Поквартирне опалення з використанням газових котлів. Переваги, небезпеки, поради

Поквартирне опалення з використанням газових котлів. Переваги, небезпеки, поради

Тарас Малишевський

Центр досліджень енергетики (EIRCenter)

Яка мотивація при встановлені поквартирного опалення розповсюджена:

  • «неякісне» централізованого теплопостачання: неналежна температура теплоносія у системі опалення, яка не дає можливості підтримувати комфортну температуру у помешканні;
  • «висока» вартість послуги центрального теплопостачання при низький якості;
  • бажання заощадити кошти на вартості комунальних послуг;
  • можливість мати опалення та гарячу воду в незалежності від пори року.

Така мотивація для переходу на поквартирне опалення не завжди є виправданою та в деяких випадках такі зміни мають протизаконний характер. Згідно чинного законодавства «відключення від внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води не може здійснюватися з порушенням суспільних інтересів, призводити до негативних соціальних, економічних та екологічних наслідків, порушувати умови утримання спільної сумісної власності і знижувати надійність та якість послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються іншим споживачам» (наказ Мінбуду України від 22.11.2005 № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання»). Якщо власники, помешкання яких знаходяться в багатоквартирному будинку, хочуть від’єднатися від мереж централізованного теплопостачання та гарячого водопостачання (ГВП), це потрібно робити тільки всім будинком. Самовільне відключення окремих споживачів від централізованих тепломереж і централізованих систем ГВП є порушенням законодавства та тягне за собою адміністративну відповідальність.

При відключенні частини квартир мешканців від системи централізованого теплопостачання та за відсутності поквартирного обліку споживання теплової енергії, оплата за отриману на потреби будинку теплову енергію буде розділена пропорційно між тими мешканцями, які не встановили індивідуальне опалення. Внаслідок цього вартість теплової енергії для цих споживачів зросте у багато разів, що негативно позначиться на їх матеріальному стані. Крім того, подавати теплову енергію тепловими мережами на будинок, в якому опалюється менше 50 відсотків квартир, технічно та економічно може бути не обґрунтовано, що призведе до необхідності зупинки джерела теплової енергії через неможливість подальшої експлуатації в умовах критично низьких навантажень. А соціально незахищені верстви населення, які не мають змоги встановити автономну систему опалення, залишаться взагалі без опалення.

Але існують і суто технічні обставини, які не сприяють впровадженню поквартирного опалення в багатоповерхових будинках:

  • відсутність можливості збільшення подачі газу у потрібних обсягах на будинок в цілому потребує внесення змін в газову систему району;
  • відсутність чи недостатня можливість газоходів для видалення вихідних газів;
  • неможливість централізованого відведення конденсату та його очистки;
  • відсутність джерел аварійного живлення електрикою під час аварійних вимкнень.

До того ж, збільшуються ризики, пов’язані з використанням газових приладів За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, за три перші місяці 2012 року через порушення техніки безпеки з газовими приладами постраждала 121 людина, 46 із яких загинули. Як бачимо, масове використання газової опалювальної техніки у побутових умовах несе велику суспільну небезпеку.

Також слід пам’ятати, що газові мережі будинків не розраховані на таку кількість споживачів, які можуть використовувати газ для опалення. Окрім цього неминуче зросте навантаження на електричні мережі будинку, які початково не запроектовані на додаткові встановлені електричні потужності. Масовий перехід на системи індивідуального опалення може призвести до виникнення аварійних ситуацій та нести загрозу життю мешканців.

Якщо ж власником помешкання прийнято рішення про встановлення поквартирного опалення у багатоповерховому будинку, то йому потрібно знати про наступні основні вимоги законодавства і змушувати дотримуватися їх при монтажі системи опалення.

Вимоги до теплогенераторів (газових котлів)

Теплогенератори мають відповідати вимогам ДСТУ 4059.

Теплогенератори повинні мати дозвільні і сертифікаційні документи згідно з чинним законодавством.

В межах одного колективного димоходу або димохідної системи повинно бути передбачено встановлення теплогенераторів, що відрізняються один від одного не більше ніж на 30% за тепловою потужністю.

Теплопродуктивність генераторів визначається за розрахунковим навантаженням на систему опалення і гарячого водопостачання згідно зі СНиП 2.04-.5, СНиП 2.04-01.

Розміщення теплогенераторів

До одного колективного димоходу або димохідної системи дозволяється приєднувати не більше десяти теплогенераторів і не більше двох теплогенераторів на одному поверсі.

Колективні димоходи потрібно прибудовувати ззовні до фасадів будинку.

