У понеділок Національний банк України повідомив про те, що планує встановити вимоги щодо прозорості структури мереж обміну валют, котрі працюють як небанківські фінансові установи. Очікується, що такі вимоги будуть аналогічними до тих, які висувають до банків. Чи допоможе це в забезпеченні стабільності фінансової системи, розбирався Forbes.

Розмови навколо посилення контролю за власниками обмінних пунктів велися останні півтора року – з того моменту, як обмінники практично витіснили банківську систему з готівкового валютного ринку. Банкіри вимагали закриття подібних фінустанов, однак в умовах наявних валютних обмежень їх стає дедалі більше.

«Це чергові дії Національного банку щодо забезпечення прозорості та стабільності фінансової системи України», – так охарактеризував нову ініціативу НБУ перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.

На цей момент, згідно з даними НБУ, в Україні діяльністю з обміну валют займаються чотири небанківські установи, у яких налічується приблизно 1850 структурних підрозділів. Це, зокрема, компанії: «ГГЛА», «Вікторія», ФІНОД і «Абсолют фінанс». За словами Писарука, до цих компаній буде введено додаткові вимоги щодо капіталу, прозорості структури, ділової репутації власників.

Власником зареєстрованої в Києві ТОВ «ГГЛА» значиться Віталій Гнідунець; ТОВ ФК «Вікторія» також має київську прописку й належить Юрію Ґудзю; ТОВ «Фінод» зареєстрована в Одесі і перебуває у власності Максима Ткаленка, ТОВ ФК «Абсолют Фінанс» належить Бродовським Оксані та Ілоні, а також Григорію Проньку; компанія також має столичну прописку. Опитані Forbes фінансисти не змогли дати цим іменам яку-небудь характеристику. Водночас вони сумніваються, що цей ринок зараз міг би контролювати хтось без сильного політичного впливу.

НБУ також хоче запровадити додаткові вимоги до приміщень і захищеності кас та сейфів. «За останні два роки Національний банк не видав жодної ліцензії на здійснення валютно-обмінних операцій. Це дуже складний ринок, який може безпосередньо впливати на фінансову стабільність держави. Останнім часом ми бачили багато зловживань, пов’язаних із «сірим» або «чорним» ринком валюти, шахрайством тощо. Тому ми плануємо до кінця року врегулювати низку питань щодо вимог до таких установ», – заявив Писарук.

Хоча НБУ не видав за останні два роки жодної ліцензії на ведення такої діяльності, наявні чотири компанії значно розширили мережу «обмінників» у всіх містах України. Працюють вони практично як франшиза: будь-яка ФОП може укласти агентський договір і відкрити свій пункт обміну валют, сплачуючи на місяць фіксовану суму агентського платежу. Фінансисти в розмові з Forbes, вказували, що щомісяця агентські платежі становлять приблизно $700–900 доларів з одного пункту.

«Вони відкриваються навпроти відділень банків і ставлять курс продажу-купівлі на пару копійок вигідніший, – говорить голова банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. – Звичайно, вони заважають банкам. Люди кажуть: «Навіщо з банками мати справу, там потрібні паспорти й там обмеження щодо продажу валюти. А тут можна купити або продати будь-яку суму». Водночас додає, що навіть у такій ситуації його дуже дивує кількість обмінних пунктів, що з’явилися останнім часом. «Вони ростуть, як гриби після теплого дощу», – констатує банкір.

Курс валют, представлений у подібних пунктах, став основним для населення. Саме за таким курсом валюта доступна громадянам у великій кількості, незалежно від адміністративних обмежень НБУ. До цього курсу також прив’язана вартість конвертації валют за платіжними картками. Для низки економічних суб’єктів цей курс також став основним, з огляду на високу складову тіньової економіки.

Самі банкіри «чорним» ринком іноді жартома називають міжбанк, на якому регулятор досить вибірково задовольняє заявки на купівлю валюти від тих самих імпортерів. У результаті такої вибірковості банкіри змушені шукати інші способи придбання валютних коштів.

Банкіри від співпраці з подібними установами відхрещуються. «У рамках обмежень – банки і далі працюють в офіційному порядку, де треба, залучають у населення, де треба – виходять на ринок тощо. Чотири компанії – це юрособи з ліцензіями на обмін валют, у яких іноді навіть обліку операцій не вели», – говорить начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін. Він додає, що раніше обмінники дійсно співпрацювали з банками. Деякі фінустанови навіть пропонували послугу – відвести клієнта «туди, де є валюта». Інші банкіри на правах анонімності кажуть, що достатньо великій кількості банків і зараз доводиться співпрацювати з пунктами обміну валют, але відбувається це не в легальному полі.

«Чорний ринок валюти від вимог НБУ не зменшиться й тим більше не зникне. По-перше, для реального, а не на словах, «закручування гайок» знадобиться підтримка силових відомств – МВС, СБУ тощо. Навіть якщо вони всерйоз займуться «обмінниками», це призведе тільки до подорожчання валюти, оскільки «чорні» дилери будуть стягувати «плату за додатковий ризик», – говорить глава правління великого банку, котрий побажав залишитися неназваним.

Ймовірно, що значна частина чорного ринку може переміститися з обмінників – у квартири й будинки дилерів. «Основні обсяги обміну валюти повернуться з чорного ринку в банки тільки після скасування обмежень на купівлю валюти й податків на обмінні операції», – констатує банкір.

«На мою думку, краще відкликати у всіх ліцензії, а потім атестувати і видати нові», – говорить Дмитро Гриджук. Самі учасники ринку валютообмінних операцій на питання Forbes, що стосуються нової ініціативи НБУ, вчора не відповіли.

Проблема не стільки у прозорості структури власників цих фінансових установ, скільки в самій структурі валютного ринку України. Через обмеження НБУ населення не може легально і швидко купити іноземну валюту, а держава не здатна забезпечити реальну стабільність валюти національної. Водночас, валютні обмеження, введені Нацбанком, певною мірою дискредитували капітал населення.

Також, незважаючи на всі заборони НБУ, упродовж девальваційного процесу великі капітали у гривні можна було легко конвертувати у валюту за допомогою тих самих ОВДП, тоді як решта отримала обмеження на легальну купівлю в еквіваленті до 3000 грн і змушена була іти на «чорний ринок». Водночас, з огляду на нинішню поведінку гривні, фінансової стабільності, яку ставлять собі в заслугу як НБУ, так і Мінфін, досягнуто наразі лише на словах.

автор: , джерело: Forbes 



загрузка...

Читайте також

Коментарі