Вічне відстрочення: навіщо депутати продовжили мораторій на продаж землі

Вічне відстрочення: навіщо депутати продовжили мораторій на продаж землі

Минулого тижня Верховна рада вкотре продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Заборону, введену ще 2002-го строком на три роки, парламентарії зберігають вже понад десять років. Згідно зі змінами до Земельного кодексу України, ухваленими 10 листопада, мораторій продовжується ще на 12 місяців – до 1 січня 2017 року.

Цього разу народні депутати також поставили Кабміну дедлайн до 1 березня 2016 року в підготовці законопроектів, необхідних для повноцінного запуску ринку землі, з яких головний – про обіг сільськогосподарських земель. Без його ухвалення закінчення дії мораторію є лише формальністю, що не впливає на реальні терміни запуску ринку землі.

Роз’яснити основні суперечності, пов’язані з ринком землі, та значення останніх змін у Земельному кодексі Forbes попросив члена комітету Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Андрія Вадатурського.

В Україні багато хто активно обговорює тему введення ринку землі й виступає в ролі експертів. Але тоді як професійних думок і пропозицій щодо розв’язання низки супутніх питань, на жаль, немає, у населення склалося чимало міфів про зняття мораторію на продаж ринку землі.

Наприклад, про те, що із закінченням терміну його дії 1 січня 2016 року сільгоспугіддя автоматично вводилися б у вільний обіг. Це неможливо, оскільки без ухвалення закону про обіг сільгоспземель ринок землі запустити не можна. Отже, заяви про старт її продажу з наступного року не мали під собою жодного підґрунтя.

Але в цьому мало хто розбирається детально. А для того щоб зняти рівень загострення в суспільстві і не допустити чергових звинувачень влади у зраді національних інтересів, було прийнято суто політичне рішення про ухвалення ще одного закону для продовження мораторію на продаж землі ще на один рік.

Щоб прибрати будь-які спекуляції на цю тему, на передостанньому засіданні комітету Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин цей законопроект довго обговорювали. Співавторами документа були 20 народних депутатів. Члени комітету вирішили ухвалити закон і підтримати ініціативу голови комітету з метою зобов’язати Кабінет міністрів до 1 березня 2016 року підготувати необхідні законопроекти, пов’язані з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Для того щоб зняти рівень загострення в суспільстві і не допустити чергових звинувачень влади у зраді національних інтересів, було прийнято суто політичне рішення про ухвалення ще одного закону для продовження мораторію на продаж землі ще на один рік

Другий найпоширеніший міф про ринок землі стосується того, що після його відкриття інвестори нібито вишикуються в нас у чергу, щоб купити її. На жаль, не вишикуються. Адже чим ми торгуватимемо? Земельними паями, які, за офіційними даними, хочуть продати лише 5–7% власників? Хто з інвесторів купить пай посеред поля? Мало того, які документи на такі паї він зможе отримати? Знадобиться багато часу на об’єднання паїв у масиви, тому нам потрібно буде провести низку законопроектів, які дозволять розробити механізм того, як сконцентрувати ці паї.

Усупереч хибному побоюванню Україна також не залишиться без землі, якщо ми дозволимо іноземцям купувати її. Це абсурд, адже ніхто з них не зможе вивезти землю з собою. Головне – щоб кожен, хто розглядає можливість придбати сільгоспугіддя, розумів: він зобов’язаний дотримуватися законів України. Водночас прав покупця такої землі теж потрібно бездоганно дотримуватися.

Нарешті, агрохолдинги зовсім не зацікавлені у вільному обігу землі. Зі скасуванням мораторію їм доведеться закривати інші свої інвестиційні проекти для накопичення капіталу. В агрохолдингів і так є контроль над землею, яку вони обробляють, у вигляді довгострокових договорів.

