Чому життя європейця дорожче, ніж життя українця?

Чому життя європейця дорожче, ніж життя українця?

Конституції європейських країн і України стверджують, що життя людини є найвищою цінністю для держави. Але і цей гуманістичний принцип має цілком зрозуміле грошове вираження. Наприклад, за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю європейця в ДТП, страховик виплатить виходячи з ліміту в кожній країні, який не може бути меншим 1,12 млн євро, а в деяких країнах ЄС обчислюється десятками мільйонів євро або без обмеження такої «стелі». Якщо ж подібне трапиться в Україні, то нашому постраждалому можна розраховувати максимум на 100 тис. грн., тобто на суму, в 280 разів меншу. Несправедливо?

!!! Почему жизнь европейца дороже, чем жизнь украинца?

Фото Shutterstock

Нещодавно президент затвердив програму приведення законодавства України у відповідність із Директивами ЄС. Ліміт відповідальності страховиків ОСАЦВ через 8 років повинен скласти не менше 1,12 млн євро у майнових втратах та 5,6 млн євро у шкоді життю та здоров’ю всіх постраждалих у ДТП.

Сенс не тільки у зближенні законодавства, а й у приведенні стандартів захисту громадян до загальноєвропейського рівня. Цей аргумент ліг в основу рішення про необхідність не чекати стільки років, а вже зараз починати підвищення страхових сум і в нас.

Сьогодні максимальна сума, яку може виплатити одному потерпілому страхова компанія за винуватця ДТП за договором ОСАЦВ, становить 50 тис. грн − за шкоду, завдану майну, і 100 тис. грн − за шкоду життю і здоров’ю. Моторне транспортне страхове бюро ще з 2014 року зверталося до Нацкомфінпослуг із пропозицією підвищити страхові ліміти вдвічі − до 100 тис. грн за майновим збитком і до 200 тис. грн − за шкоду, завдану життю та здоров’ю.

У серпні 2015 року Нацкомфінпослуг ухвалила рішення про підвищення страхових лімітів. Договори з новими умовами страхування мали з’явитися в листопаді 2015 року. Але процес узгодження рішення затягується. Зараз розгляд відбувається у Державній регуляторній службі (ДРС). МТСБУ, Українська федерація страхування, Ліга страхових організацій, Асоціація «Страховий бізнес» та громадська організація споживачів страхових послуг «Страховий захист» направили свої листи в ДРС із проханням підтримати ініціативу Нацкомфінпослуг і погодити нові ліміти, не чекаючи внесення змін до закону про ОСАЦВ.

Підвищення страхових сум має не тільки політичне, а й суто економічне обґрунтування. Останній раз страхові ліміти підвищували в серпні 2010 року. Відтоді навіть офіційна інфляція склала практично 100%. Простіше кажучи, вартість відновлювального ремонту автомобіля зросла вдвічі. При цьому більшість запчастин є імпортованими, і їх вартість безпосередньо пов’язана з курсом гривні до долара, який виріс відтоді майже втричі. Так середня страхова виплата по ринку в 2010 році становила 8,8 тис. грн, а за прогнозами МТСБУ до кінця 2015 року середня виплата складе вже 13 тис. грн.

Але існує ще два моменти, на які слід звернути увагу. Кількість страхових подій, сума збитків за якими перевищує страховий ліміт, різко збільшилася в 2014 році в умовах девальвації гривні. За 8 місяців 2015 року зафіксовано більше 1320 випадків, коли за наслідками ДТП страхової суми в 50 тис. грн виявилося недостатньо для виплати постраждалим страхового відшкодування в повному обсязі. За період з 2012 року показник відношення таких випадків до загальної кількості страхових виплат зріс за кількістю в 2,5 рази і за сумою − в 2,1 рази.

Це означає, що винуватець ДТП, який завдав шкоди чужому авто на суму, що перевищує страховий ліміт, зобов’язаний оплатити таке перевищення зі своєї кишені, оскільки його не покриває страховка. А це можуть бути тисячі й навіть десятки тисяч гривень. Погодьтеся, потрапляючи в таку ситуацію, думаєш: ліпше б я заплатив за страховку додаткових 100–200 грн., але не «попав» би на тисячі. До речі, саме так і роблять обачні водії.

Президія МТСБУ рекомендувала страховикам додатково укладати договори добровільного страхування цивільної відповідальності понад суму страхових лімітів за ОСЦПВ. Як видно з даних Нацкомфінпослуг, добровільні договори страхової відповідальності укладає кожен п’ятнадцятий із водіїв-фізосіб у нашій країні.

Тобто клієнти чудово усвідомлюють ціну небезпеки великих збитків, але от чиновники не завжди ставлять на перше місце інтереси суспільства, восьми мільйонів автовласників, а також пішоходів і велосипедистів, які можуть постраждати в ДТП.

Як завжди, є й інший бік медалі. На страховому ринку виявилася небезпечна тенденція. Після введення МТСБУ низки запобіжних заходів до страховиків, які затягують виплати постраждалим, такі компанії почали платити швидше, але менші суми. У квітні МТСБУ почало нараховувати страховикам додатковий гарантійний внесок, який сплачують лише ті компанії, у яких рівень виплат (відношення виплачених коштів до отриманих платежів) нижчий за 35%.

Тобто якщо компанія не дуже сумлінно платить постраждалим, вона резервує на рахунках МТСБУ певну суму, яка є додатковою фінансовою гарантією на випадок, якщо їй бракуватиме коштів для виплат у майбутньому. Відтоді рівень виплат на ринку становить близько 35–40%.

Якщо у квітні 25 компаній заплатили додатковий внесок у МТСБУ, то за підсумками липня таких було вже лише 8. Хоча показник відношення скарг до кількості заявлених подій поліпшився порівняно з минулим роком на 17%, але при цьому аналіз скарг постраждалих у ДТП на дії страховиків показує: тих, хто не згоден із розміром страхової виплати, стало трохи більше – щомісяця на це скаржиться майже 20 осіб.

Деякі з причин цього криються і в низьких лімітах страхових сум, деякі – у діях певних компаній, які методом психологічного тиску переконують постраждалих отримати менше, ніж розмір їхнього реального збитку, зате гроші не треба буде чекати довгі місяці.

Щоб викорінити це, варто перейти до прямого врегулювання, коли потерпілому в ДТП платитиме не компанія винуватця, а та компанія, з якою він уклав свій договір ОСЦПВ. Між компаніями потім проходитимуть клірингові взаєморозрахунки. Такий механізм довів ефективність щодо клієнта в більшості країн Європи.

Реальне очищення, а не «зачистка» компаній на ринку, і впровадження найкращих європейських практик уже відбуваються, і цей процес хоч і повільний, але незворотний. Щоб зробити нашу страхову галузь кращою, нам усім – працівникам компаній, чиновникам із регуляторів, учасникам громадських організацій, депутатам, експертам і просто небайдужим до долі цього ринку – бажано гребти в один бік, але вже точно не гальмувати й не розгойдувати човен.

автор: В’ячеслав Черняховский, джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі