Як залежить популярність лідера держави від військового конфлікту в його країні

Рейтинг президента Росії досяг історичного максимуму − за даними Всеросійського центру вивчення громадської думки, майже 90% росіян схвалюють діяльність Володимира Путіна.

Каталізатором зростання популярності російського лідера, яка й так не опускалася нижче 80%, стала військова кампанія в Сирії. Більше чверті опитаних назвали авіаудари по позиціях терористів найважливішими подіями останнього часу.

Чи завжди війна − дріжджі для рейтингу лідера держави, і на який тренд може розраховувати Петро Порошенко, виходячи зі своєї військової стратегії?

Динаміка рейтингу президента у воюючій країні − це похідна від перемоги чи поразки у війні. Вона безпосередньо залежить від перебігу військової кампанії і результату конфлікту. Лідер держави, яка програла у війні, відходить в історію як невдаха, негативна особистість.

Ця закономірність зберігається у всіх країнах, незважаючи на культурні чи економічні особливості, національну приналежність. Візьміть, наприклад, особистість Чемберлена (Невілл Чемберлен, прем'єр-міністр Великобританії напередодні Другої світової війни, який підписав угоду з Адольфом Гітлером, невдовзі порушену останнім − Forbes) або найбільш банальний приклад − лідери країн-учасниць Другої світової, які в ній програли.

Популярність президента Джиммі Картера впала до мінімуму через його слабку військову політику. Річарда Ніксона, який вивів американські війська з В'єтнаму, спіткала та ж доля. Вони залишили негативний слід в американській історії, і мало хто пам'ятає про їхні досягнення.

Історичні паралелі

Це найстрашніше для лідера − коли країна під його керівництвом програє війну. Як правило, це означає відставку, такі президенти йдуть у небуття. Іноді, якщо мала місце капітуляція, це може закінчитися не тільки політичною, але й фізичною смертю.

Але якщо програш у війні означає падіння рейтингу, то підтверджується і зворотне. Популярність глав держав різко зростає, коли їхня країна перемагає у війні або хоча б має проміжні військові перемоги.

Подивіться на Адольфа Гітлера − його авторитет був колосальний до кінця 1944 року, оскільки Німеччина досить успішно вела військові дії. А що вже говорити про перший, переможний для Німеччини період війни − у себе на батьківщині Гітлер як політик був суперпопулярним.

Тому немає нічого дивно в тому, що популярність Володимира Путіна після розв'язування конфлікту в Сирії зросла.

По-перше, працює пропаганда.

По-друге, в російському суспільстві викликає ейфорію думка про те, що Росія кинула виклик глобальному домінуванню США.

А в тому, що «сплеск» рейтингу стався фактично раніше, ніж став зрозумілим результат конфлікту, немає нічого дивного. У Росії, офіційно, поки що немає втрат у Сирії. А відсутність втрат − це вже перемога.

Що в Україні?

Як уже згадувалося, програш у війні − це найгірше, чого може собі побажати політик. В Україні такий чорний момент історії припав на лідерство Олександра Турчинова. Йому можуть пробачити все що завгодно, але не пробачать здачі Криму. Ця пляма залишилася і вже не зникне. З іншого боку, найгірше з ним як із політиком вже сталося.

У ситуації з конфліктом на Донбасі ми підходимо до латентної капітуляції. Вона не буде очевидною, але матиме дуже тяжкі наслідки. Рейтинг глави неминуче буде падати. Тому що поступки, які поки що в тіні, рано чи пізно почнуть проявлятися.

автор: Григорій Перепелиця, джерело: Forbes

Рекомендуємо прочитати

У кого Кабмін відбере субсидії та чи можна інакше

Те, за яким механізмом скорочують субсидії, хто має шанси їх зберегти та яким чином можна зменшити тарифи для всіх проаналізував "Соціальний рух"....

Це може бути цікавим

В Киеве пройдет юбилейный ГОГОЛЬfest

В этом году под события ГОГОЛЬfest будут задействованы 3 локации: ВДНХ (просп....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

На Андреевском спуске образовалась трехметровая яма

Возле частной усадьбы на Андреевском спуске произошло сильное смещение грунта....