Система соціального забезпечення киян доступними ліками працює незадовільно – експерт

Система соціального забезпечення киян доступними ліками працює незадовільно – експерт

У середньому 1100 грн, за дослідженням «Публічного аудиту», кожен киянин витратив на лікарські засоби та медвироби протягом першого півріччя цього року. Здається, небагато? Можливо, але це ціла мінімальна місячна пенсія  пенсіонерів, яку вони змушенні віддавати власникам київських аптек. 
 
Усім відомо, що дорогі ліки завжди помагають – якщо не хворому, то аптекареві. І справді, виявили незалежні аудитори, фармацевти нерідко завищують ціни на найбільш популярні ліки, «накручуючи» їх більш ніж на 100%. 
 
З огляду на це «Публічний аудит» вирішив дослідити: як у Києві діють соціальні аптеки, які медпрепарати і за якими цінами вони пропонують, а також чи справді мерія допомагає малозабезпеченим мешканцям столиці економити на лікарських засобах.
 
«У Києві працюють соціальні аптеки в мережі комунального підприємства “Фармація”, де за допомогою програми “Картка киянина” можна придбати вітчизняні медпрепарати зі значними знижками. Власне, це передбачено Меморандумом про співпрацю між КП «Фармація» і 13 вітчизняними фармацевтичними підприємствами, завдяки якому на цілий перелік ліків (він включає 210 препаратів) у аптеках «Фармації» мають надаватися немалі знижки. Проте, за аналізом «Публічного аудиту», серед 10 найбільш популярних серед споживачів лікарських засобів два (гематоген, перекис водню) не входять до цього переліку, а з-поміж 30 брендів медпрепаратів, які збирають найбільшу грошову виручку,  у ньому присутні тільки два (цитрамон, натрію хлорид)», – вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин. 
 
Ці два факти, за його словами, яскраво свідчать, що соціальна програма КМДА та КП «Фармація» недопрацьована і соціально незахищені кияни не забезпечуються необхідними медикаментами в повному обсязі. «Перелік у 210 позицій для покупки за знижкою серед шести тисяч найменувань ліків і медвиробів у середньостатистичній аптеці не надто значний і не в змозі задовольнити потреби покупців-пацієнтів належним чином», – вважає він.
 
Крім того, відомі непоодинокі факти, коли вартість лікарських засобів, які були придбані в мережі аптек «Фармація» з «Карткою киянина», є такою ж, а інколи навіть вищою, ніж вартість аналогічного препарату в комерційній аптеці.
 
Так, за одним із журналістських розслідувань, ціна «Локрену» в аптеці КП «Фармація» становила 224,35 грн (за Карткою  киянина – 184,29 грн за упаковку), а поряд у комерційній аптеці цей препарат без всіляких знижок коштував 161,85 грн. Різниця між цінами в комунальній та в комерційній аптеках становила майже 40 %, а з «Карткою киянина» – майже 14 %.
 

 
«Отже, КП «Фармація» не є дешевою аптекою і єдиною перевагою, яку дає «Картка киянина» при купівлі ліків у цій мережі аптек, якщо так можна висловитися, – це можливість переплачувати менше, ніж переплачують люди без права на знижку. Проте ж КП має пільги для оренди приміщень, а також пільгу в сплаті частини прибутку до бюджету в розмірі 1%, і це все переваги в порівнянні з іншими комерційними аптеками», – говорить спеціаліст.
 
За висновком «Публічного аудиту», на сьогодні київській владі необхідно розширити перелік медпрепаратів, які продаються в мережі «Фармації». Крім того, вже зараз потрібно заміщувати імпортну продукцію вітчизняною. «У разі перегляду асортименту столичних аптек на користь вітчизняних фармацевтичних підприємств та відповідного розподілу медпрепаратів на 80 %  вітчизняних та 20 % імпортних, кияни зможуть зекономити близько 2,9 млрд грн та вдвічі покращити забезпеченість необхідними лікарськими засобами», – йдеться в дослідженні «Публічного аудиту».
 
Як пояснює Матвій Холошин, для цього Київраді достатньо доручити розробити профільним департаментам відповідний документ, який зобов’яже КП «Фармація» заключити прямі контракти зі столичними фармацевтичними.
 
Нагадаємо, за аналізом реалій української фармацевтики, незалежні аудитори встановили, що держава впливає на ціноутворення лише 6,5% ліків, які найчастіше купують українці (2,5 млрд грн від загального обігу). Решта кількість – 93,5%, або 32,5 млрд грн, – перебуває у вільному ціноутворенні й продавці-фармацевти можуть «накручувати» ціни більш ніж на 100%.  


загрузка...

Читайте також

Коментарі