Концепція розвитку АПК: декларування намірів чи заходи для реальних змін?

Концепція розвитку АПК: декларування намірів чи заходи для реальних змін?

За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України, реформування сільського господарства є одним із найбільш прогресуючих у країні, а незалежні фахівці, мовляв, визнають суттєвий прогрес у цій сфері. Зокрема, вказується на розробку Єдиної комплексної стратегії розвитку АПК на 2015–2020 роки.

Втім, за аналізом «Публічного аудиту», Концепція цієї стратегії не передбачає конкретних заходів, спрямованих на якісне покращення справ у секторі, а лише містить перелік фактичних проблем. «Переглянувши засоби, за допомогою яких планується досягти покращення в українських селах, хочеться зауважити, що це не більше, ніж перелік проблем галузі, на початку кожного з яких поставлено зворот на кшталт: «подолаємо», «покращимо», «виправимо». Ці проблеми не є одкровенням, вони існували давно та існують сьогодні, і щороку їх планує вирішити вже декілька поколінь урядовців. Усі вони лише декларують наміри, не окреслюючи реальних кроків виправлення ситуації на краще», – вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Так, у Концепції пропонується розв’язати всі проблеми галузі шляхом «створення умов комплексного розвитку сільських територій в інтересах суспільства, що передбачає раціональне формування конкурентоспроможного багатогалузевого і багатоукладного сільського господарства, диверсифікованої сільської економіки, сприятливого середовища проживання на основі нарощування людського і соціального капіталу та розвитку партнерства держави та бізнесу». Врешті, це має надати «можливість реформувати систему управління розвитком сільських територій, активізувати ініціативність та відповідальність територіальних громад сіл, селищ, розширити сферу прикладання праці, збільшити доходи сільського населення і доступність базових послуг, нормалізувати демографічну ситуацію на переважній частині сільських територій».

Для виконання Концепції необхідно розробити заходи за певними напрямами. Зокрема, йдеться про підвищення якості життя сільського населення шляхом:
— забезпечення доступності громадян до соціальних послуг, упровадження гарантованих державою соціальних стандартів;
— створення та забезпечення стимулів та належних умов для роботи і проживання на селі молодих фахівців у галузі сільського господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, житлово-комунального та побутового обслуговування (будівництво нового житла, закладів охорони здоров’я, культури та освіти, фізичної культури і спорту);
— будівництва сучасної транспортної інфраструктури та розвитку телекомунікацій (фіксованого зв’язку, цифрового стільникового радіозв’язку, інтернету), у тому числі з урахуванням потреб екстреної медичної допомоги;
— надання державної підтримки для розвитку комунального господарства та індивідуального житлового будівництва на селі;
— відновлення та удосконалення інженерних мереж та забезпечення розвитку соціальної інфраструктури;
— розвитку мережі закладів медичної допомоги, пунктів постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, підвищення якості та доступності медичної допомоги, підвищення рівня медичного обслуговування.

Очікувані результати в результаті реалізації Концепції: збільшення кількості сільського населення та зниження коефіцієнта смертності; підвищення рівня оплати праці в сільському господарстві; збільшення кількості робочих місць на селі до 1 млн; збільшення кількості зайнятого сільського населення у 1,5 рази; збільшення частки доходів сільських домогосподарств від провадження підприємницької діяльності та самозайнятості до 15 %; збільшення частки органічних сертифікованих сільськогосподарських угідь до 7 %, із них ріллі — до 5 %.

«Ключове питання – це за рахунок чого та як саме відбуватиметься реалізація Концепції. У ній зазначено, що обсяг фінансування визначатиметься щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги. Це дещо утопічно, адже і державний, і місцеві бюджети ми матимемо з дефіцитом фінансування ще як мінімум до 2020 року. Крім того, не слід забувати, що запланована сума фінансування та реально профінансована, – це абсолютно різні речі. Тобто, може виявитися, що на реалізацію Концепції будуть списані кошти міжнародних донорів, залучені в якості позик», – резюмує спеціаліст.

Нагадаємо, згідно з офіційними даними, за останні п’ять років кількість населення України, яке проживає в селах, скоротилося на 3 % (2010 рік —13, 685 млн, проти 13, 235 млн у 2015 році). Саме в сільській місцевості зафіксовано найвищий рівень старіння (понад 24,2 %). Зрозуміло, це впливає на всі аспекти життя українського суспільства. І  демографічні проблеми, які існують на селі, свідчать про те, що скоро постануть питання в економічній площині – це насамперед дефіцит трудового ресурсу.



загрузка...

Читайте також

Коментарі