СУМНА ЗАМАЛЬОВКА ПРО СПІВВІТЧИЗНИКІВ

Усі відомі журналісти, громадські активісти тощо рано чи пізно пересідають на власний транспорт і таким чином трохи відриваються від народу.

У мене своєї автівки ще нема, тому їхала я днями у плацкарті «Костянтинівка-Одеса» і спілкувалася там з народом. «Народ» являв собою дядьків з Краматорська, які їхали на зміну — здається, у Новомиргород. Вони там працюють на кар’єрах — відвали возять.

Першу половину дороги дядьки активно споживали спиртне і обговорювали спільних знайомих. Коли вони випили усе, що в них було, з нудьги зацікавились мною. Я весь цей час сиділа на боковій полиці і, підсвітлюючи собі ліхтариком, нашивала на форму липучку під шеврон. Вони спитали, що ото таке я роблю, я пояснила, вони спитали, що за шеврон, я вийняла з кишені і продемонструвала шеврон ДУК ПС. І почалося.

Одразу скажу: дядьки не були агресивні. Жодного образливого слова на свою адресу я не почула. Це, загалом, були позитивні такі роботяги, які чесно і багато працюють, утримують свої сім’ї. Але Боже ж ти мій, що у них у головах :((

За кілька годин я почула абсолютно всі месіджі російських ЗМІ, пропущені через мізки і язики п’яних водіїв вантажівок. (Деякі, між іншим, спілкувалися зі мною українською). Переповідати немає сенсу — ви їх усі чудово знаєте, та й вийшла б велика повість. Але деякі пасажі були — м-м-м…

Чиюсь дочку під час війни у Донецьку згвалтували правосєкі. В Донецьку. Під час війни. Правосєкі. Усі аргументи — мимо. Згвалтували ж — значить, правосєкі.

— Моего племянника ваши правосеки избили за то, что слово не так сказал. Ребра ему поломали. Месяц в больнице лежал.
На питання, де це сталося, називає населений пункт, де — я абсолютно точно це знаю — правосєків не було й нема. Кажу про це. Не вірить. Виявляється, той племінник їде в сусідньому вагоні. Я трохи заводжуся — хай прийде сюди і розкаже, хто, де і за що його побив.
Приходить. Розказує. Побили правосєкі. Зламали ребра. Місяць в лікарні лежав.
Усі знають, як важко щось зрозуміти, коли розповідають п’яні. Але я все-таки з’ясовую: побили його — мєнти на блокпості, і був він при цьому добряче нетверезий. Я не дуже добре ставлюся до ментів, але в даному разі цілком можливо, що бикував і отримав за діло.

Наші хлопці, звичайно, не святі, за півтора роки війни всіляке траплялося. Інші воюючі підрозділи — ще більш не святі. Але більшість звинувачень у наш, український бік — от на такому рівні.

У те, що ми воюємо не за гроші — не вірять. Не тому, що вважають нас корисливими, а тому, що як можна взагалі щось робити не за зарплату? Якщо мужик воює на фронті, хто ж у цей час годує його сім’ю? Кажу, що ніхто не годує. Жінки працюють, перебиваються як можуть. Деякі — так, не витримують, і сім’ї розпадаються.

— Шо? Берут бабы и уходят? Он ее не бьет, на фронте воюет, а она уходит?
— Ну да, он же ей денег не посылает.
— А как это так — у него баба, дети, а он денег не посылает? Ты шо рассказываешь? Не, глупости это.

Про існування волонтерського руху — ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ ЧУЛИ. Про те, що на боці України воює величезна кількість мешканців Донбасу, що велетенська кількість донбасців допомагає фронту — НЕ ЧУЛИ.

Дмитро Ярош втік з Правого сектора і живе тепер у Штатах на награбовані гроші. Чому у Штатах? Ну, утік же. Значить, в Америку, бо в Росії його посадять.

Стрілянину на Майдані влаштував «Правий сектор» разом зі «Свободою». Бо вони закликали скинути Януковича, і тільки їм це було вигідно. Коли Янукович побив студентів, не постраждав жоден студент, в лікарнях взагалі нікого не було, а били мєнти тільки озброєних ваших правосєків. Певніше, це озброєні ваші правосєкі їх били. Усі, хто був за Майдан і всі, хто воюють зараз на Донбасі — родом зі Львова, Тернополя і ще з однієї… є там така область, як її, забув. Мій співрозмовник абсолютно точно це знає, а я не знаю, бо де я там була і що могла побачити?

— А вам це по російському телебаченню сказали?

— (з апломбом, навіть з деякою образою в голосі) Ну не по українському ж!

Війну проти мирного Донбасу почав Порошенко. (Який тому й переміг на виборах, що пообіцяв швидко її закінчити — О.Б.). Мирний Донбас узявся за зброю тому, що не хотів, щоб на Донбасі правили фашисти. Які фашисти, питаю, в очікуванні знову почути про Правий сектор. Але ні, фашисти сидять у Вашингтоні. І взагалі, за яку таку Україну я воюю? Ніякої незалежної України немає. Раніше Росії зад лизали, а тепер Америці. Що змінилося? За це воювати? За олігархів воювати? Ні-і, треба чхати на все і годувати сім’ї.

Під кінець вони злякалися, що їх за те, що вони набалакали, знімуть з поїзда і арештують. Не тому, що я комусь там настукаю — загрози в мені вони явно не бачили — а так, тому що вуха режиму всюди і скрізь, і всіх незгодних режим знищує.

Десь так. Це наші співвітчизники. І, треба визнати, не найгірші. Нам з ними жити.

Що робити? Як достукатись??

Ви не чули, у нас начебто був якийсь Мінстець? Ви не знаєте, чим він займається? А то в мене таке враження, що його працівники лише в правих блогах порохоботствують…

автор:Олена Білозерська



загрузка...

Читайте також

Коментарі