Податкова реформа: бути чи не бути

Податкова реформа: бути чи не бути

Напередодні внесення до парламенту проекту держбюджету-2016 в експертному середовищі розгорілися жорсткі баталії навколо податкової реформи. Точніше двох її проектів – від Міністерства фінансів і від парламентського комітету з податкової політики. Причому останній варіант пропонує радикальне зниження ставок податків. Проте, за оцінками експертів, бюджетний дефіцит 2016 року може досягти 6,3% за узгодженого з МВФ рівня не більш як 3,9%. При цьому міжнародне фінансування України наступного року зменшиться майже утричі порівняно з 2015 роком. Очевидно, що насправді ресурсів для фіскальної лібералізації в України немає. І в такій ситуації країна повинна буде або запитувати додаткове фінансування від МВФ та інших західних донорів, або ж підвищувати податки.

Нормальною практикою під час економічної кризи є стимулювання бізнесу та створення нових робочих місць. У США і ЄС для цього використовують інструменти тонкого налаштування, які можна застосовувати у країнах із розвиненим фінансовим ринком: зниження відсоткової ставки, програми кількісного пом’якшення тощо. Країни, у яких є накопичені резерви, наприклад від нафтогазових доходів, можуть використовувати для підтримки економіки фонди національного добробуту.

Що ж робити тим країнам, у яких немає розвиненого фінансового ринку, немає резервів, накопичених протягом багатьох років, та й загалом нічого немає, крім боргів? Як у таких країнах стимулювати розвиток виробництва і реальної економіки, створення робочих місць і нових заводів?

Члени податкового комітету ВР вважають, що пожвавити українську економіку може насамперед радикальне зниження податків. Так, ПДВ і податок на прибуток пропонують знизити до 15%, прибутковий податок – до 10%, а єдиний соцвнесок – до 20%. Але й проект податкової реформи від Мінфіну пропонує радикальне зниження ставки ЄСВ до 20%. Усі інші ставки (податок на прибуток і ПДВ), мабуть, для зручності, згідно з реформою «від міністерства», мають бути на тому ж рівні – 20%.

Так часто, як в Україні, Податковий кодекс не редагують, напевно, ніде. Де гарантії, що ставки податків знову не змінять?

Обидва варіанти запропонованих податкових реформ виглядають не зовсім реалістичними, хоч і продиктовані добрими намірами. Головний посил обох реформ: зниження податків дасть змогу вивести з тіні бізнес, що працює «по-сірому», і легалізувати зарплати в конвертах. Але будьмо чесними: який сенс для компаній легалізувати зарплати за ставки ЄСВ 20%, якщо вартість переведення в готівку, за даними авторів проекту реформи від Ніни Южаніної, коштує приблизно 13%, а використовуючи схеми з єдиним податком, можна платити ще менше?

Крім того, варто враховувати і психологічний фактор. Українці не довіряють державі і мають для цього всі підстави. Припустімо, підприємець легалізує зарплати в конвертах, спокусившись зниженням ставки ЄСВ, а держава через рік візьме і поверне старі ставки назад. Так часто, як в Україні, Податковий кодекс не редагують, напевно, ніде. Де гарантії, що ставки податків вкотре не змінять? Підприємцеві доведеться потім платити підвищені податки. А якщо такий підприємець зменшить легальні зарплати і знову виведе їх у тінь, то такий «фінт» приверне увагу податкової, яку краще не привертати.

2014 року власні доходи Пенсійного фонду становили 169 млрд гривень, тоді як витрати сягали 234 млрд. Різницю в розмірі 65 млрд змушений був компенсувати бюджет.

Уявіть, що буде, якщо ЄСВ, ставка якого наразі становить від 36,8% до 49,7% для роботодавців, зменшиться до 20%, тобто фактично удвічі. Під загрозою буде надходження як мінімум 80 мільярдів гривень, які необхідно буде також компенсувати з бюджету. При цьому не забудьте, що 2016 року буде скасовано спецмита на імпорт, які принесуть цього року близько 22 млрд гривень. Уряд буде змушений збільшити видатки на субсидії з 21 млрд грн 2015-го до 43 млрд грн 2016 року.

Також 2016 року за погодженням з МВФ суттєво зменшить перерахування до бюджету і Нацбанк, який цьогоріч має профінансувати бюджет на 65 млрд грн. Крім того, не варто забувати, що загальний борг бізнесу – як із відшкодування ПДВ, так і з переплати податку на прибуток – досяг 47 млрд грн. І ці суми так чи інакше треба повертати наступного року.

При цьому економія бюджету від реструктуризації держборгу становитиме близько 33,5 млрд гривень (за умовами реструктуризації, Україна не виплачує відсотки за реструктуризованим боргом до 2019 року). А суперечливий крок зі скасування пільгового режиму для аграріїв принесе, за прогнозом Мінфіну, близько 11,3 млрд грн.

Цього року на виконання бюджету позитивно впливає інфляційний і девальваційний лаг між доходами, які за фактом генеруються за середнім курсом не менш як 22 грн/$, та витратами, які було закладено в бюджеті, виходячи з курсу 17. Наступного року цей інфляційний лаг буде вже не на користь бюджету, оскільки витрати-2016 формуватимуться, виходячи з курсу 24,1, а рівень девальвації та відповідно інфляції буде значно нижчим, ніж 2015 року.

2016-го суттєво зменшить перерахування до бюджету і Нацбанк, який цього року має профінансувати бюджет на 65 млрд грн. Крім того, не варто забувати, що загальний борг бізнесу – як із відшкодування ПДВ, так і з переплати податку на прибуток – досяг 47 млрд грн

За нашими оцінками, бюджетний дефіцит 2016 року може досягти 6,3% за узгодженого з МВФ рівня не більш як 3,9%. При цьому Україна наступного року зможе розраховувати тільки на $5,6 млрд міжнародного фінансування ($2,5 млрд від МВФ і $3,1 млрд – від західних країн та міжнародних фінансових інститутів) проти $16,2 млрд, які країна отримає цього року.

Отже, навіть поверхневий аналіз доходів і видатків бюджету показує, що ресурсів для зниження податків насправді в України немає. І в такій ситуації країна повинна буде або запитувати додаткове фінансування від МВФ чи інших міжнародних джерел, або ж, замість зниження фіскального навантаження, навпаки, підвищувати ставки наявних податків чи вводити нові податки.

Утім, навіть у таких досить важких умовах цілком можливо запропонувати точкові заходи підтримки для інвесторів, які хотіли б розвивати виробництво в Україні. Наприклад, пільги з податку на прибуток і ввізного ПДВ для компаній, які відкривають заводи в Україні.

Досвід вільних економічних зон також не буде зайвим. Але головним стимулом для інвестицій в Україну буде, безумовно, поліпшення бізнес-клімату в країні, реформа судової системи або хоча б зменшення корупції в органах влади, зміцнення захисту прав інвесторів – усі ті стандартні речі, про які ми говоримо вже який рік, та тільки хура, як кажуть, і досі там.

автор: Андрій Приходько, джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі