Україна не зможе обійтися без кредитів МВФ

Україна не зможе обійтися без кредитів МВФ

ЧОМУ УКРАЇНА НЕ МОЖЕ ОБІЙТИСЯ БЕЗ КРЕДИТІВ МВФ?

Я нерідко отримую таке питання. Питання, яке в нинішніх умовах потребує особливої уваги.

Побутує думка, що за рахунок коштів Фонду закривається нестача коштів державного бюджету (покривається його дефіцит). І якби проблема лежала в площині дефіциту бюджету, то питання можливості відмови від таких коштів мало б право на існування.

Бюджет фінансує видатки у гривні. І для покриття його дисбалансу (перевищення видатків над доходами) потрібна гривня. А гривня є нашим внутрішнім продуктом. І у нас для цього нерідко використовують інститут, в якому бездонна бочка гривень – НБУ. З цієї бочки покривалися нестача коштів минулого року. І цього року на внутрішньому ринку єдиним позичальником грошей для Уряду є НБУ. Хоча таке гривневе фінансування я інакше ніж варварством, звичайно, не назву.

Але ми маємо ще один проблемний дисбаланс – між потоками валюти за межі України та їх притоками (фахівці називають його платіжним балансом). Вибачте, фахівці, за це і подальші спрощення.

ПРИТОКИ ВАЛЮТИ АБО «ДОХОДИ»
експорт
залучення кредитів

ВІДТОКИ ВАЛЮТИ АБО «ВИДАТКИ»
імпорт
боргові виплати

Торгова частина потоків у нас стала позитивною – експорт перевищує імпорт (вже минулого року це перевищення склало 4 млрд. доларів). Але. Але. Є ще борги. За рік на їх обслуговування потрібно 59 млрд. доларів. А звідки їх узяти? В запасах у НБУ на 1 грудня – 13 млрд. дол. Очевидно, що без нових позик закрити цей розрив неможливо. Сподіваюся, всі добре усвідомлюють, яке це має відношення до обмінного курсу гривні.

Я не скажу новини, зазначивши, що цей розрив був і раніше і тривалий час покривався новими кредитами. Але зумовлене цим постійне зростання боргів колись мало закінчитись неминучим – нам перестали позичати. Наголошу: йдеться не про гривню, а про валюту. А долари, як відомо, НБУ «надрукувати» не може.

За останні два роки Уряд України не зміг позичити на зовнішніх ринках жодного долара. Я не беру до уваги 2 млрд., які нам позичили під гарантії США, бо це «позичили» гарантії США, а не ми.
У подібних умовах єдиним способом утримати ситуацію і вийти з неї є звернення по кошти до «швидкої допомоги», до спеціального кредитора – МВФ. Це базовий кредитор, на поведінку і рішення якого орієнтуються і «нанизуються» кошти цілого ряду кредиторів: ЄС, Світового банку, урядів світу, міждержавних європейських банків. Водночас це дуже потрібний сигнал для приватного зовнішнього фінансування. Немає грошей МВФ – інші теж «завмирають».

Але спеціальні кредитори, на відміну від звичайних, так просто грошей не дають. Вони кредитують під зобов’язання влади «вирулити» із ситуації. Були часи, коли з цим в Україні справлялися, а тому протягом багатьох років не потрібно було викликати «швидку допомогу» (МВФ). Але зараз у країни альтернативи доступу до твердої валюти немає. І мета цього доступу – не просто закрити «дірки», а поступово позбутися їх.

Чому привертаю особливу увагу до проблем стосунків з МВФ? У мене не вкладається в розуміння те, що зараз твориться навколо бюджету та податків, які є нерозривними. І твориться не тільки в стінах парламентського цеху, де мало задумуються над наслідками пропонованих рішень. Складається враження, що Уряд теж не знає, що строки надання чергової «порції» грошей уже минули. А деякі публічні заяви (вже майже без дипломатії) мало зрозумілі в урядових кабінетах. Уряд твердо переконаний у підтримці його варіанту дій? У мене такої впевненості немає.

Якщо хочуть вилікуватися від запоїв, кидають пити, а не чекають нової дози, щоб похмелитися, водночас постійно заявляючи про рішучі наміри кинути пити. Протверезіння все одно настане. Але буде болісним. Тому гарячим головам раджу стати під холодний душ і приймати відповідальні рішення. Відповідальні перед країною, перед нашими громадянами.

автор: Віктор Пинзеник



загрузка...

Читайте також

Коментарі