Відставка Яроша – це привід для «правих» замислитися над ідеологією власного руху

Відставка Яроша – це привід для «правих» замислитися над ідеологією власного руху

Відставка Яроша – це привід для «правих» замислитися над ідеологією власного правого руху.

Ви яку країну собі обираєте?

З сильним лідером, який веде за собою, якого треба слухати і не зважати на демократичні процедури?

Чи ви за демократією знизу, коли лідери відчувають настрій громадян і ведуть їх вперед на вітрилах народної волі?

Ідеал першої країни – рух ОУН-УПА з очільником Степаном Бандерою, ідеал другої — козацька вольниця, де провідника обирають ненадовго і вивалюють у багнюці перед передачею влади.

Ви за владу Провідника, чи за владу Народу?

Це не просте питання, бо той хто ідеалізує часи Бандери має погодитися з необхідністю «закручувати гайки», а той, хто ідеалізує козаччину, має пам’ятати, що зі своєю стихійною демократією козаки державу так і не відстояли.

У перекладі на теперішній час – ви за жорстку президентську республіку з сильним президентом, чи за вільну парламентську республіку з постійними «майданами»?

Якщо ви за перше – то ви класичний «правий», якщо за друге, то ви не зовсім класичний правий, а точніше ви, навіть, вибачте, трохи «лівий».

Ярош, вочевидь, виявився класичним «правим» і заговорив про необхідність консолідації в країні перед загрозою російської агресії, тоді як «лівацька» частина однодумців прагнули загострення.

І останнє. Якщо ви шукаєте поміркований варіант у взаємовідносинах між Провідником і Народом, то ви просто ніякий не «правий» і вам треба шукати іншу партію.

автор: Сергій Таран



загрузка...

Читайте також

Коментарі