Страшно прикро стає, коли потихеньку починають забувати про подвиги бійців, які захищали нас з вами від ворога.

Народний проект публікує інтерв’ю бійця, що потребує лікування.

Сьогодні ми провідали Олексія Бондаренко. Добровольця й ​просто героя, який потрапив у біду. Разом зі своїми побратимами – бійцями Правого сектора, Олексій захищав Батьківщину на найгарячіших позиціях – під Донецьким аеропортом.

Після тривалого перебування у військовому госпіталі, стан його роздрібненої ноги погіршився. У вересні Олексій потрапив до нас і вже переніс дві операції в клініці ilya, прогнози лікарів оптимістичні, єдина умова – курс лікування переривати не можна. Гроші вже практично закінчилися, Олексій потребує допомоги

Розкажіть, в яку переділку Ви потрапили?

Мінометний обстріл, працювала артилерія сєпарів. Двоє відразу загинули, а я і ще один хлопець – важкі 300е … Його реабілітують в Броварах, до речі. Успіхи начебто є, але ньюансов я не знаю. У нього витекли мізки, сильне поранення в голову.

Чи можна було уникнути жертв?

Ми пересувалися по передку, паралельно ворогові. Виконували тактичне завдання.

А зброї, елементарно, не було в нас! Ми ж абсолютно без прекриття працювали на передку … Кілька мінометів, рапіра – ось і вся наша артилерія.

Збройних сил артилерія стояла в 4х км від лінії оборони … Як вже тут без жертв?

Евакуювати Вас швидко вдалось?

Бій ще не закінчився, хлопці вже побігли на нашу позицію – повідомити, що нас обстріляли і є поранені (біля сотні метрів треба було бігти під мінометним обстрілом), інші побігли відразу до нас… За нами приїхали на пікапі, без носилок … витягли мене з броніку, каску зкинули … обмацали – начебто хребет цілий. Засунули в машину і звідти повезли на Республіку Міст (Піски) – розвилка під Донецьком. Там позиція медиків-госпітальєрів.

Перевантажили мене в медичну таблетку, надали швидку медичну допомогу, рани обробили, знеболюючи вкололи … до Красноармійська у свідомості тримали, далі не пам’ятаю нічого, відключили мене …

Наступного дня прийшов до тями, подивився – все на місці наче. У Дніпропетровськ повезли, в Мечникова спочатку, після перевезли в опіковий центр …

Як Вам підхід державних лікарів до лікування?

Лікарі опікового зробили все, що могли … Чотири місяці я пролікувався там, далі треба було ставити апарат Ілізарова й працювати з кісткою. В Мечникова пропонували займатися мною, а мене знайомі відрадили. Й відправили до Київського військового госпіталю, про що я страшенно жалкую.

Про що конкретно шкодуєте?

Та просто шкодую, що взагалі туди потрапив.

А нас Вам хто порекомендував?

Коли ситуація стала патовою, нагноєння почалося, нарив в нозі … мені в госпіталі тягнули час: почекай-почекай, почекай-почекай …

Подруга з Правого Сектора привезла мене сюди. В ilya я 3 тижні поки лікуюсь. Дві складні операції вже зробили. З четверга – далі маніпуляції, лікуватимуть … будуть розрубувати кістку і натягувати її. Належить дві великих ще операції й багато не дуже складних.

Лікарі кажуть 6 – 8 місяців потрібно … Сподіваюсь, звичайно одужити.

Новини-то з фронту друзі передають Вам?

Та які новини? Третій майдан всі чекаємо.

Правий сектор ж не воює, нам заборонили з’являтися на фронті … зараз в основному тільки розвідка воює.

На жаль, сьогодні Олексій погано себе почуває після чистки загноєння і небагатослівний в інтерв`ю. Нам вдалося вже зібрати 249 874 грн, з необхідних – 415 785 грн. Для того щоб повністю оплатити лікування невистачає ще 165 911 грн.

ПриватБанк для переказу у гривнях

МО благодійний фонд “РЕГІОНАЛЬНИЙ ФОНД БЛАГОЧЕСТЯ”

ПАО КБ ПриватБанк

ОКПО: 36143302

МФО: 326610

Рахунок: 26004053210825

Призначення платежу: Благодійний внесок. Біотех-реабілітація поранених



загрузка...

Читайте також

Коментарі