Випадкове ембарго: відсутність стратегії робить блокаду Криму неефективною

Українська влада вирішила офіційно припинити товарне сполучення з Кримом та переглянути умови постачання електрики на півострів. Але без системного підходу ці зусилля можуть бути марними, попереджають експерти.

З 23 листопада українська влада вирішила висловити свою офіційну позицію у питанні блокади Криму. Прес-служба Петра Порошенко нагадала про листа до уряду, в якому президент ще 4 листопада пропонував Кабінету Міністрів вивчити можливість припинення вантажного автомобільного та залізничного сполучення із Кримом. А уряд, майже через три тижні після звертання Порошенка та через два місяці після початку громадської блокади на кордоні із Кримом, вирішив тимчасово заборонити перевезення вантажів для півострову. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк також розпорядився переглянути чи анулювати угоду, підписану українською стороною із Росією щодо енергозабезпечення анексованого Російською Федерацією Криму.

Пошкодження у суботу двох з чотирьох магістральних ліній електропередач призвело до критичної ситуації із електрикою на півострові. На ранок неділі без світла залишилося близько 1,9 мільйони споживачів, у Криму було оголошено надзвичайний стан. І хоча правозахисники спростовують зв'язок підриву ЛЕП із мирною блокадою, припинення електропостачання для Криму є необхідним кроком, вважають активісти. "Наша вимога - припинити постачання електроенергії на окуповані території до тих пір, поки настільки грубо будуть порушуватися права наших громадян", - заявив у своєму коментарі для DW депутат Верховної Ради, колишній голова Меджлісу Мустафа Джемілєв.

Чи ефективна блокада?

За два місяці товарна блокада Криму не призвела до значних наслідків для півострова. Ціни на продукти зросли через це не дуже сильно - темпи зростання приблизно на 10 відсотків більші у порівнянні із материковою Україною, пояснює професор економіки Пітсбурзького університету Тимофій Мілованов, посилаючись на дослідження своїх колег по аналітичній платформі VoxUkraine. "Грубо кажучи, блокада неефективна, - запевняє він. - Можливі дві причини: обхідні шляхи та корупція на блокпостах або те, що головний потік товарів ішов через Крим у Росію, а не залишався на півострові".

Енергетична блокада, на думку опитаних DW експертів, матиме набагато більш відчутні наслідки, адже залежність від української енергетичної системи є для півострова критичною. Зараз лише 30-35 відсотків потрібної Криму електроенергії можуть забезпечити газотурбінні та дизельні електрогенератори на території півострова. "За великим рахунком, не менше 60 відсотків електроенергії більше немає ніде взяти, окрім України", - розповідає Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій.

Вугільна залежність

Втім, цей засіб тиску на Росію з боку України має і свої ризики. Хоча у найближчі місяці жодних загроз немає, але вже із січня у Києва можуть виникнути проблеми із дефіцитом вугілля антрацитових груп. "Україна залежить від імпорту цього виду пального із окупованих територій та із Російської Федерації", - пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. В тому, що Росія використає цей важіль тиску і перекриє постачання вугілля, у експерта сумнівів немає.

Одним із негативних наслідків ушкодження електромереж, які назвали у державній компанії "Укренерго", сталозменшення надійності схеми постачання електрики українським споживачам. За словами першого заступника "Укренерго" Юрія Касіча, це призвело до аварійного розвантаження атомних електростанцій - Запорізької та Південноукраїнської. Корольчук зауважує, що успішне розвантаження можна вважати удачею для України. У найгіршому випадку це могло призвести до відключення окремих енергоблоків станцій.

Єдиний негативний фактор, яким можна знехтувати, є втрата виручки від продажу електроенергії в Крим. Для українського бюджету це буде не дуже відчутним ударом. "Якщо буде відновлено роботу лише двох ліній електропередач, як це заявляється, ми втратимо приблизно третину доходу, а це - приблизно 4 мільярди рублів (майже 1,5 мільярда гривень -Ред.) на рік", - розраховує Корольчук. За його словами, з фінансової точки зору ці втрати є незначними.

Війна без стратегії

Залежність від електрики та палива з РФ та контрольованих сепаратистами територій є наслідком відсутності системного підходу української влади у питанні енергетичної безпеки, запевняють експерти. "Замість того, аби диверсифікувати постачання вугілля, міністерство енергетики, на жаль, зробило ставку на постачання вугілля та електроенергії з окупованих територій та РФ", - пояснює Омельченко. Саме тому блокада зараз може мати для України негативні наслідки.

Голова правління громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко також звинувачує українську владу у відсутності стратегічного бачення. "Якби воно у них було, вони б давно розповіли, у чому вони бачать стратегію повернення Криму. Наразі вони цим лише спекулюють, але нічого не зробили для її вироблення", - каже експерт. Замість цього Київ, за його словами, довгий час намагався вести із Кримом справи так, ніби нічого не сталося.

У Берліні негативно відреагували на загострення конфлікту між Росією та Україною і зауважили, що політичний конфлікт не має вирішуватися за рахунок жителів Криму. Про те, що у цій ситуації програють обидві сторони, каже, своєю чергою, аналітик Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер. Крим страждає від того, що уся інфраструктура, як промислова, так і побутова, не функціонує. А Україна може постраждати від того, що Росія буде ще більш вмотивована зробити Крим незалежним від Києва, а також отримає додатковий козир для пропаганди, яка підкреслюватиме нездатність української влади контролювати радикальні сили на власній території, пояснює експерт.

Втім, найгіршого очікувати не варто. Яременко впевнений, що велика війна із Росією через енергоблокаду не почнеться. "Росія вже веде війну проти України. І треба виходити саме з цього", - каже він. На відміну від німецького колеги, Яременко налаштований більш войовничо. Він впевнений - реакція Києва має виходити з логіки війни і відбиття російської збройної агресії, і енергетичне ембарго може бути одним із інструментів такої протидії.

автор: Олександр Голубов, джерело: dw.com

Рекомендуємо прочитати

За год зарплата главы "Нафтогаза" увеличилась в 17 раз

Зарплата главы "Нафтогаза" Андрея Коболева в 2016 году выросла в 17,5 раза....

Це може бути цікавим

Активистке в Киеве посреди бела дня сожгли авто

Киевской активистке движения "Защити лес" и журналистке Валентине Аксеновой сожгли авто....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Поляки поймали террориста, который издевался над пленными украинцами

Польские пограничники задержали гражданина Австрии, которого подозревают в участии в незаконных вооруженных формированиях на Донбассе....