Реформа поліції дасть лише показові зовнішні зміни – експерт

Реформа поліції дасть лише показові зовнішні зміни – експерт

У МВС відзначають зростання числа тяжких злочинів із застосуванням зброї в столиці – у цьому році їх зафіксовано в три рази більше, ніж у минулому. Загалом спостерігається динаміка росту скоєння умисних убивств, розбоїв, нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Як вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб, це пов’язано як із факторами соціально-економічної кризи в країні, так і з недосконалістю українського кримінального процесуального законодавства.

«Божевільне зубожіння населення, падіння соціальних стандартів, збройний конфлікт, якого ніколи не було на території нашої країни, – все це вивільняє негативну енергію, і ця негативна енергія в будь-якому суспільстві виливається у поняття «злочинність». Тому зараз і зростає кількість крадіжок, грабежів, розбоїв; що найгірше, посилюється ріст особливо тяжких злочинів – грабежів при обтяжуючих обставинах і розбійних нападів», – говорить фахівець.

За його словами, аби розпочаті кримінальні провадження доводили до розуму, потрібно реформувати всю правоохоронну систему України, не обмежуючись лише впровадженням поліції. «Припустімо, патрульна поліція затримала злочинця, але далі вона передає матеріали до слідчої служби, що не реформувалася і змушена працювати за тим проблемним і неякісним Кримінальним процесуальним кодексом, який діє на сьогодні. Причому, врахуйте, що в силу своєї недосвідченості копи ще не можуть цілком правильно документувати злочини. Вони передали матеріали в слідчу службу – там вони й канули; якщо не там, то в слідчого судді; якщо не в нього, то в прокурора».

Максим Гольдарб переконаний, що прокурори фізично не можуть охопити стан справ за кожним із тих 200–300 проваджень, які перебувають під їхнім наглядом, і знати: де, що і як відбувається, як працюють слідчі. «Це нереально, а раз так, ці провадження не розслідують – їх просто вносять до Єдиного реєстру (ЕРДР), де безсистемно реєструються дані за тими чи іншими провадженнями. На жаль, цю величезну комп’ютерну базу так і не довели до розуму».

Крім того, на його думку, залишилася система маніпулювання цифрами, тому будь-які показники можна «підігнати» під необхідну міністру статистику. «Треба збільшити кількість вбивств – збільшується, треба зменшити – зменшується. Наприклад, у КК, крім основної статті 115, яка передбачає поняття вбивства, є ще 121 стаття, частина 2 якої говорить про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. Так от, для того, щоб змінити статистику і вбивств поменшало, просто їх кваліфікують за 121 статтею. Більше того, є непоодинокі факти, коли очевидні вбивства кваліфікують як хуліганство. Завдяки цьому і вирівнюється статистика – це всього лише паличка в умілих руках. З цими даними граються ті, хто забули, що мають боротися зі злочинністю, а не бути лише політиками».

Він додає, що раніше й уявити не можна було, щоб районні прокуратури не вели аналізу злочинності, зокрема за останні півроку. Прокурор координував роботу зі злочинністю, і це законодавчо стосувалося до його функцій. Він був зобов’язаний знати ці цифри, щоб розуміти, чому відбувається зростання «тяжких», чому збільшується кількість злочинів, впливаючи на них. «Зараз цього не знають –просто не до цього. Більше думають, як би в кріслі утриматися. Змінюється один генеральний прокурор за іншим. З кожним із них приходить «ділова команда», яка починає з’ясовувати з прокурорами: скільки хто кому винен віддати, щоб залишитися на посаді. Тут не до злочинів – життєві питання втрясати треба», – вважає Гольдарб.

За його словами, нинішнє кримінальне процесуальне законодавство працює проти правосуддя і проти людей. «Цей КПК приймався не для правосуддя, а під конкретних людей. Мова йде про керівництво Генеральної прокуратури та Адміністрації Президента, тобто, тих, які пообіцяли Президенту, що вони утримуватимуть систему кримінальної юстиції в своїх міцних руках. Проте цього не сталося з відомих причин», – зазначає спеціаліст.

Так, посилилася каральна функція кримінального процесу, адже відсутня стадія порушення справи. Якщо незаконно порушену справу раніше хоча б можна було скасувати через суд, то зараз і цього немає. Внесли до реєстру, й одразу ж почали проводити слідчі дії: обшуки, запобіжного заходу обирати і т. д. Кримінальні провадження дозволено ініціювати за будь-якими обставинами і щодо будь-якої людини, оскільки попередня перевірка наявності ознак злочину – перед внесенням даних до ЕРДР – не потрібна. Досудове розслідування може навмисне затягуватися, а в цей час людину тероризуватимуть процесуальними діями – допитами, обшуками, не виносячи повідомлення про підозру. Слідчому також дозволено самостійно проводити негласні розшукові дії. «Тобто, той, відносно кого справа порушена, беззахисний проти машини, якщо машина націлена саме на нього», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі