Одним – заборгованість з зарплат, іншим – мільйони з відходів?

Одним – заборгованість з зарплат, іншим – мільйони з відходів?

Уже майже місяць, з 30 вересня ц.р., не працює ПАТ «Львівська вугільна компанія». У такий спосіб близько тисячі трудівників підприємства добиваються виплати заборгованої їм за п’ять місяців зарплати – понад 30 млн грн. І поки що безрезультатно, бо, схоже, усім високопосадовцям, починаючи від місцевих та обласних і закінчуючи столичними, абсолютно байдуже до проблем  простих людей із Сокальського району на Львівщині, які заробляли собі на прожиток роботою на місцевій збагачувальній фабриці.

Хоча цього разу жінки, а вони складають основу колективу, повністю припинили роботу підприємства. Тобто заблокували не лише переробку та відвантаження вугілля, а й продаж і вивезення відходів основного виробництва із двох хвостосховищ, розташованих на певній відстані від фабрики.

Як розповіла заступниця голови первинного осередку НПГУ ПАТ «Львівська вугільна компанія» Ірина Маїк, трудівники підприємства влаштували цілодобове чергування на під’їздах до місць відвантаження аргіліту/ вугільного шламу (технічна назва відходів збагачення вугілля, що містять у собі значну частину глинистих порід і можуть використовуватися як основна сировина або паливна домішка при виробництві будівельних матеріалів).

«Ми вирішили встановити контролю за продажем аргіліту, коли побачили, що наш директор не тільки не занепокоївся тим, що ми зупинили збагачення вугілля, а почав заохочувати страйкарів висунути вимоги до ДП «Львіввугілля», яке не тільки не має боргу перед ПАТ, а навіть здійснило передоплату за ще невиконану роботу, — пояснює Ірина Маїк, — Ми тоді зрозуміли, що власники фабрики і її керівництво мають значні прибутки від збуту шламу. Тому їм байдуже, працює основне виробництво, чи ні. Як нам вдалося дізнатися, шламу у хвостосховищах накопичилося стільки, що його вистачить на 15 років безбідного існування причетних до продажу осіб і фірм, навіть після повної зупинки фабрики. А ми тепер намагаємося дізнатися, скільки коштів від цього надходить у бюджет фабрики і куди вони врешті спрямовуються й чому не використовуються на виплату зарплати, сплату за електроенергію тощо. І взагалі, орієнтуватися, яким є реальний фінансовий стан підприємства».



загрузка...

Читайте також

Коментарі