Не дозволяється прокладання димоходів через житлові приміщення.

Колективні димоходи повинні мати вогнестійкість згідно з вимогами REI 45 ДБН В.1.1-7.

Розміщення теплогенератора над газовою плитою не допускається.

Перед фронтом теплогенератора повинна бути зона обслуговування не менша 1,0 м.

Газопостачання

Тиск газу перед теплогенераторами повинен відповідати паспортним даним теплогенераторів і бути не більшим 0,003 МПа відповідно до вимог ДБН В.2.5-20. Виробник теплогенератора повинен вказати в супровідній документації до теплогенератора мінімальний тиск газу, що забезпечує сталу роботу пальника.

Діаметр газопроводу до теплогенератора приймають на підставі розрахунку, але не менше діаметра, зазначеного в паспорті теплогенератора.

Для кожної квартири і для кожного приміщення громадського призначення необхідно передбачати прилад комерційного обліку витрати газу.

Газопостачання будинку з поквартирним опаленням повинно відповідати вимогам ДБН В 2.5-20, розділ 6.

Гнучкі підводки необхідно застосовувати тільки сертифіковані, завдовжки не більше 2,0 м.

Подача повітря для горіння і видалення продуктів згоряння

Забирання повітря для горіння повинно здійснюватися безпосередньо ззовні будинку окремими повітропроводами або через колективний димохід чи димохідну систему.

На димовідводах і повітропроводах, як правило, передбачається не більше трьох поворотів, включаючи з’єднання їх з колективним димоходом або димохідною системою, з радіусом закруглення – не менше діаметра труби. При цьому кути поворотів повинні бути не меншими 90°.

Площа перерізу колективних димоходів, загальних припливних повітропроводів димохідних систем повинна перевірятися розрахунком згідно з методиками заводу-виробника на підставі сумарної теплової потужності і кількості теплогенераторів, що приєднуються до колективного димоходу або димохідної системи, за умови їх одночасної роботи.

Площа перерізу димовідводу і повітропроводу до теплогенератора не повинна бути меншою від площин перерізу патрубків, що приєднуються до теплогенератора.

Кінцеві ділянки для входу повітря не повинні мати загороджень, що перешкоджають вільному припливу повітря, і повинні бути захищені металевими ґратами від проникнення в них сміття, птахів і інших сторонніх предметів. Отвори для входу повітря на покрівлі будинку необхідно передбачати на 0,5 м вище рівня нормативного снігового покриву для даного району будівництва.

У нижній частині колективного димоходу або димохідної системи повинна бути передбачена ємкість для збирання та відведення конденсату з підключенням через нейтралізатор конденсату до системи каналізації будинку, а також ревізійний отвір з герметичними дверцятами для огляду й очищення. Кількість ревізійних отворів з герметичними дверцятами визначається технічними умовами виробника димоходу, конструкцією димоходу та умовами його обслуговування та експлуатації.

Відстань від димовідводу до стіни або стелі з негорючих матеріалів необхідно приймати не меншою 50 мм. При конструкціях зовнішнього шару стін або стель із горючих матеріалів відстань до них необхідно приймати не меншою 250 мм.

Висота колективних димоходів і димохідних систем над дахом будинків приймається за результатами аеродинамічного розрахунку:

—           не менше 0,5 м вище гребеня або парапету покрівлі при розташуванні їх (по горизонталі) не більше 1,5 м від гребеня або парапету покрівлі;

—           в одному рівні з гребенем або парапетом даху, якщо вони віддалені не більше 3 м від гребеня покрівлі або парапету;

—           не нижче прямої, проведеної від гребеня або парапету вниз під кутом 10° до обрію, при розташуванні димоходів на відстані більше 3 м від гребеня або парапету покрівлі;

—           не менше 0,5 м вище межі зони вітрового підпору, якщо поблизу колективного димоходу або димохідної системи перебувають вищі частини будинку, інші будови або дерева;

—           у проектах об’єктів з використанням теплогенераторів на газовому паливі із закритою камерою згоряння з колективними димоходами і димохідними системами повинні бути розрахунки розсіювання шкідливих викидів в атмосферне повітря згідно з вимогами ДСП-201. Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі – згідно з ОНД 86 за середньодобовими гранично допустимими концентраціями СО, NОX та вуглеводнів в атмосферному повітрі населених місць.

У всіх випадках висота колективного димоходу або димохідної системи над прилеглою частиною покрівлі повинна бути не менше 0,5 м, а для будинків із плоскою покрівлею – не менше 2,0 м.

При встановленні димохідної системи ззовні будинку необхідно передбачати її гідро- та теплоізоляцію.

Електропостачання, автоматизація і диспетчеризація

Електропостачання теплогенератора повинно бути передбачено змінною напругою 220 В однофазної мережі із заземленням через кабель, яким комплектується теплогенератор та автоматичний двополюсний вимикач з відстанню між розімкнутими контактами не менше 3 мм.

У приміщеннях громадського призначення, де встановлюють теплогенератори, необхідно передбачати встановлення сигналізаторів загазованості, що спрацьовують при досягненні загазованості в цьому приміщенні в розмірах 10% від нижньої концентраційної межі займистості природного газу, якщо сигналізатор не передбачений в конструкції теплогенератора.

Застосування установок пожежної сигналізації, автоматизації та сигналізації будинку, квартир та приміщень громадського призначення, що розташовуються в житлових будинках, здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-15 та ДБН В.2.2-9.

Опалення

У холодний період року в умовах експлуатації будинку не допускається повне відключення теплогенератора, а також зниження середньодобової температури повітря в приміщеннях квартир нижче 16 °С згідно з табл. 4 ДБН.В.2.2-15, що встановлюється регламентами з експлуатації житлового фонду.

Будівництво, монтаж і експлуатація

Монтаж теплогенераторів, поквартирних систем теплопостачання, колективних димоходів і димохідних систем необхідно виконувати за затвердженим в установленому порядку проектом.

У процесі монтажу виконавець робіт повинен проводити операційний контроль виконання вимог проекту і якості виконання робіт зі складанням актів на приховані роботи.

З’єднання гнучких підведень від газопроводу до устаткування повинні бути випробувані тиском не меншим 0,01 МПа з урахуванням вимог ДБН В.2.5-20.

У договорі на технічне обслуговування теплогенератора необхідно вказати умови його виконання при тривалій відсутності власника.

Технічне обслуговування (сервісне і гарантійне), а також ремонт внутрішніх газопроводів і газового устаткування необхідно здійснювати на підставі договорів, укладених між власником (абонентом) і спеціалізованими організаціями, що мають дозвіл і ліцензію на право виконання робіт з експлуатації і обслуговування.

Технічне обслуговування колективних димоходів, димохідних систем і повітропроводів повинно проводитися не менше двох разів на рік (на початку і в кінці опалювального періоду).

У випадках від’єднання теплогенератора від колективного димоходу або димохідної системи необхідно обов’язково використовувати оригінальні перевірені заглушки виробника димохідної системи. Газощільність заглушок повинна бути підтверджена гарантією заводу-виробника та висновком відповідних технічних служб.

Вимоги безпеки

Вміст оксидів вуглецю і оксидів азоту в сухих нерозбавлених продуктах згоряння теплогенераторів для поквартирного теплопостачання повинен відповідати вимогам ДСТУ 4059. При проектуванні системи поквартирного теплопостачання необхідно забезпечити умови, за яких рівень концентрації шкідливих викидів у повітряному середовищі житлових приміщень та приміщень громадського призначення не перевищує гранично допустимої концентрації для повітря житлових приміщень при повітрообміні згідно зі СНиП 2.04.05: концентрація NО2 (диоксид азоту) – не більше 0,04 мг/м3; СО (монооксид вуглецю) – не більше 3,0 мг/м3, NO (монооксид азоту) – не більше 0,06 мг/м3 згідно з ДСП-201.

Як бачимо, перелік основних вимог до поквартирного опалення досить великий. І якщо вам пропонують відносно «дешеве» технічне рішення доречно запитати про:

  • погоджене проектне рішення, підтверджене відповідними розрахунками, яке відповідає вашій оселі та тому обладнанню, яке буде встановлене;
  • пакет дозвільних документів на обладнання, сертифікати та дозволи на виконання робіт монтажною організацією;
  • акти випробувань системи, акти виконання прихованих робіт, акти прийомки-передачі.

Перед тим, як планувати перехід на поквартирне опалення, краще прорахувати усі наслідки, яке це рішення може мати — не тільки фінансові, але й правові.

Поквартирне опалення — автономне індивідуальне забезпечення окремої квартири в багатоквартирному будинку теплом і гарячою водою. Таке опалення досить розповсюджено у містах, де є проблеми з централізованим теплопостачанням та постанням гарячої води. Встановленням поквартирного опалення мешканці багатоквартирних будинків бажають підвищити комфортні умови існування і зменшити фінансові витрати на досить неякісні комунальні послуги. Але таке рішення має як індивідуальні переваги, так і низку незручностей для інших мешканців будинку.



загрузка...

Читайте також

Коментарі