Президентська партія в особі Луценка побоюється перевиборів до ВР?

Президентська партія в особі Луценка побоюється перевиборів до ВР?

Щодо так званих скандалів у БПП.

Тема 1 — відставка Яценюка.

Народні депутати мають говорити не про призвіща, а про політику. Завдання ВР в найближчі тижні — сформувати політику Уряду на наступний рік. В першу чергу — через зміну податків. 45 мільйонна країна не може жити лише на зовнішні запозичення. Треба зменшувати податки, щоб відновити власне економічне зростання. Одночасно це треба узгодити із МВФ, бо без чергового траншу фінансова система України розвалиться. Це важко, але можливо.

Лише після такого формування технічного завдання Уряду на нову економічну політику, можна і треба обговорити, хто її здатен реалізувати. Тут, як на мене, жодних узгоджень із закордоном ми не потребуємо. І питання не в призвіщах, чи особистих почуттях до кандидатів. Треба знайти Прем’єра, який здатен консолідувати на роботу більшість ВР.

Тема 2 — боротьба з корупцією.

Проблема України не в тому, що хтось боїться назвати призвіща корупціонерів та олігархів. В цьому виді риторики українські політики дадуть фору будь- якому закордонному колезі.

Проблема в тому, як перейти від звинувачень політиків до обвинувальних актів та судових вироків.

Для цього ВР і прийняв пакет революційних законів про Нац Антикорупційне Бюро та Антикорупційного Спецпрокурора. Вони були обрані на відкритих конкурсах, є захищеними від політичного тиску, мають навчений на Заході персонал.

Прийшов час припинити словесні потоки про корупцію.

Я мрію про те, щоб корупціонерів викривали вповноважені силовики, а суди оголошували публічно доведені вироки.

Підсумок: БПП є великою, складною фракцією, яка багато зробила для прийняття нових законів. Фактом є те, що без БПП євроінтеграційні закони неможливі. Ті, кому це не подобається, прагнуть розпуску ВР. Будь — які перевибори не є трагедією. Але проведення їх зараз занурить країну в піврічну вакханалію популістів за гроші відомих олігархів.

Для цього вони грають на зрозумілому нам всім бажанні отримати результати реформ швидше. Деякі депутати впадають у відчай і пробують перейти від колективної роботи до особистої боротьби.

Якщо це бажання втілюється в конкретний закон, конкретну заяву про злочин — я за.

Якщо це набуває ознак гучної війни всіх проти всіх — це самогубство реформаторів.

Історія нічому не вчить, а лише карає за незнання її уроків.

автор: Юрій Луценко



загрузка...

Читайте також

Коментарі