Стабільність по-новому: чому дешевшає гривня

Стабільність по-новому: чому дешевшає гривня

Готівковий валютний ринок переступив позначку 25 грн за долар, а міжбанк упевнено йде до 24 гривень за одиницю американської валюти. Делегація НБУ тим часом летить із робочим візитом у Нову Зеландію – вивчати найкращі світові практики запровадження режимів інфляційного таргетування.

Щотижня від українського Нацбанку надходять лише хороші новини. НБУ регулярно рапортує про те, що населення продає менше валюти, ніж купує; золотовалютні резерви зростають; спостерігається приплив депозитів, а платіжний баланс урівноважений. Словосполучення «макроекономічна стабілізація» з вуст чиновників різних економічних відомств лунає навіть частіше, ніж «стабільність» за часів Миколи Азарова.

Ще недавно регулятор заявляв про надлишок валюти на ринку, у зв’язку з чим ініціював нові валютні аукціони, за допомогою яких він мав наповнювати ЗВР. Тоді курс гривні перебував у задекларованому Нацбанком коридорі щодо долара – 21–22 грн.

Тоді низка банкірів скептично сприйняла цю ідею з декількох причин: НБУ помітно відстав у реальних діях від своїх обіцянок зняти адміністративні обмеження з ринку, і тому, за словами учасників ринку, не зовсім доречно було заявляти про надлишок валюти, коли банкам, як і раніше, заборонено купувати в позицію валюти більше, ніж 0,1% від регулятивного капіталу. Готівковий ринок валюти через адміністративні обмеження все ще залишається в тіні. Крім того, НБУ урізав заявки від імпортерів.

Утім, у Нацбанку зберігали оптимізм. «Купувати валюту без ризику негативного впливу на обмінний курс гривні регуляторові дає змогу багатомісячна стабілізація валютного ринку, а також очікуваний значний приплив у країну валютного виторгу від продажу нового врожаю», – наголошували в повідомленні НБУ. При цьому вже тоді міністр фінансів Наталія Яресько створила девальваційні очікування, оголосивши про те, що до держбюджету закладено курс 24 гривні за долар. Як за таких настроїв регулятор очікував побачити збільшення експортного виторгу на міжбанку, залишається загадкою.

Через кілька тижнів обмінний курс почав активно зростати. Готівковий ринок наблизився до позначки 24 гривні за долар. Виправданням зростання курсу були майбутні вибори. Хоча більшість аналітиків сподівалася на розсудливість Нацбанку і розраховувала, що він докладе зусиль до того, щоб повернути курс гривні до колишніх позначок, щоб у населення і бізнесу не виникало девальваційних очікувань перед кожними виборами, які в Україні тепер очікуються із завидною регулярністю.

Вибори минули, проте готівковий курс уже навіть перевищує той, на основі якого розраховують державний бюджет 2016 року. Регулятор наразі обмежився декількома аукціонами з продажу валюти, які мали усунути «надмірні валютні коливання». Проте якщо робити висновок про їхню ефективність на основі фактичної вартості нацвалюти, то вона близька до нульової.

Що ж провокує зростання обмінного курсу? «Як і раніше, зростання курсу долара на міжбанківському валютному ринку провокується перекосом попиту та пропозиції. Адміністративні заходи НБУ і постійне обмеження регулятором купівель валюти імпортерами вже не такі ефективні під впливом фундаментальних факторів», – каже начальник відділу з роботи з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко. При цьому аналітик зазначає, що сезонний приплив валютного виторгу від агрокомпаній знизився, а спад цін на сировинні ресурси значно зменшив експортний виторг українських компаній, зокрема металургів.

Начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін перераховує інші фактори: додаткова емісія для НАК «Нафтогаз України» і для ФГВФО (56,5 млрд грн із початку 2015 року), проблеми сезонності деякого ключового експортного виторгу, а також відсутність довіри населення і бізнесу до нацвалюти та банківської системи. «Останній фактор вибори лише посилили. До всього цього варто додати ще й зволікання з реформами, через що прямі іноземні інвестиції не поспішають в Україну», – наголошує Перелигін.

При цьому перекоси зберігаються, навіть незважаючи на те, що Україна вже майже не платить за своїми зовнішніми боргами. Постає логічне запитання: чому ще зовсім недавно НБУ заявляв про те, що очікує на надходження валютного виторгу від експортерів, що дасть йому змогу скуповувати з ринку його «надлишки»? Це породжує додаткову проблему: постійні розбіжності вербальних інтервенцій із дійсністю підривають довіру до національної валюти як у фінансового ринку, так і в населення.

Крім слабкості прогнозів регулятора, стає очевидним і відсутність у нього ефективних інструментів для утримання курсу національної валюти на раніше обумовленій позначці. У такій ситуації гривня просто втрачає свою накопичувальну функцію. Враховуючи те, що НБУ не в змозі контролювати не тільки курс національної валюти, а й інфляцію, прогноз щодо якої він переглядав кілька разів і вона за підсумками року все одно буде вищою за декларовану, ситуацію не рятують навіть високі ставки за гривневими депозитами. При цьому приплив валютних депозитів усе ще обмежений адміністративними заходами Нацбанку.

На думку нинішнього керівництва НБУ, слабкість національної валюти обов’язково має призводити до зростання експортного потенціалу та імпортозаміщення. Хоча, як показали останні два роки, для української економіки це явно не аксіома. При цьому девальвація негативно впливає, зокрема, і на можливість України обслуговувати свої валютні зобов’язання, а також призводить до подорожчання критичного імпорту, в результаті чого проблеми в енергетичному секторі країни поглиблюються. Проте в регуляторі на цьому намагаються не акцентувати увагу.

В арсеналі фінансової влади країни є кілька виправдань. Перше – це війна. А друге – вимоги МВФ. При цьому, можливо, у Фонді вже почали розуміти, що їхні рекомендації часто нівелюються високою корупційною складовою в українському держапараті. Відповідно, наступний транш від головного кредитора України опиняється під питанням.

«Оскільки поліпшення бізнес-клімату немає, залучення європейських виробників в Україну не зрушується з мертвої точки. У результаті надходження валюти в країну обмежено (не розвивається експорт і немає інвестицій). Без допомоги МВФ і донорів пропозиція валюти на українському ринку буде серйозно обмежено», – каже голова правління великого банку з європейським капіталом на правах анонімності. Так, якщо Україна не отримає до кінця року наступний транш, то формування ЗВР відстане від обумовленого з Фондом сценарію щонайменше на $4–5 млрд.

Але головна проблема не в тому, що Україна знову не виконає формальних умов кредиторів. Через два роки співпраці з МВФ стратегія держави у монетарній політиці викликає багато нарікань і може призвести до непередбачуваних соціально-економічних наслідків. А візит делегації НБУ в Нову Зеландію з метою повчитися, як вводити режим інфляційного таргетування, може виявитися марним.



загрузка...

Читайте також

Коментарі