Газові махінації по-українськи

Газові махінації по-українськи

Так повелося, що навколо газової теми постійно виникають гучні скандали. У «Нафтогазі» продовжують ретельно й завзято приховувати ключові показники щодо видобутку українського газу та реальних обсягів споживання блакитного палива населенням. Причина зрозуміла – жонглювання цифрами дає змогу урядовцям маневрувати та переконувати українців у тому, які вони неекономні та як багато потрібно для задоволення їх потреб саме імпортного газу. Тому й ціна на газ аж ніяк меншою бути не може, і взагалі, українці, забудьте про «дешевий» газ (мабуть, нам вже слід готуватися до риторики «українці, забудьте, що у вас взагалі є газ»). Тим не менше, всі, хто «в темі», а це представники Кабміну, НКРЕКП, «Нафтогазу», відпрацьовують налагоджені корупційні схеми, кришуючи грабіжницькі ціни на газ для населення. Які суми вони отримують взамін – з’ясовуватиме слідство, але, повірте, йдеться про мільярди гривень.

Одну з таких схем днями підтвердив сам міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин, розповівши, як з року в рік щонайменше 2 млрд кубів газу, які б мали споживатися населенням, «перекидалися» на промисловість. Тобто, газ, який купувався нібито для населення за низькою ціною в тисячу з хвостиком гривень у результаті продавався за ринковою ціною. Спеціалісти «Публічного аудиту» виявили, що лише на одній такій оборудці власники енергетичних монополій переклали з державного гаманця у власний понад 7 млрд грн.

«За розслідування «Публічного аудиту», у 2013–2014 роках Азаров та Яценюк приписали на потреби населення додатково 2 млрд кубів газу для виробництва тепла. Юридично документи оформили «правильно» – для цього виявилося достатньо розпоряджень Яценюка та Азарова, які в офіційних звітностях «Нафтогазу» просто «перекинули» ці 2 млрд кубів із однієї категорії («бюджетники») в іншу («населення»). Завдяки цьому, можна вважати, власники енергетичних монополій незаконно заробили 7,14 млрд грн – зрозуміло, відповідні гроші недоотримав “Нафтогаз”», – вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

І хоча Яценюк у своїх полум’яних промовах із блакитних екранів ніколи не втрачає можливості нагадати про мільярдні борги НАКу, він «пожертвував» цими грошима на «благі» цілі (можливо, відпрацьовував передвиборчу кампанію). А тим часом латати діри компанії продовжують звичайні українці, сплачуючи абсолютно непомірні й несправедливі ціни й тарифи за газ.

Наша влада, схоже, воює з корупцією за правилом: не можеш щось зруйнувати – очоль. Згадайте, одним із основних аргументів підвищення ціни на газ була саме боротьба з корупцією, яка будувалася на різних цінах для населення і промисловості. Проте ТКЕ і донині отримують газ за різними цінами: 2900 – для виробництва тепла населенню, +4900 — для релігійних організацій, 8900 для решти споживачів. Виходить, що підприємства ТКЕ отримують газ за трьома різними цінами, а контролю за ними немає, через що вони можуть використовувати газ для однієї категорії, а списувати на іншу. Цю проблему можна було вирішити давним-давно, але ніхто не хоче перекривати «золотий» кран? Отже, одна з основних цілей «реформи» не досягнута, і підприємства ТКЕ як зловживали з дешевим газом, так і далі можуть це робити.

Причому, Яценюка не зупинилося навіть те, що зміни він вносив «заднім числом», коли вже минуло 4,5 місяці по завершенні 2013 року, в якому ці обсяги мали місце. Зараз стає зрозуміло, що прем’єр-міністр таким рішенням вирішив вбити одразу двох зайців. По-перше, дав непогано підзаробити енергетичним монополіям. По-друге, завищивши на 2 млрд кубів обсяги споживання газу населенням, отримав змогу і далі говорити про гостру й значну потребу країни в газі імпортному, тим самим відкривши шлях на український газовий ринок своїм «фірмам-прокладкам».

Так, за повідомленням ЗМІ, з приходом уряду Яценюка була створена німецька компанія TrailStone GmbH, яка до того, як отримати від «Нафтогазу» дозвіл на постачання газу в Україну, ніколи ним раніше не торгувала. Оцініть самі історію успіху TrailStone: Андрій Коболєв гучно розповів про початок поставок газу в Україну від імені «зарубіжних гравців» через два дні після реєстрації компанії на біржі. За «дивним» збігом обставин, директор компанії TrailStone (Ante Pogacic) є знайомим зампреда НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка, а трейдер з компанії RWE Павло Левін, старий знайомий Юрія Вітренка, перейшов працювати в TrailStone.

Влітку цього року Яценюк «з гордістю заявляє, що Україна купуватиме у TrailStone більше газу. Правда, чомусь умовчав, що ціна TrailStone – друга за величиною серед всіх постачальників газу. І що незважаючи на це, TrailStone вийшла на третє місце за обсягами поставок «Нафтогазу», випередивши найбільших трейдерів європейського ранка E.On та RWE», – йдеться в розслідуванні журналістів.

За останній рік «Публічний аудит» провів десятки досліджень щодо регіональних тарифних проблем, і всі вони зводяться до одного: держава допомагає мільярдерам збільшувати свої капітали за рахунок збіднілого населення, навмисне граючи проти людей. Поки дехто вгамовує свої непомірні фінансові апетити, всі «дірки», всі забаганки монополіста офіційно перекладаються на плечі звичайних городян, споживачів.



загрузка...

Читайте також

Коментарі