Чи буде Україна розплачуватися за борги Януковича?

Чи буде Україна розплачуватися за борги Януковича?

Кабмін заявив про успішну реструктуризацію всіх випусків єврооблігацій, крім «боргу Януковича». А це $3 млрд, термін погашення яких закінчується 20 грудня поточного року. Як припускають експерти, російська сторона може відмовитися від реструктуризації цього боргу. Швидше за все, ніяких серйозних наслідків така відмова РФ не спричинить.

Погодившись на haircut і реструктуризацію, інші кредитори тим самим оголосили всьому світу і своїм акціонерам, що пропозиція України в сформованій ситуації є найбільш вигідною. Як вони можуть тепер підтримати позицію РФ, що ця пропозиція неадекватна? Це означало б визнати, що вони просто на рівному місці дали «обстригти» своїх інвесторів.

Відповідно, всі зійдуться на тому, що РФ просто застосовує дефолт як засіб політичного тиску, а в таких іграх (тим більше, на стороні Путіна) ніхто брати участі не захоче.

Тому, на думку автора, ризик крос-дефолту мінімальний.

По-перше, в умовах випуску «нових», реструктуризованих облігацій прямо передбачено, що російські «старі» облігації не можуть спровокувати крос-дефолт. Відповідно, якщо РФ і запускатиме всю цю процедуру з крос-дефолтом, потрібно це робити в найближчі пару тижнів, поки не закрилася угода з реструктуризації і кредитори не отримали нових облігацій.

По-друге, оголосити крос-дефолт − це право, а не обов’язок кредиторів. Тобто, РФ мало оголосити дефолт за своїми облігаціями −треба, щоб інші кредитори відмовилися від вже узгодженого плану реструктуризації і добровільно скористалися положеннями про крос-дефолт.

І все ж, навіщо їм це?

На сьогодні Україна не прострочувала платежів − підставою для дефолту може бути тільки положення про норматив співвідношення зовнішнього боргу і ВВП. Однак цей норматив перевищено далеко не вчора, і досі всі кредитори, включаючи РФ, з цим мирилися. Якщо РФ зараз, за кілька днів до завершення реструктуризації, оголосить дефолт на підставі цього технічного за суттю положення, це важко зрозуміти інакше, ніж як чергову спробу політичного тиску на Україну.

У результаті, якщо РФ зараз оголосить дефолт, кредитори можуть або приєднатися до Путіна і почати безперспективні з точки зору стягнення суди з Україною (згадаймо ЮКОС), або залишитися на боці здорового глузду і спокійно отримувати гроші за реструктуризованими облігаціями.

Зрозуміло, що російський уряд цілком може пожертвувати $3 млрд заради політики. Однак важко уявити, навіщо це робити звичайним корпоративним інвесторам, яких, насамперед, цікавлять банальні гроші.

Суверенні чи приватні?

Практичну цінність поділ облігацій на суверенні/приватні має, насамперед, для МВФ. Якщо Україна допустить дефолт за суверенними облігаціями, МВФ за своїми внутрішніми правилами повинен буде згорнути програми фінансування в Україні. Якщо за приватними облігаціями − МВФ байдуже. Відповідно, на перший погляд, від цієї кваліфікації залежить − чи отримаємо ми ще грошей від МВФ за вже затвердженими програмами, чи ні.

Однак, як і у випадку з крос-дефолтом, питання тут в іншому: навіщо МВФ зараз припиняти фінансування України, та ще й з подачі Путіна?

МВФ працює в Україні мало не з самої революції, його фахівці мають повний доступ до всієї фінансової інформації, і для них дефолт за російськими облігаціями ніяк не може бути сюрпризом. Україна, у свою чергу − з певними допусками − виконує всі вимоги МВФ, в тому числі й щодо запропонованих МВФ показників бюджету. Не секрет, що наша тендітна фінансова стабільність сьогодні багато в чому − результат саме роботи і ресурсів МВФ.

При цьому Фонд абсолютно ні до чого не змушений. Рішення про визнання боргу суверенним приймає Executive Board МВФ за досить розпливчастим критеріям. Більше того, МВФ цілком може (як уже пропонувалося колись раніше) взагалі відступити від свого власного внутрішнього правила про заборону фінансування порушників суверенних зобов’язань.

У такій ситуації важко уявити, щоб МВФ власними руками зламав фінансову рівновагу, яку сам же в Україні й побудував. Для того, щоб зробити такий подарунок Путіну, у Фонду мають бути дуже й дуже вагомі підстави, можливо, якісь міркування високої стратегії, які мені можуть бути невідомі.

Тому МВФ абсолютно не має потреби рефінансувати борг України перед РФ. Якщо ніякого особливого ризику дефолт України за російськими облігаціями не несе, незрозуміло, навіщо Фонду просто віддавати чималі гроші в кишеню РФ.

автор: Дмитро Шемелін, джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі