10-11 листопада у Києві відбулася Міжнародна практична конференція «Дорожня карта для України у сфері поводження з відходами та електронного врядування», організована посольством Швеції в Україні та Міжнародною благодійною організацією «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ), що зібрала зацікавлених сторін держави,  представників підприємств з переробки відходів України та європейських країн, громадськість, експертів, у сфері поводження з відходами та електронного врядування.

–      Конференція стане платформою для впровадження в Україні передових європейських технологій, швецького досвіду поводження з відходами, адже лише 1 % відходів у Швеції захоронюється, решта – переробляється, спалюється, компостується, і цей досвід стане добрим початком у зменшенні навантаження на довкілля через запровадження правильної моделі поводження з відходами в Україні, які в першу чергу слугуватимуть не тільки вторинними, але й енергетичними ресурсами, що надзвичайно актуально на сьогодні, – зазначив Андреас фон Бекерат, надзвичайний та повноважний посол Швеції в Україні.

–      Швецький Уряд першочергово підтримує позитивні заходи в сфері охорони довкілля, зокрема,що стосуються поводження з відходами та електронного врядування в природоохоронній галузі, – зазначилаКрістінаДеніелсон, голова секції підтримки реформ посольства Швеції в Україні. – Законодавчі реформи, впровадження пілотних проектів в Україні здебільшого ініціюються громадськими інституціями, фокус на яких і робить посольство Швеції в Україні.

Представник швецької агенції охорони довкілля SEPA Еріка Нигрен повідомила, що Швеція розпочала реформи у сфері поводження з відходами ще у п’ятдесятих роках минулого століття. Особлива увага акцентувалася на поводженні з небезпечними відходами.

–      Більше року минуло з моменту підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, на порядку денному України 30 нормативних актів ЄС, до яких потрібно апроксимувати національне законодавство у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. На сьогодні Мінприроди України напрацьована нова редакція законопроекту «Про відходи», який включатиме положення рамкової Директиви ЄС про відходи, – акцентувала свій виступ Ганна Вронська, заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань євроінтеграції. Безперечно, досвід Швеції у сфері поводження з відходами є прогресивним та заслуговує стати взірцем побудови правильної моделі на національному рівні.

Польські колеги розповіли про досягнення у сфері поводження з відходами. Як зазначила, Марта Смаль-Худзік, директор відділу охорони довкілля, починаючи з 2012 року, станом на сьогодні, кількість твердих побутових відходів, що захоронюються на сміттєзвалищах, зменшилася на 70 %.

–      Без кінцевої мети, безпосередніх цілей, розробленої стратегії на державному рівні, цілісна система поводження з відходами не матиме успіху, а лише нестиме точковий або опосередкований результат, – наголосив директор швецької компанії MRTSystemInternationalAB, КлаєсРайден.

–      Сфера поводження з відходами та електронного врядування в Україні є у кризовому стані. ЕПЛ не може залишатися осторонь в той час, як наша країна перетворюється на суцільний смітник. Реальність у сфері поводження з відходами невтішна: статистична звітність відходів, включаючи небезпечні, є спотвореною, відсутній доступ громадян до екологічної інформації, яка становить, передусім, безпеку для кожного з нас. Сьогодні вкрай необхідно створити ефективну національну систему поводження з відходами, в основі якої стане запобігання утворення відходів, роздільний збір, його транспортування до існуючих пунктів переробки та перетворення у ресурси енергетичні чи матеріальні. Необхідно створити базу даних екологічної інформації, – зазначила Олена Кравченко, виконавчий директор ЕПЛ.

–      Система роздільного збору побутового сміття працює у Львові. Ми встановили контейнери для  роздільного збору скла, пластику, паперу і загальної фракції, – повідомив директор Аве Львів Олег Гайовишин. Лише запровадження правил збору, функціонування тарифу та розширеної відповідальності виробника, дасть змогу досягнути позитивних змін та наближення до європейських досягнень у цій сфері.

–      В Україні щороку утворюється близько 14 млн. тонн твердих побутових відходів, 95 % з яких захоронюється на сміттєзвалищах. У той час, як у Швеції на сміттєзвалищахзахоронюється 0,7 % відходів, а у Польщізахороненняпобутовихвідходів за останні три роки зменшилосябільш, як вдвічі, –додала Алла Войціховська, еколог ЕПЛ.На державному рівні не підтримується та не стимулюєтьсяінвестуванняв технології з переробки, спалювання, компостуваннявідходів, отримання з них енергії. Відсутній контроль за наявністютехнологічнихпотужностейсуб’єктівгосподарювання, які здійснюють операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, відсутнє відслідковування видалення не безпечних відходів ліцензованими підприємствами.

–      Лише запровадження концептуально нових підходів у сфері поводження з відходами відповідності до найкращих світових практик, усунення прогалин у сфері поводження із відходами, апроксимації норм та стандартів міжнародного права у сфері поводження із відходами, залучення громадськості на всіх етапах реформ та законодавчого регулювання – допоможе вийти Україні з сміттєвого колапсу, – резюмувала Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ. ЕПЛ і надалі братиме активну участь у стимулюванні центральних органів виконавчої влади до прийняття правильних рішень та залучатиме всі зацікавлені сторони для конструктивного діалогу з метою захисту та охорони довкілля.



загрузка...

Читайте також

Коментарі