоюзу, зустріч яких відбудеться в понеділок, 14 грудня. Якщо й міністрам не вдасться пролонгувати санкції, проблему доведеться вирішувати лідерам ЄС, саміт яких відбудеться в Брюсселі в наступні четвер і п’ятницю, 17-18 грудня.

Чого хоче Італія

Прем’єр-міністр Італії Маттео Ренці в числі інших європейських лідерів підтримав продовження антиросійських санкцій на саміті G20 в Туреччині, який відбувся 16 листопада. Що змусило його змінити позицію?

Дипломати Євросоюзу, як повідомляє видання Radio Free Europe, припускають, що причин у італійського прем’єра може бути відразу три:

  1. Маттео Ренці хоче натиснути на східних членів Євросоюзу, щоб ті допомогли у вирішенні проблеми незаконних мігрантів, яка розглядатиметься наступного тижня на саміті лідерів Євросоюзу.
  2. Він відчуває неприязнь до президента Європейської ради Дональда Туска й намагається дошкулити йому, оскільки колишній прем’єр-міністр Польщі є одним із найзатятіших прихильників продовження антиросійських санкцій.
  3. Він намагається показати італійській бізнес-спільноті та Росії, міністр фінансів якої Сергій Лавров 10-11 грудня перебуває з візитом в Італії, що бореться до кінця за інтереси своєї країни, а не підкоряється більшості в Євросоюзі.
За словами Маттео Ренці, боротьбу з тероризмом потрібно почати зі своїх провінцій, а нанесення авіаударів по ворогах далеко від дому − це спроба «замаскувати реальність» і «задовольнити коментаторів», яких радують новини про військові операції

Маттео Ренці зробив дві гучні заяви цього тижня, дистанціювавши себе від решти Європи. Політик розкритикував Євросоюз за «халтурне» ведення воєн і за економічну тактику, яка «веде до погибелі».

На своїй сторінці в Facebook він зазначив, що спокійний за долю Італії, де більшість населення цінує свій уряд за успішні економічні реформи, але дуже хвилюється за решту Європи. За словами італійського прем’єра, інші європейські країни пливуть до загибелі, і якщо вони не звернуть із нинішнього курсу, до влади прийдуть популісти й угроблять європейські інститути.

Також Маттео Ренці оголосив, що не допомагає своїм партнерам по ЄС бомбити ісламістів у Сирії. За його словами, Італія не може повторити помилку, зроблену чотири роки тому, коли вона піддалася на вмовляння президента Франції Ніколя Сарказі і взяла участь у бомбардуваннях Лівії. За твердженням Маттео Ренці, боротьбу з тероризмом потрібно почати зі своїх провінцій, а нанесення авіаударів по ворогах далеко від дому − це спроба «замаскувати реальність» і «задовольнити коментаторів», яких радують новини про військові операції.

Хитка єдність Заходу

Поки що тільки Рим публічно висловив невдоволення продовженням антиросійських санкцій. Але, на думку експертів, в одному таборі з Італією можуть перебувати ще чотири члени Євросоюзу: Угорщина, Австрія, Греція і Кіпр.

У таборі захисників економічного тиску на Росію залишаються країни Балтії, Польща і Британія. А в найбільших державах Євросоюзу – Німеччині та Франції − політики сповнені сумнівів і ведуть дискусії про доцільність санкцій. Про «небажаність і контрпродуктивність» санкцій, зокрема, заявляє Марін Ле Пен, лідер правої націоналістичної партії «Національний фронт», яка перемогла на нещодавніх місцевих виборах у Франції.

В цілому економічні втрати ЄС невеликі. За оцінкою Єврокомісії, через антиросійські санкції Євросоюз втратив 0,3% свого ВВП в 2014 році і 0,4% в 2015-му. Порівняно з 2013-м, експорт ЄС до Росії в 2014 році зменшився на 12%, а імпорт впав на 13,5%.

Є впевненість, що Євросоюз продовжить санкції у січні − але немає впевненості, що ЄС продовжить їх, коли прийде час зробити це влітку

Елізабет Розенберг, екс-радник із санкційної політики казначейства США

Як зазначає Марьєта Шаак, яка представляє Нідерланди в Європарламенті, невдоволення політиків ЄС посилюється через те, що, на їхню думку, європейські компанії та громадяни страждають від антиросійських санкцій сильніше, ніж американські. Деякі вважають це несправедливим, оскільки США переконали Європу чинити тиск на Росію.

«Все ж більшість людей чітко усвідомлюють, що причини, через які було введено санкції, нікуди не поділися. Нікому не подобаються санкції, і вони не є метою, але є надія, що вони змусять Кремль рахуватися з міжнародним правом», − цитує Марьєту Шаак видання Politico.

Причинами введення європейських санкцій послужили окупація Криму та підтримка сепаратистів на Донбасі. Але, хоча військова інтервенція Росії відбулася на початку 2014 року, країни ЄС згуртувалися і ввели санкції тільки в середині літа, після того як під Донецьком було збито малайзійський боїнг MH17 з європейцями на борту. До цієї катастрофи заклики США до економічного тиску на Росію натрапляли на опір у європейських країнах, у тому числі промислове лоббі Німеччини.

Згідно з поглядом колишнього радника з санкційної політики казначейства СШАЕлізабет Розенберг, можна вважати успіхом той факт, що Сполучені Штати і 28 країн Євросоюзу останні півтора року діяли в одній зв’язці. Однак зараз у цьому союзі утворилася тріщина.

«Ми вже бачимо наміри європейських лідерів повернути Росію, а також помічаємо прагнення європейських урядів знайти способи обійти санкції. Є впевненість, що Євросоюз продовжить санкції у січні − але немає впевненості, що ЄС продовжить їх, коли прийде час зробити це влітку», − резюмує Елізабет Розенберг.



загрузка...

Читайте також

Коментарі