Українські суди: хабарі вважають боргами, а корупціонерів виправдовують

Українські суди: хабарі вважають боргами, а корупціонерів виправдовують

Вітчизняні суди виносять занадто м’які вироки корупціонерам, які займають високі державні посади. До такого висновку прийшли експерти Transparency International Україна та інтернет-видання «Перша інстанція» у рамках спільного проекту «Судді під прицілом». Чиновникам-хабарникам часто вдається уникнути ув’язнення, яке лояльні до корупціонерів суди замінюють штрафами та іспитовим терміном. Окрім того, у багатьох випадках суди безпідставно виправдовують злочинців, не зважаючи на досить вагомі докази їх провини. Очевидне хабарництво часто перекваліфіковуються у фінансові махінації, щоб присудити м’якіший вирок, а хабар називають боргом або доброчинною пожертвою. Засуджені на перебування за ґратами колишні держслужбовці зазвичай звільняються від покарання достроково. 

Експерти проаналізували 100 останніх рішень суду за 368 статтею Кримінального кодексу (одержання неправомірної вигоди). Згідно висновків, лише п`ята частина обвинувачених у хабарництві опиняється за ґратами. Також було складено Топ-10 найсумнівніших рішень суддів стосовно корупційних злочинів. Очолює цей «хіт-парад» рішення Києво-Святошинського райсуду Київщини, яким був виправданий Голова Віта-Поштової сільської ради, який підозрювався у хабарі 400 тис. грн. Питання виникають і до виправдального вироку щодо «податкового» ректора і депутата Петра Мельника, якого звинувачували у хабарах в 40 і 80 тис. грн. Ірпінський міськсуд Київської області визнав докази проти Мельника недостатніми, щоб присудити йому покаранню ув’язненням. Виправдальні або іспитові вироки отримували й інші відомі чиновники, які донедавна займали відповідальні посади. «У листопаді виповниться рік з моменту дострокового виходу з тюрми екс-голови Держфінпослуг Василя Волги. Його справа є дуже показовим прикладом лояльності судів до корупціонерів. Волгу засудили на 5 років за хабар у півмільйона доларів, але злодій відбув лише 2/3 терміну. Приводом для дострокового звільнення стала гарна поведінка в тюрмі та «позитивний приклад засудженим і погане ставлення до злодійських традицій», які він, начебто, демонстрував під час ув`язнення. Утім, навряд чи б ці чесноти стали рятівними для звичайних в’язнів», — впевнений редактор інтернет-видання про судові спори «Перша інстанція»  Федір Орищук.

Юридичні радники ТІ Україна вважають, що у Кримінальному кодексі передбачений дуже широкий спектр покарань за один і той же злочин. Наприклад, за хабар у 60 тисяч гривень злочинцю можуть присудити відносно невеликий штраф, а можуть і посадити за ґрати на 4 роки. Не виключено, що саме підкуп судді і стає тим чинником, завдяки якому корупціонер отримує м’якіший вирок.

У більшості випадків посадовцям-корупціонерам взагалі вдається уникнути тюрми, навіть якщо факт хабарництва повністю доведено. Хабарникам присуджують ув’язнення, але одразу замінюють його іспитовим терміном на підставі ст. 75 Кримінального кодексу. Згідно закону, ця рятівна стаття не має застосовуватися при корупційних справах.  Утім, на цю примітку судді не зважають. А у низці випадків суди взагалі прийняли обурливі рішення вважати хабар «доброчинним внеском» або «боргом».

Судова гілка влади потребує суттєвих змін: очищення від корупції, звільнення від політичної залежності, а також оптимізації та спрощення процедур. Саме тому група провідних експертів Реанімаційного Пакету Реформ розробила низку пропозиції по реформуванню судової системи в Україні.

Його мета – відновити незалежність українських судів, запровадити працюючі механізми відповідальності за недоброчесну поведінку, а також – суттєво оновити суддівський корпус. А громадськість та журналісти, зі свого боку, можуть використовувати такі інструменти контролю за суддями як Єдиний держреєстр судових рішень, відслідковувати резонансні справи і сумнівні рішення судів на сайті «Перша інстанція», вивчати декларації суддів на офіційних сайтах судів або в електронній базі декларацій про доходи на сайті www.anticorruption.in.ua, а також порівнювати інформацію про земельні ділянки у деклараціях суддів із даними Земельного кадастру.

«Перевірка частини декларацій київських суддів показала цікаву тенденцію: величезні суми в пункті «дарунки, призи, виграші» у членів сімей деяких суддів. Обсяги статків за цієї статтею сягають мільйона гривень! Тому ми вважаємо, що «під прицілом» громадськості мають бути не тільки судді, але й їх родичі. Не дарма суддівські декларації всіляко намагаються приховують від сторонніх очей. Наприклад, Дніпровський райсуд міста Києва взагалі не оприлюднив відомостей про доходи і майно членів сімей суддів»,  – зазначив координатор кампанії моніторингу декларацій високопосадовців «Декларації без декорацій» ТІ Україна Дмитро Якимчук.

ТІ Україна закликає журналістів та небайдужих громадян долучитися до перевірки суддівських декларацій та стилю життя суддів. Окрім того, слід привертати увагу суспільства до відверто сумнівних рішень суддів, постійно тримати у полі зору тих служителів Феміди, які себе скомпрометували. Завдяки контролю з боку громадськості ми змусимо українські суди виносити правосудні рішення та суворо карати високопоставлених корупціонерів.



загрузка...

Читайте також

Коментарі