Нещодавно у мене була можливість зустрітися з представниками «Кредитного Майдану», які стверджували, що після виборів обмінний курс долара злетить до 50 гривень. Незважаючи на те, що я рідко чую логічне пояснення таким прогнозам, можу припустити, що зараз подібні твердження і установки − не рідкість. Це спонукало мене спробувати сили в неможливій спробі спрогнозувати обмінний курс на підставі більш резонних факторів.

Цього року я зробив два публічних прогнози. Нещодавно дійшов висновку, що на угоду реструктуризувати держборг зі «стрижкою» 40% потрібно два роки і попередній формальний дефолт. Замість цього український уряд пішов шляхом набагато швидшої угоди з міжнародними кредиторами.

Почну з найскладнішого завдання нашого часу, яке не вдавалося нікому з часів початку холодної війни − передбачити наміри Кремля. У цьому є необхідність з причини значного впливу військових дій на українську економіку.

Якщо говорити загалом, я бачу чотири можливі варіанти розвитку конфлікту на Донбасі в короткостроковій перспективі:

1. Військове вирішення.

2. Заморожений конфлікт (без вирішення, але й без насильства).

3. Мирні домовленості за мінською програмою.

4. Ситуація без змін.

У моїх припущень дві точки зору. З одного боку, як мені здається, причиною конфлікту стала потреба Росії мати буферну зону між собою і НАТО. З іншого боку, в цьому випадку мета РФ − інституалізувати свій вплив в Україні в новому конституційному полі, з тим щоб утримувати її поза НАТО.

Супермиссия

1. Виходячи з прогнозів розвитку військових дій американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, я вважаю дуже низькою ймовірність військового вирішення конфлікту − через його високу вартість з погляду людських ресурсів, необхідних для захисту окупованої території, з усіма політичними наслідками. Коротко кажучи, витрати на військову ескалацію конфлікту перевищують вигоди від неї.

2. Другий варіант (заморожений конфлікт), на мій погляд, також малоймовірний у короткостроковій перспективі, оскільки в результаті нього територію, підконтрольну бойовикам, буде від’єднано від решти України. А таке від’єднання зробить російську мету недосяжною, що буде рівнозначно поразці РФ.

3. Третій варіант (мирні домовленості), хоча про нього весь час твердять усі сторони, теж є малоймовірним найближчим часом, враховуючи всі нюанси внутрішньої політики.

4. Оскільки ми виключили всі інші варіанти розвитку подій, приходимо до висновку, що в осяжному майбутньому все, ймовірно, залишиться, як є.

Такий сценарій, у свою чергу, призводить до двох наслідків для української економіки:

1. Економічне середовище буде відносно стабільним, але з елементом невизначеності в довгостроковій перспективі.

2. Ця невизначеність затримає інвестиційний бум і залишатиметься перешкодою для швидкого економічного відновлення країни.

Якщо зіставити політичну стабільність із висновком про те, що, як показують щомісячні та щоквартальні дані за основними макроекономічними показниками, − дно, швидше за все, було пройдено в другому кварталі (див. графіки), важко собі уявити, що могло б змусити Національний банк відмовитися від регулювання капіталу в тому форматі, як він робить це зараз.

Супермиссия

У цієї політики регулювання є своя ціна, яку платять всі економічні гравці. Але досвід спілкування з клієнтами моєї організації показує, що компанії, в принципі, навчилися жити в такій системі і миритися з цією ціною. Крім того, МВФ послужить додатковим стримувальним фактором для будь-яких необачних дій, щоб зберегти результати цієї макроекономічної стабілізації.

За таких умов (відносної політичної та економічної стабільності, з одного боку, і з обережно-пильним МВФ − з іншого), НБУ, по всій видимості, буде й далі утримувати за собою владу в регулюванні попиту та пропозиції валюти. З усіма даними йому повноваженнями у Нацбанку немає ніяких причин послаблювати обмінний курс.

Враховуючи все викладене вище, постараюся сформулювати своє пророцтво чітко, але обережно: в наступні 9-12 місяців обмінний курс, швидше за все, залишиться в поточному діапазоні 21-23 грн/$ із незначним потенціалом зниження і прийнятним ризиком зростання.

автор: Тамаш Хак-Ковач, джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі