Нацбанк посилює вплив на сферу фінансових послуг України

Нацбанк посилює вплив на сферу фінансових послуг України

Національний банк України посилює свій вплив на банківський сектор країни та пункти обміну валюти (ПОВ). Заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський пояснює, як за рахунок нововведень фактично будь-якій фінустанові можна буде приписати звинувачення в ризиковій діяльності.

«Регулятор вирішив підвищити відповідальність банків, якщо ті займатимуться ризиковою діяльністю. Факт цього встановлюватимуть Правління Нацбанку або Комітет з питань нагляду, вони ж і прийматимуть рішення про застосування санкцій. Примітно, що ознаки такої діяльності виписано дуже розмито та абстрактно. Такі оціночні поняття, як «недостатність заходів», «ознаки фіктивності», є дуже суб’єктивними та дають занадто широке коло для трактування й застосування. І це справді суттєво, адже обов’язок спростування лежить саме на банку, який і повинен буде доводити, що висновки НБУ – хибні», – вказує фахівець.

За його словами, відповідна норма закріплена в п. 3.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу. І, якщо банку не вдасться довести зворотного, з нього стягуватиметься штраф у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також до 1 % від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Серед ознак, які визначають ризикову діяльність тієї чи тієї фінустанови, – здійснення операцій, що не мають очевидного економічного сенсу; опосередковане кредитування пов’язаних із банком осіб; невключення до переліку пов’язаних із банком осіб тих, хто має ознаки пов’язаності з банком, та з якими банк прямо чи опосередковано здійснює операції; здійснення операцій з цінними паперами, які мають ознаки фіктивності.

У сфері фінансового моніторингу банк звинуватять в ризиковій діяльності, якщо встановлять, що він не здійснив «достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму»; під час фінансових операцій використовував втрачені, викрадені чи підроблені документи; подав Нацбанку недостовірні інформації/документи/висновки тощо.

Крім того, Нацбанк запропонував на розсуд громадськості проект Правил для організації захисту приміщень небанківських фінансових установ (НФУ), які проводять окремі банківські операції. Як зазначає спеціаліст, питання безпеки однозначно важливе, але з такими жорсткими критеріями саме щодо «обмінників» треба очікувати їх масового скорочення, адже місця, де вони розташовані сьогодні, ніяк не потягнуть таких вимог.

Так, НФУ повинні будуть мати три роздільні приміщення: сховища для зберігання цінностей; передсховище, яке унеможливить спостереження за сховищем; приміщення з робочими місцями касирів. Також абсолютно всі НФУ обладнають системою відеоспостереження. До цього ж, приміщення мають охоронятися, причому технічні засоби системи тривожної сигналізації – бути обладнані аварійним живленням, яке забезпечить роботу сигналізації щонайменше на 12 годин у разі відключення електропостачання.

«Положення правил викладені імперативно, тому будь-яке їх недотримання призведе до позбавлення обмінних пунктів ліцензії. І при цьому лише цього тижня НБУ видав вперше за два роки 8 ліцензій на діяльність з обміну валют. Схоже на те, що політика НБУ є непослідовною або ж вибірковою: то регулятор вирішує ліквідувати ПОВ, то видає ліцензії», – коментує Вігірінський.
Нагадаємо, приміщення НФУ мають відповідати вказаним Привалам безпеки до 31 грудня 2016 року з поетапним щоквартальним виконанням. При цьому Департаменти фінансового моніторингу, реєстраційних питань та ліцензування НБУ повинні забезпечити моніторинг та контроль за дотриманням НФУ вимог. Тому варто очікувати й перевірок цими департаментами фактичного виконання вимог.



загрузка...

Читайте також

Коментарі