Не зацікавлені у відкритті ринку землі протягом найближчих років і фермери, які до цього не готові. Така ж ситуація і з власниками паїв, адже вони розуміють, що не отримають справедливої ціни за свої активи. Банки не зацікавлені відкривати ринок землі у зв’язку з політичними ризиками й обмеженим рефінансуванням із Заходу.

Замкнуте земельне коло

У нас наразі фактично немає повноправного земельного реєстру, а кадастрові карти заповнені лише наполовину. Як можна торгувати товаром, точну кількість якого не відомо? До цього необхідно провести інвентаризацію земель, а щоб уникнути з’ясовування відносин і судових тяжб – навести лад у цьому питанні.

Але, боюся, за рік Кабмін просто не може впоратися з такою об’ємною роботою – і ми так і не отримаємо законопроект про обіг земель і не наведемо лад у земельних питаннях. Цьогоріч Мінагропрод встиг врегулювати лише одне питання – скасування фітосанітарного сертифіката, а ми хочемо запустити ринок землі! Для його відкриття через рік необхідно буде виконати значно більший обсяг роботи: розробити низку законопроектів, навести лад у Земельному кодексі України, у Земельному кадастрі, провести інвентаризацію земель і вивірити всі ці дані.

Водночас одна лише інвентаризація землі коштуватиме бюджету більш ніж 1 млрд гривень. Чи впорається уряд протягом наступного року з цим питанням в умовах жорсткої економії бюджетних коштів? Думаю, що навряд чи. Це означає, що рівно через рік ми знову ухвалюватимемо такий же законопроект про продовження мораторію на наступний рік.

Чим ми торгуватимемо? Земельними паями, які, за офіційними даними, хочуть продати лише 5–7% власників? Хто з інвесторів купить пай посеред поля? Мало того, які документи на такі паї він зможе отримати?

Який же сигнал ми даємо нині всім гравцям аграрного ринку? По-перше, власники землі розгублюються ще більше, адже якщо вони навіть і хочуть продати свою власність у майбутньому, то не знають, на який період часу продовжувати договір оренди сьогодні. По-друге, інвестори не зможуть придбати техніку, оскільки їм доведеться збирати гроші для купівлі землі. Для них це означає зупинення всіх інвестиційних проектів.

Та й за які гроші люди купуватимуть землю через рік? Навіть незважаючи на те, що на сьогодні вона найдешевша у світі, в економіці України грошей немає. Банки не готові брати участь у цьому, тобто фінансування заставних схем не передбачено. Очевидні факти свідчать про те, що за рік нам не вдасться підготувати ринок і його учасників до початку продажу землі.

Я був прихильником того, щоб продовжити мораторій щонайменше на чотири роки, щоб за цей час розв’язати всі проблеми, озвучені вище. Ми не маємо права порушувати конституційні права власників землі, які отримали майно у власність, але не можуть цією власністю розпоряджатися. Я підтримую введення ринку землі, але тільки після врегулювання на законодавчому рівні всіх спірних питань.

Ми просто зобов’язані навести лад у земельних відносинах раз і назавжди, а не відкладати з року в рік розв’язання цієї проблеми. Але за рік виконати всі поставлені завдання буде занадто важко через багато стримувальних факторів. Утім, продовження мораторію має простимулювати Кабінет міністрів до пошуку вирішення тих питань, які роками не вирішувалися. Нам необхідно розробити стабільну модель ринку землі, яка буде розрахована на 20–50 років. І тільки після стабілізації політичної ситуації, за стабільної законодавчої діяльності ми зможемо побачити приплив інвестицій і розвиток економіки.

Після ухвалення всіх необхідних законів, які дозволяють ввести ринок землі, ми маємо протестувати їхню ефективність не на всій території України, а на окремих землях, які відведено під виноградники та садівництво. Лише за результатами проведеного аналізу всіх недоліків таких законів необхідно підготувати остаточну версію законопроекту напередодні впровадження вільного продажу сільгоспугідь. Ми не можемо дозволити собі такі високі ризики, яких було допущено на початку дев’яностих років минулого століття під час приватизації.

джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі